04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 734/1649/24
провадження № 61-13745ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 травня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про накладення арешту,
08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 травня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду
та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга
на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється
з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право
на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Разом із тим зі змісту касаційної скарги не вбачається клопотання (заяви)
про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Отже, заявниці слід подати до суду касаційної інстанції заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази на підтвердження причини пропуску такого строку, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду
в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того,
в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (положення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
Разом із тим, у поданій касаційній скарзі заявницею не зазначено в чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, не обґрунтовано в чому саме полягає незаконність оскаржених судових рішень, не зазначено яку саме норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення питання про повернення позовної заяви.
За загальним правилом, скаржник повинен чітко зазначити спосіб захисту, якого він вимагає, та яке право він вважає порушеним, невизнаним чи оспорюваним, чітко вказати ким порушені його права та в чому полягає порушення.
З огляду на те, що подана касаційна скарга обмежується фактично незгодою ОСОБА_1 з результатами розгляду апеляційним судом її апеляційної скарги та містить лише посилання на норми права (без жодної конкретизації) - касаційну скаргу слід залишити без руху.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати уточнену касаційну скаргу
та її копії відповідно до кількості інших учасників справи, у якій зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Також у поданій касаційній скарзі заявниця не сформулювала прохання до суду касаційної інстанції відповідно до повноважень суду касаційної інстанції,
як це передбачено приписами статті 409 ЦПК України.
За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково
і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема
за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково)
і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України
до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України
до касаційної скарги не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Враховуючи наведене, заявниці необхідно надіслати на адресу Верховного Суду заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази
на підтвердження причини пропуску такого строку, уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, уточнити вимоги прохальної частини та надати копії скарги
та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів
в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи
з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 травня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк