ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
11 листопада 2024 року м. ОдесаСправа № 916/3666/16
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Богацької Н.С.,
Колоколова С.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ»
на ухвалу Господарського суду Одеської області
від 10 травня 2024 року (повний текст складено 13.05.2024)
про задоволення заяви Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича (вх. № 2-701/24 від 24.04.2024 року) щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу
у справі №916/3666/16
за позовом: Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ»
про стягнення 1 356 619,50 грн., -
суддя суду першої інстанції: Демешин О.А.
місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 року по справі №916/3666/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства “ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №754» на користь Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича 1349870 гривень 15 коп. боргу, 6749 гривень 35 коп. штрафу та 20349 гривень 30 коп. судового збору.
Рішення набрало законної сили та 04.04.2017 року суд видав відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 року заяву Фізичної особи-підприємця Сидоровського Олександра Петровича про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 916/3666/16 задоволено - замінено сторону виконавчого провадження з виконання наказу № 916/3666/16 виданого 04.04.2017 року Господарським судом Одеської області у справі № 916/3666/16 щодо виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2017, яке набрало законної сили 04.04.2017 року, а саме: замінено Боржника - Державне підприємство “ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №754» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ».
29.11.2023 року Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі №916/3666/16 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі №916/3666/16 залишено без змін.
16.02.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» до господарського суду надійшла скарга на дії Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року у задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича по справі № 916/3666/16 відмовлено.
24.04.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича про стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі №916/3666/16.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що Господарським судом Одеської області винесена ухвала, якою в задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» на дії Приватного виконавця виконавчого округу Качурки В'ячеслава Вікторовича по справі № 916/3666/16 відмовлено, а тому Приватний виконавець Качурка В.В. подає до суду докази понесення відповідних судових витрат протягом 5 днів з моменту проголошення рішення та просить суд стягнути із скаржника на користь приватного виконавця витрати на правову допомогу адвоката в сумі 20 000 грн.
У запереченнях на заяву Товариство з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» просило суд в задоволені заяви відмовити в повному обсязі у зв'язку із її необґрунтованістю. Так, відповідач вказує, що заборгованість за виконавчим провадженням була погашена ще 22 лютого 2024 року, на підтвердження чого додається копія платіжної інструкції № 1225 від 22 лютого 2024 року та копія постанови приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження 72864905 від 22 лютого 2024 року. Станом на сьогодні, виконавче провадження 72864905 закрито, будь-які правовідносини між сторонами припинені, жодних правових чи негативних наслідків вирішення питання стосовно розгляду скарги для приватного виконавця не несе, а тому стягнення витрат на правову допомогу в даній справі є необґрунтованим, таким, що спрямоване на неправомірне збагачення приватного виконавця, який окрім того отримав винагороду за фактично виконане рішення, а тому не підлягає задоволенню.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 у справі №916/3666/16 (суддя Демешин О.А.) задоволено заяву Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича (вх. № 2-701/24 від 24.04.2024 року) про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» на користь Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича 20 000 гривень судових витрат на правничу допомогу.
Так, суд першої інстанції зазначив, що приватним виконавцем Качуркою В.В. до заяви додані необхідні докази, що підтверджують понесення ним судових витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних із розглядом скарги на дії цього приватного виконавця у фіксованому розмірі - 20 000 грн., а саме: договір про надання правничої допомоги №10/04/24 від 10.04.2024 року, укладений між Адвокатським об'єднанням “Глорія Лекс» та приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В., Акт приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2024 року, відповідно до якого приватним виконавцем були прийняті надані адвокатом послуги, пов'язані із розглядом справи №916/3666/16, на загальну суму 20 000 грн., рахунок на оплату та платіжна інструкції №1251 від 24.04.2024 в якості доказів оплати приватним виконавцем правничої допомоги наданої Адвокатським об'єднанням “Глорія Лекс».
Крім того, місцевий господарський суд зауважив, що Товариством з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу з підстав неспівмірності її розміру зі складністю справи, обсягам наданої адвокатом правничої допомоги, значенням справи для сторін тощо - не заявлялось.
Не погоджуючись зі вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ЙОРК ІНДУСТРІ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 про задоволення заяви Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича (вх. № 2-701/24 від 24.04.2024 року) про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №916/3666/16 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви представника приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі.
Апелянт вважає розмір гонорару неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаної роботи.
Скаржник вказує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.
