Справа № 365/214/24
Номер провадження: 2/365/177/24
іменем України
11 листопада 2024 року с-ще Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Хижного Р.В.
за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс»), в інтересах якого діє представник за довіреністю Гайова А.С., через систему «Електронний суд» звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4216214 від 17.05.2021 року у розмірі 49150,00 грн, понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Заявлені позовні вимоги обгрунтовує тим, що 17.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 4216214. На підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кошти на картковий рахунок в сумі 10000,00 грн. 13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений Договір факторингу № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до відповідача. Відповідно до Витягу з Додатку до договору факторингу №07/Т від 13.09.2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 49150,00 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту - 10000,00 грн, заборгованості за відсотками - 37250,00 грн, заборгованість за комісійними винагородами - 1900,00 грн.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Жупинським М.А. до суду подано відзив на позовну заяву. Невизнання позову обґрунтовує тим, що позивачем не надано доказів перерахування грошових коштів ТОВ «Мілоан» на рахунок відповідача та їх суму. Надане позивачем платіжне доручення ТОВ «Мілоан» про перерахування коштів в сумі 10000,00 грн відповідачу не містить відмітки банку про проведення операції з зарахування коштів на рахунок відповідача, є документом створеним ТОВ «Мілоан» в своїх інтересах, а тому не є доказом надання ОСОБА_1 кредиту в зазначеному у позові розмірі. Сторона відповідача також не погоджується із нарахованими відсотками за користування кредитом, оскільки в межах строку кредитування, який складав 30 днів, відсотки мають нараховуватись відповідно до умов договору за відсотковою ставкою 2,5 % за одну добу. Після закінчення строку дії кредитного договору можливе тільки нарахування 3 % річних від суми боргу згідно з ст. 625 ЦК України. Розрахунок заборгованості не може слугувати доказом наявності заборгованості. Крім того, до задоволення не підлягає вимога про стягнення комісії, оскільки така вимога є нікчемною, з огляду на те, що у договорі про споживче кредитування кредитодавцю забороняється встановлювати будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою. У відзиві просив стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
У відповіді на відзив представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» - Гайова А.С. на спростування доводів відзиву зазначає наступне. Умовами кредитного договору визначено, що строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1 ч. 7 кредитного договору). Законом «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (Постанова ВП ВС від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19). Платіжне доручення містить усі необхідні реквізити та є належним доказом перерахування коштів відповідачу. У відповіді на відзив представник позивача просила витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виписку про рух коштів по картці на підтвердження перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 . Також представник позивача уразі відмови в задоволенні позову, просила зменшити витрати на правничу допомогу.
Представником відповідача до суду подано заперечення (на відповідь на відзив), яке зводиться до заперечення проти клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 18 червня 2024 року клопотання представника позивача задоволено та зобов»язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали суду виписку про рух коштів по картці на підставі платіжного доручення № 46549693 від 17.05.2021 року на підтвердження перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 10000,00 гривень за період 17.05.2021 - 22.05.2021. На виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано виписку по картковому рахунку відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з'явилися. Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідача.
Представник третьої особи ТОВ «Мілоан» в судове засідання повторно не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи судом встановлено, що 17.05.2021 року відповідач ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» URL:https://miloan.ua/ подав заявку на отримання кредиту № 4216214. В подальшому, 17.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4216214. Договір укладений в електронному форматі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с. 16 - анкета-заява на кредит, а.с. 46-56 - договір про споживчий кредит, а.с. 54 - Додаток № 1 до договору (Графік платежів за договором про споживчий кредит), а.с. 55-56 - Додаток № 2 до договору (Паспорт споживчого кредиту).
Відповідно до п.1.1 Договору, Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору (далі кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плату) у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн у валюті: Українські гривні.
Пунктом 1.3 Договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів з 17.05.2021 (строк кредитування).
Відповідно до п.1.4 Договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 16.06.2021.
Згідно із п.1.5 Договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9400,00 грн в грошовому виразі та 31,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка) і включає в себе складові визначені у п.п.1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 19400,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Комісія за надання кредиту: 1900,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 Договору).
