єдиний унікальний номер справи 546/933/24
номер провадження 1-в/546/30/24
12 листопада 2024 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , представника органу пробації ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 та засудженої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Полтавського районного сектору № 7 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_6 про приведення вироку Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07 травня 2024 року у відповідність до вимог закону,-
установив:
До Решетилівського районного суду Полтавської області 13 вересня 2024 року надійшло подання начальника Полтавського РС №7 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_6 про звільнення засудженої ОСОБА_5 від покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого нею діяння. З даного подання вбачається, що з 18.06.2024 на обліку Полтавського районного сектору № 7 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області перебуває засуджена ОСОБА_5 , яка звільнена від покарання з випробовуванням. Відповідно до вироку суду ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину «Арсенал», таємно викрала мобільний телефон із чохлом та сім - картою. Загальна вартість викраденого майна становить 1832,00 грн.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Законом змінено поняття «вартості викраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, як ознаки складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна. До набрання чинності вказаним законом кримінально караною вважалася крадіжка виходячи з розміру понад 0,2 неоподаткованого мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподаткованого мінімуму на рівні податкової соціальної пільги. Оскільки указаним законом скасовано кримінальну відповідальність, у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону, то орган пробації, посилаючись на положення ч. 2 ст. 74 КК України просить звільнити ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07.05.2024.
Судове засідання було призначене на 23 вересня 2024 року, яке за клопотанням прокурора було відкладено на 12 листопада 2024 року.
У судовому засіданні 12 листопада 2024 року представник органу пробації ОСОБА_3 подання підтримав та просив звільнити засуджену від кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просила звільнити засуджену від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 , засуджена за діяння, караність якого законом усунена.
Засуджена ОСОБА_5 просила подання задовольнити.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали подання, доходить висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу (пункт 2 частини 2 статті 539 КПК України).
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», до складу Решетилівської територіальної громади входить Остап'ївська сільська рада, яка знаходиться в межах колишнього Великобагачанського району.
Ураховуючи викладене, те що місце проживання засудженої зареєстроване у с. Остап'є, а вирок виконується Полтавським РС №7 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області, дане подання підсудне Решетилівському районному суду Полтавської області.
Як установлено із копії вироку Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07 травня 2024 року, який набрав законної сили 07 червня 2024 року, ОСОБА_5 було визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на три роки (а. п. 3-4).
Крім того з даного вироку судом установлено, що вартість викраденого 29 січня 2024 року ОСОБА_5 майна становить 1832,00 грн.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2024 складає 3028 грн 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2024 році становить 1 514 грн 00 коп. (3 028 грн : 50% = 1 514 грн 00 коп.).
Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2024 складає 3028 грн 00 коп., тоді як на час вчинення кримінального правопорушення розмір дрібної крадіжки складав 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що відповідно складало 302 грн 80 коп.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України установлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно положень частини 1 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Тобто, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 було зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та визначено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до частини 2 статті 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Оскільки, кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 усунута законом, суд дійшов висновку, що указану особу на підставі ч. 2 ст. 74 КК України слід звільнити від призначеного Великобагачанським районним судом Полтавської області від 07 травня 2024 року покарання.
На підставі викладеного, та керуючись положеннями статті 58 Конституції України, 5, 74 КК України, 537, 539 КПК України, суд,-
постановив:
Подання начальника Полтавського районного сектору № 7 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_6 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, призначеного вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07 травня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України - у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1