Справа № 640/17803/15-ц
н/п 2/953/1/24
(про залишення позовної заяви без розгляду)
"04" листопада 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Зуб Г.А.
за участю секретаря Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, стягнення коштів та визнання права безстрокового користування житлом,-
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа, в якій позивачі з подальшим уточненням (т.3, а.с. 183-186) просять суд визнати за ОСОБА_1 право власності на новостворене майно за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів кошти в розмірі вартості новоствореного майна згідно з наданою до матеріалів справи оцінки зазначеного майна; та визнати за позивачами безстрокове користування житловими приміщеннями у домоволодінні АДРЕСА_1 .
Відповідачі своїм правом на подання відзиву на уточнену позовну заяву не скористались.
Ухвалою суду від 12.06.2024 закрито підготовче провадження по справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.
Відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в судовому засіданні просили залишити вказану позовну заяву без розгляду, посилаючись на те, що це знущання позивачів постійно відкладати судові засідання, та не з'являтись до суду.
Від представника відповідача ХМР на адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява про відкладення судового розгляду у зв'язку з неможливістю бути присутньою в судовому засіданні.
Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.
Згідно зі ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Позивачі та представник позивачів - адвокат Хлопов А.В. в судові засідання, призначені на 30.08.2024 на 09 год. 30 хв. (спрямовано клопотання про відкладення судового розгляду, т.4, а.с. 62), 09.10.2024 на 12.00 год. (спрямовано клопотання про відкладення судового розгляду, т.4, а.с. 86), та 04.11.2024 на 11.00 год. (спрямовано клопотання про відкладення судового розгляду, т.4, а.с. 101-102) в судове засідання не з'явились, повідомлялись судом у встановленому законом порядку.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При чому, процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Про обізнаність позивачів та їх представника про судові засідання свідчать зворотні повідомлення, та повернення судових повісток з викликом з відміткою «адресат відсутній», вважаються такими, що вручені стороні позивача з дня поставлення у поштовому відділенні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яку вона повідомила суду. Із заявою про зміну місця свого проживання, позивачі на адресу суду не зверталась, та про обізнаність сторони позивача про судові засідання свідчать клопотання про відкладення судових засідань, які спрямовані на адресу суду, та протокол судового засідання (т.4, а.с. 84).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до положень частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.
Отже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Відтак суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Заяв про розгляд справи у відсутність позивачів до суду не надходило.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідачів, які вимушені витрачати час, кошти на свою явку в судові засідання.
Зважаючи на викладене та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку зацікавленої сторони цікавитися про рух справи, враховуючи вимоги цивільно-процесуального законодавства щодо розумності строків розгляду справи, оскільки вказана справа перебуває у провадженні тривалий час, а також недобросовісність виконання сторони позивачів своїх процесуальних обов'язків, тому суд вважає, що вказана справа за вказаним підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, що не позбавляє позивачів в подальшому після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, права звернутись до суду повторно.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 257, 260,353 ЦПК України, суд, -
Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, стягнення коштів та визнання права безстрокового користування житлом- залишити без розгляду.
Роз»яснити позивачам їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали апеляційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлено 12 листопада 2024 року.
Суддя Г.А. ЗУБ