Справа №295/13751/24
1-кс/295/5768/24
17.09.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12024065400001258 від 13.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та додані до нього матеріали, -
Дізнавач за погодженням з процесуальним керівником звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому зазначено, що 12.09.2024 в період ночі невідома неповнолітня особа перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , грубо порушуючи громадський порядок, з явної неповаги до суспільства, пошкодила металопластикові вікна.
За даним фактом 13.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за №12024065400001258, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 13.09.2024 року до чергової частини Житомирського РУП ГУ НП України в Житомирській області надійшло повідомлення від чергової гуртожитку ОСОБА_4 (0412)47-18-68, про те, що 12.09.2024 о 15:22 за адресою: АДРЕСА_2 у двох студентів було виявлено пістолет, до чергової частини зі скаргами звернулись особи з будинку навпроти (бізнес центру) та повідомили, що 11.09.2024 невідомі з вікон гуртожитка стріляли по їх вікнах побивши їх, при перевірці даної інформації було виявлено пістолет.
В ході огляду місця події 12.09.2024 в період часу з 16 год. 10 хв. по 16.50 хв., за адресою: АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на пневматичну зброю з гравіювальним надписом «ПМ 49» який знаходиться з лівої сторони затворної рамки, з правої сторони затвору гравіювання «СВС Inc. Fl USA, cal. 177 (4,5 mm) Warning! Not a Toy! Read manual before USE 22L 162508», відвівши спускову скобу наявне маркування «C4804-D1», від'єднавши магазин, встановлено, що в магазині споряджено 18 металевих кульок. Після чого предмет ззовні схожий на пневматичний пістолет, магазин та 18 кульок було поміщено до спец-пакету WAR 1304027, який належним чином опечатано та скріплено підписами понятих та слідчого. При огляді присутній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказав, що останній стріляв по металевій бляшанці, що стояла на підвіконні та від пострілу бляшанка впала на землю.
13.09.2024 Дізнавачем СД Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області, предмет ззовні схожий на пневматичний пістолет, магазин та 18 кульок який було поміщено до спец-пакету WAR 1304027, визнано речовими доказами, у зв'язку з тим, що воно може містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення, які після проведення відповідних експертиз можуть містити переконливі дані причетності осіб до вчинення даного кримінального правопорушення, тобто можуть прямо чи не прямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України.
В судове засідання дізнавач не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі, клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою
Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що в провадженні СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024065400001264 від 16.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в рамках якого постановою від 16.09.2024 майно, на яке дізнавач просить накласти арешт, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого іде воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Наявні у клопотання матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням викладеного, оскільки майно, на яке дізнавач просить накласти арешт, може бути використане як доказ на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно арешт.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на предмет ззовні схожий на пневматичний пістолет, магазин та 18 кульок, яке вилучено до Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області.
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1