Відповідно до п.1.5.2 Договору, проценти за користування кредитом 7500,00 грн, які нараховуються за ставкою 12,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 Договору).
Згідно із п.2.2.1 Договору позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.
Відповідно до п.2.2.2 Договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.
Пунктом 2.2.3 Договору визначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.
Згідно зі п.2.3.1 Договору, продовження вказаного в п.1.3. Договору строку кредитування може відбуватися на пільгових або стандартних (базових) умовах.
Пунктом 2.3.1.1. Договору визначені умови пролонгації строку кредитування на пільгових умовах, відповідно до яких Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позивальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту на певну частку заборгованості по кредиту. Строк кредитування можливо продовжити на наступних умовах: на 3 дні - 3% від поточного залишку кредиту; 7 днів - 5% від поточного залишку кредиту; 15 днів - 10% від поточного залишку кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Пролонгація на стандартних (базових) умовах здійснюється наступним чином. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах до 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється у разі, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховується за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (п.2.3.1.2).
Пунктом 6.1. Договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщенні в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформації з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS - повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кошти на умовах, передбачених договором. Факт надання кредитних коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням № 46549693 від 18.05.2021 про перерахування ОСОБА_1 на його картковий рахунок коштів в сумі 10000,00 грн та випискою по картковому рахунку відповідача (а.с. 60 - платіжне доручення, а.с. 230-231 - виписка).
З наведеного вбачається, що кредитний договір, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням персональних даних відповідача.
Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, і він має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредиторів на виконання укладених договорів. Натомість до матеріалів справи додано виписку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», якою підтверджено перерахування ТОВ «Мілоан» 18.05.2021 року на картковий рахунок відповідача кредитних коштів у сумі 10000,00 грн.
13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором № 4216214 від 17.05.2021, за яким ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 49150,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн, заборгованість за відсотками - 37250,00 грн, заборгованість за комісійними винагородами - 1900,00 грн (а.с. 31 - витяг з додатку до договору факторингу, а.с. 32-37 - копія договору факторингу з додатками).
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В порядку ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
При цьому, стороною відповідача не оскаржується договір про відступлення прав вимоги до відповідача, тому, у даному випадку, діє принцип презумпції правомірності правочину, який відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
ТОВ «Діджи Фінанс» зверталося до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором, проте відповідач заборгованість не погасив.
В матеріалах справи відсутні докази повного або часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту, суд зазначає наступне.
Пунктом 1.5.1 Договору про споживчий кредит передбачено комісію за надання кредиту 1900,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Суд також приходить до висновку, що нарахування відсотків за кредитом мало місце в межах строку кредитування, оскільки у кредитному договорі сторонами було погоджено умови пролонгації строку кредитування (п. 2.3 Договору).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи те, що судом встановлено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів за цим договором та факт неповернення кредиту відповідачем, що підтверджено належними доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до задоволення.
Так, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за договором № 4216214 від 17.05.2021 року у сумі 49150,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн, заборгованість за відсотками - 37250,00 грн, заборгованість за комісійними винагородами - 1900,00 грн.
В частині розподілу судових витрат суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.2, 3 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М.Е. та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» в особі керуючого Міньковської А.В. укладено договір про надання правової допомоги від 11.12.2023 № 42649746.
Згідно акту про підтвердження факту надання (правової) допомоги адвокатом від 20.02.2024, адвокатське бюро «Анастасії Міньковської» надало, а ТОВ «Діджи Фінанс» отримало правову допомогу. Загальна вартість наданих послуг адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» складає 6000,00 грн.
Відповідно до положень ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Позивач належним чином документально підтвердив понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмір 6000,00 грн, об'єктивні підстави для зменшення витрат на правову допомогу відсутні, а відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Також з відповідача на корить позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054,1077 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346):
- заборгованість за Кредитним договором № 4216214 від 17.05.2021 року у розмірі 49150 (сорок дев'ять тисяч сто п'ятдесят) гривень 00 копійок;
- витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок;
- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 12 листопада 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21, код ЄДРПОУ 40484607.
Головуючий суддя Р.В. Хижний