Справа № 438/1818/24
Провадження 2/438/475/2024
іменем України
12 листопада 2024 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі судді Дудар О.В.,
за участі секретаря судового засідання Валькович Г.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив:
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до Бориславського міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених позовних позивач посилається на те, 6 травня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2112647517555, відповідно до умов договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати відповідачу кредит в сумі 3000,00 грн, орієнтовний строк повернення якого - 16 днів з моменту отримання кредиту, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту, та збільшенням процентної ставки, починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту. На підставі укладеного договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надало відповідачу грошові кошти в сумі 3000,00 грн, перерахунок яких здійснило ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» згідно договору про організацію переказів грошових коштів, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ». 1 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договором про надання фінансових послуг від 6 травня 2021 року № 2112647517555, укладеним з відповідачем. ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за договором про надання фінансових послуг від 6 травня 2021 року № 2112647517555 ТОВ «Коллект центр» згідно з договором про відступлення прав вимоги від 10 березня 2023 року № 10-03/2023/01. Станом на день звернення із позовом, заборгованість відповідача відповідно до розрахунку заборгованості, становить 57225,60 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за кредитом, 54225,60 грн - заборгованість за відсотками. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 35596,20 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за кредитом, 32569,20 грн заборгованість за нарахованими відсотками.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 жовтня 2024 року вказана позовна заява (справа № 438/1818/24) передана судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2024 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 438/1818/24. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 29 жовтня 2024 року.
У судове засідання 29 жовтня 2024 року представник позивача не прибув, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується підписом про отримання ОСОБА_2 рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень. Відзиву чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Розгляд справи відкладено на 12 листопада 2024 року.
29 жовтня 2024 року на сайті Судової влади України розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання у справі № 438/1818/24, призначене на 12 листопада 2024 2024 року, та роз'яснено наслідки неявки у судове засідання особи, що викликається.
Конверт з рекомендованим повідомленням та судовою повісткою з повідомленням про судове засідання, призначене на 12 листопада 2024 року, направлений на адресу ОСОБА_1 , повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року у справі № 443/3142/24, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17) є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним.
Відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 6 травня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2112647517555.
Відповідно до пункту 1.1 цього договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно до умов цього договору, його додатків та правил.
Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.4 договору орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту, та збільшенням процентної ставки, починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту.
6 травня 2021 року на підставі укладеного договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надало відповідачу грошові кошти в сумі 3000,00 грн, перерахунок яких здійснило ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» згідно із договором про організацію переказів грошових коштів, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», що підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 1 серпня 2024 року.
1 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг від 6 травня 2021 року № 2112647517555, що підтверджується додатком № 3 до договору факторингу.
10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» укладено договір № 10-03/2023-01, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект центр» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання фінансових послуг від 6 травня 2021 року № 2112647517555, що підтверджується реєстром боржників.
Судом встановлено, що проценти за користування кредитними коштами нараховуються щоденно, а процентна ставка є змінюваною та залежить від фактично строку користування кредитом і становить 2 % - впродовж орієнтовного строку повернення кредиту 16 дів, 3,64 % - у період з 17 по 30 день користування кредитом, 5,02 % - у період з 31 по 45 день користування кредитом та 7,67 % - у період з 46 дня користування кредитом. Граничний строк кредитування становить 1 рік.
Отже, кредитодавець правомірно нарахував заборгованість по відсоткам за змінюваною відсотковою ставкою за період з 6 травня 2021 року по 5 травня 2022 року, оскільки такий період входив у період строку кредитування, визначеного договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання фінансових послуг від 6 травня 2021 року № 2112647517555 станом на день подання позову у відповідача наявна заборгованість у розмірі 57226,60 грн, з яких: 3000,00 грн - основний борг (тіло кредиту), 54226,60 грн - заборгованість по відсоткам.
Однак позивач визначив позовні вимоги у розмірі 35596,20 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за кредитом, 32569,20 грн заборгованість за нарахованими відсотками.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 вказаного Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).
Відповідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання обов'язку по сплаті заборгованості за договором про надання фінансових послуг від 6 травня 2021 року № 2112674517555, суд приходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 35596,20 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованість за кредитом, 32569,20 грн заборгованість за нарахованими відсотками - підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3028,00 грн судового збору.
Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн, суд дійшов наступних висновків.
Представництво інтересів позивача під час судового розгляду даної справи здійснювало адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» на підставі договору про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року № 01-07/2024 .
Відповідно до заявки про надання юридичної допомоги від 5 липня 204 року № 614 адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» було здійснено супровід примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , зокрема: надання усної консультації з вивченням документів, ціна за 2 години 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду ціна за 3 години 9000,00 грн.
Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.
За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн не є цілком співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатським об'єднанням робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної адвокатськими об'єднанням роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг від 6 травня 2021 року № 2112647517555 у розмірі 35596 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень 20 копійок, з яких: 3000,00 (три тисячі) гривень - заборгованість за кредитом, 32569 (тридцять дві тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 20 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 3000,00 гривень витрат на правову допомогу та 3028,00 гривень сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена ДУДАР