Справа 556/2748/24
Номер провадження 2/556/688/2024
11.11.2024. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Котик Л.О.
при секретарі - Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , як законного представника в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
До Володимирецького районного суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , як законного представника в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_10 .
Після смерті останнього відкрилась спадщина, що складається з майна та майнових прав і зокрема із земельної ділянки, загальною площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства на території Вараської міської ради (раніше Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області).
На випадок смерті батько зробив два заповіти, а саме, перший заповіт на все майно на користь дочки ОСОБА_11 , другий на земельну ділянку (пай) на користь позивача.
Перший заповіт спадкодавця, складений на все майно на користь дочки ОСОБА_11 , в селі Собіщиці Володимирецького району Рівненської області - 18 серпня 2006 року о 9 год. 15 хв. в приміщенні Собіщицької сільської ради, посвідчений секретарем виконкому Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області ОСОБА_12 та зареєстрований в реєстрі за №92. Другий заповіт ОСОБА_10 на користь позивача, на земельну ділянку, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №601604 від 12 квітня 2006 року, складений в селі Собіщиці Володимирецького району Рівненської області 18 серпня 2006 року о 9 год. 30 хв. в приміщенні Собіщицької сільської ради, посвідчений секретарем виконкому Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області ОСОБА_12 та зареєстрований в реєстрі за №93, тобто складений пізніше. Згідно другого заповіту, яким спадкодавець заповідав позивачу земельну ділянку, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлого.
У визначений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про наявність другого заповіту. Коли ж позивач звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_10 , то нотаріус відмовила у відкритті спадкової справи, у зв'язку з пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_10 .
Вказаний позов надійшов до суду 20 вересня 2024 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 20 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.
Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, і це встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_10 , про що свідчить свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області.
Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , де в графі батько записаний - ОСОБА_10 .
Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина, що складається з майна та майнових прав і зокрема із земельної ділянки, загальною площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства на території Вараської міської ради (раніше Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області), що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №601604.
Згідно заповіту, складеного в селі Собіщиці Володимирецького району Рівненської області, 18 серпня 2006 року, о 9 год. 15 хв., в приміщенні Собіщицької сільської ради, посвідченого секретарем виконкому Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області Ткач Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за №92, ОСОБА_10 заповів все своє майно, де б воно не було і з чого не складалося - ОСОБА_13 .
Відповідно до другого заповіту, складеного в селі Собіщиці Володимирецького району Рівненської області, 18 серпня 2006 року, о 9 год. 30 хв., в приміщенні Собіщицької сільської ради, посвідченого секретарем виконкому Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області Ткач Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за №93, ОСОБА_10 заповів Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №601604 від 12 квітня 2006 року - ОСОБА_1 .
Згідно довідки №1271 від 10.09.2024, виданої старостою села Собіщиці Вараською міської ради Рівненської області, на день смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у АДРЕСА_1 , були зареєстровані наступні особи, а саме: дочка - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зять - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; внука - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; внук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; внук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; внук - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; внука - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; внука - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №39153811 від 12.12.2014, довідки №1078/01/16 від 05.09.2024, виданої завідувачем Володимирецької державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Володимирецькій державній нотаріальній конторі Рівненської області, згідно даних зі Спадкового реєстру, заведено спадкову справу №274/2014. Коло спадкоємців складається з: ОСОБА_14 .
ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерті, серії НОМЕР_3 .
Згідно довідки №1114/01-16 від 17.09.2024, виданої завідувачем Володимирецької державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , згідно даних зі Спадкового реєстру, спадкову справу не заведено.
Причиною пропуску прийняття спадщини позивач зазначає необізнаність про існування другого заповіту.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1254 Цивільного кодексу України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
А як зазначено в статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно частини 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України і у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані дакази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про існування заповіту є поважною причиною пропуску строку. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами.
В той же час факт необізнаності особи про наявність заповіту може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.
За вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
А в порядку ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вище вказане, суд на підставі досліджених доказів дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , як законного представника в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.
Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
А як в ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 141, 206, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1268, 1270, 1272 ЦК України , суд,-
Ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , як законного представника в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , додатковий строк тривалістю в три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_10 , що обчислюється з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5 розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Котик Л.О.
Учасники процесу
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;