Справа № 212/10805/23
1-в/212/293/24
11 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу подання начальника ПОКРОВСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ФІЛІЇ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від покарання у випадках, передбаченими ч. 2, 3 ст. 74 КК України, -
До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло вказане подання щодо приведення вироку суду від 28 грудня 2024 року, яким засуджено ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України у відповідність до вимог закону.
Подання обґрунтовано тим, що на обліку в їх органі пробації перебуває засуджений ОСОБА_3 , звільнений від відбування покарання з випробуванням. При цьому 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон), яким змінено поняття «вартості викраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати чужого майна, як ознаки складів злочинів, передбачених ст. 185, 190, 491 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна, шахрайстві чи розтраті чужого майна, та який має зворотну дію у часі. На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання, тому просив суд вирішити питання про приведення вироку суду у відповідність до вимог закону.
Представник Покровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області подав заяву, в якій просив розглядати подання у його відсутність, яке підтримував повністю.
Прокурор надав клопотання про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав.
Засуджений до судового засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.
Згідно із ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд встановив, що вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2023 року ОСОБА_3 був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із іспитовим строком за ст. 75, 76 КК України на 1 рік, відповідно до якого вартість викраденого майна засудженим становила 704,00 грн.
Суд зазначає, що 09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі за текстом - Закон 3886-IX), відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна» викладена в новій редакції, та передбачає, що дрібним є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку із прийняттям даного закону з 09.08.2024 року втратив чинність Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна», відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна» була викладена в новій редакції, та передбачала, що дрібним є викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1, п. 169.1, ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Так пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 3028 грн.
Отже, для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2024 році складає 1514 грн. (3028 / 2 = 1514).
В свою чергу, починаючи з 09.08.2024 року майновим критерієм відмежування дрібної крадіжки, за яку передбачено адміністративну відповідальність, від крадіжки як кримінального правопорушення, є два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що для діянь, вчинених у 2024 році, що становить 3028 грн. (1514 х 2 = 3028).
За правилами ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На підставі ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Таким чином Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» належить до закону, яким можуть вноситися зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.
Оскільки, з набранням чинності Законом 3886-IX втратив чинність Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна», який встановлював, що кримінальним правопорушенням визнавалась крадіжка майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (в 2024 році становить - 302,8 грн.), то саме Закон 3886-IX скасовує кримінальну протиправність діяння - крадіжки, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в 2024 році становить - 3028 грн.), тому відповідно до вимог ст. 5 КК України має зворотну дію в часі.
Викладене узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 серпня 2024 року, справа №567/507/23, провадження № 51-7110 км 23.
Верховний суд у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555км24) вказав, що Закон № 3886?IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК.
Враховуючи викладене обґрунтування, а також те, що у вчиненому засудженим діянні вартість викраденого майна становила 704,00 грн., що на момент вчинення правопорушення не перевищувало 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то ОСОБА_3 є засудженим за діяння, караність якого законом на теперішній час усунена, внаслідок чого він підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України.
Таким чином, ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного судом покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 28 грудня 2023 року у вигляді 5 років позбавлення волі із іспитовим строком на 1 рік.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, -
Засудженого ОСОБА_3 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України від призначеного вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровського суду від 28 грудні 2023 року - звільнити, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діянню.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1