Справа № 216/1980/24
1-кп/212/590/24
11 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_8 , захисника - адвоката ОСОБА_9 , представника потерпілого Міністерства Оборони України ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42019041750000050 від 17.05.2019 року відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, -
встановила:
У Жовтневому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , 29 липня 2024 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №42019041750000050 від 17.05.2019 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2024. У вказаному клопотанні адвокат просив: скасувати арешт на майно, а саме: транспортний засіб BMW 520I, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 ; транспортний засіб DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_6 , накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2024.
Клопотання обґрунтовано тим, що усі процесуальні рішення та дії, які здійснювались у кримінальному провадженні №420190417500000050 за участю заступника керівника Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_11 є протиправними та арешт на майно на підставі клопотання прокурора ОСОБА_11 є необгрунтованим, оскільки останній не був уповноваженим прокурором у вказаному кримінальному провадженні, не обіймав посаду керівника відповідного органу прокуратури.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали клопотання, посилаючись на обставини, наведені у ньому.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 , а також обвинувачена ОСОБА_8 клопотання підтримали.
Представник потерпілого ОСОБА_10 проти задоволення клопотання заперечував. В обгрунтування доводів вказав, що обставини, які слугують підставою для скасування арешту, визначені КПК України, відсутні.
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, посилався на законність повноважень прокурора у даному кримінальному провадженні при здійсненні процесуальних дій.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного.
Згідно обвинувального акту службові особи ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРІНТЕРБУД» спільно з інженером технічного нагляду шляхом складання, підписання, видачі завідомо неправдивих документів у вигляді актів за формою № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за березень 2019 року від 27 березня 2019 року, № 2 за квітень 2019 року від 25 квітня 2019 року, № 3 за червень 2019 року від 15 липня 2019 року, № 6 за липень 2019 року від 01 серпня 2019 року, № 5 за серпень 2019 року від 08 серпня 2019 року, № 8 за вересень 2019 року від 16 вересня 2019 року вчинили дії, що призвели до безпідставного перерахування бюджетних коштів у сумі 3 772 823,72 грн. на банківські рахунки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРІНТЕРБУД» за договором підряду № 455/2018/455 від 27 грудня 2018 року, що складає 3 927,98 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених діючим законодавством України на час скоєння злочину, чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам на вказану суму.
04 січня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, що виразилося в утворенні організованої групи для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах; організації службового підроблення, тобто складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою.
04 січня 2024 року на підставі ухвал слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року було проведено обшук транспортних засобів BMW 520I, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_6 , в ході яких вилучено вказані транспортні засоби та ключі від запалювання.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 04 січня 2024 року вилучені транспортні засоби були визнані речовими доказами по кримінальному провадженню № 42019041750000050.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року задоволено клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019041750000050, та накладено арешт на майно, вилучене 04 січня 2024 року під час обшуку за адресою: біля будинку АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: транспортний засіб BMW 520I, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 ; транспортний засіб DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 ; ключі від запалювання вказаних транспортних засобів, які належать ОСОБА_6 .
Щодо твердження сторони захисту, про те, що усі процесуальні рішення та дії, які здійснювались у кримінальному провадженні №420190417500000050 за участю заступника керівника Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_11 є протиправними та арешт на майно на підставі клопотання прокурора ОСОБА_11 є необгрунтованим колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На переконання суду вилучені транспортні засоби відповідають критеріям ст.98 КПК України, є матеріальними об'єктами, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому тільки заборона користування, відчуження та розпорядження вказаним майном може запобігти їх відчуженню.
Враховуючи викладене та те, що вилучені транспортні засоби визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та існує ризик відчуження вилучених речових доказів, і в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно може містити відомості про обставини вчинення цього кримінального правопорушення, тобто має суттєве значення при розгляді кримінального провадження, враховуючи, що ОСОБА_6 вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, колегія суддів вказує про необхідність накладення арешту на майно і на підставі п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, а саме з метою конфіскації майна як виду покарання, суд приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту на зазначене майно задоволенню не підлягає.
Вказаний захід забезпечення кримінального провадження є крайнім та необхідним, а також найбільш ефективним у зв'язку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту, забезпечити схоронність вказаного майна, не допущення його відчуження неможливо, у зв'язку з чим незастосування вказаного заходу може призвести до зазначеного ризику.
Відтак застосування заходу забезпечення кримінального провадження шляхом накладання арешту на зазначене майно шляхом заборони відчудження, користування та розпорядження запобігає порушенню прав та законних інтересів сторін кримінального провадження.
На переконання суду, на даному етапі судового провадження, накладення арешту на вилучене майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, не втратило своєї актуальності та є необхідним для виконання завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відтак, суд відхиляє доводи сторони захисту, оскільки у судовому засіданні не доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна обвинуваченого ОСОБА_6 відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, відповідно ст. 174 КПК України.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України питання про долю речових доказів суд вирішує під час ухвалення вироку. Отже вказане питання не підлягає вирішенню під час підготовчого провадження та клопотання в цій частині заявлене передчасно.
Окремо суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 87 КПК України питання про оцінку доказів з точки зору їх допустимості підлягає вирішенню на стадії судового розгляду та не може бути розглянуто в ході підготовчого судового засідання.
З урахуванням викладеного вище, зважаючи на те, що на теперішній час судове провадження у вказаній справі, триває, суд вважає, що арешт вказаного майна не втратив своєї актуальності, а тому заяви є передчасними та задоволенню на теперішній час не підлягають.
Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 131, 174, 314-316, 369 КПК України, -
ухвалила:
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42019041750000050 від 17.05.2019 року відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України від 29.07.2024 про скасування арешту - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
Повний текст ухвали проголошено 12.11.2024, 9.30 год.