Скаржник зауважує, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, апелянт зазначає, що скаржником в повному обсязі було оплачено заборгованість за виконавчим провадженням № 72864905 у розмірі 1 521 094,39 грн., в тому числі - 10 відсотків від суми стягнення як винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження.
Скаржник вказує, що вказані обставини не були враховані судом першої інстанції, як і не були враховані доводи апелянта при розгляді скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича в рамках виконавчого провадження № 72864905, що і призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття необґрунтованої ухвали.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 23.05.2024, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу ТОВ “ЙОРК ІНДУСТРІ» залишено без руху, встановлено відповідачу строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання суду доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками позивачу у справі - Фізичній особі-підприємцю Сидоровському Олександру Петровичу, протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
21.06.2024 від апелянта через систему Електронний суд була направлена заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додані докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками - Фізичній особі-підприємцю Сидоровському Олександру Петровичу в електронний кабінет останнього. Водночас, апелянтом до зазначеної заяви додано клопотання про продовження процесуального строку на подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги.
У зв'язку з перебуванням суддів зі складу колегії суддів, які не є суддями-доповідачами Діброви Г.І. та Ярош А.І. у відпустках з 24.06.2024 по 26.07.2024 та з 21.06.2024 по 23.07.2024 відповідно, розпорядженням керівника апарату суду від 26.06.2024 №165 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/3666/16.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 для розгляду справи №916/3666/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Колоколова С.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 прийнято справу до провадження зміненим складом суду, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, відкрито апеляційне провадження у справі №916/3666/16. При цьому, вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 у справі №916/3666/16 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Савенкова проти України» від 02.05.2013, “Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
З огляду на зазначене, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням в Україні воєнного стану - постійні тривали повітряні тривоги, відключення електропостачання та інші чинники тощо; приймаючи до уваги навантаження суду, перебування апеляційної колегії у відпустках, принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.
Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої та третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають застосуванню положення статей 123, 126, 344 Господарського процесуального кодексу. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.10.2018 у справі № 911/559/17.
Статтею 344 ГПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд апеляційної інстанції встановив, що приватний виконавець Качурка В.В. у межах встановленого статтею 129 ГПК України строку подав до суду заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правову допомогу) в сумі 20 000 грн.
Відповідно до змісту пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Як свідчать матеріали справи, до заяви приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича (вх. № 2-701/24 від 24.04.2024 року) про стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі №916/3666/16 додано:
- договір про надання правничої допомоги № 10/04/24 від 10.04.2024, укладений між Адвокатським об'єднанням “Глорія Лекс» та Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В.;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2024 року, що містить деталізований перелік послуг, пов'язаних із розглядом справи № 916/3666/16 на загальну суму 20 000 грн.
- рахунок на оплату та платіжна інструкції № 1251 від 24.04.2024 в якості доказів оплати Приватним виконавцем правничої допомоги наданої Адвокатським об'єднанням “Глорія Лекс».
Разом з тим, пунктом 3.2 договору про надання правничої допомоги № 10/04/24 від 10.04.2024 передбачено, що за надання правничої допомоги стосовно скарги поданої ТОВ “ЙОРК ІНДУСТРІ» на дії приватного виконавця пов'язані з визначенням вартості нерухомого майна скаржника в рамках виконавчого провадження № 72864905, що була подана ТОВ “ЙОРК ІНДУСТРІ» до Господарського суду Одеської області та яка розглядається в рамках справи № 916/3666/16, замовник сплачує виконавцю фіксовано 20 000 грн. в незалежності від кількості витрачених останнім годин на їх надання.
Статтею 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 зазначеної норми).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів виконаних робіт тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК).
У розумінні положень частин 5, 6 статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічні положення викладено в постанові Верховного суду від 27 березня 2024 року по справі № 924/691/22.
Зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» на дії Приватного виконавця виконавчого округу Качурки В'ячеслава Вікторовича по справі №916/3666/16 було відмовлено, приймаючи до уваги надання приватним виконавцем Качуркою В.В. належних доказів, що підтверджують понесення ним судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20000грн. під час розгляду скарги на його дії при виконанні наказу Господарського суду Одеської області від 04.04.2017р. у даній справі, враховуючи відсутність клопотання ТОВ “ЙОРК ІНДУСТРІ» про зменшення суми витрат на правничу допомогу з підстав неспівмірності її розміру зі складністю справи, обсягам наданої адвокатом правничої допомоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича про стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі №916/3666/16 є обгрунтованою і підлягає задоволенню.
Крім іншого, колегія суддів зауважує, що однією із підстав для відмови у задоволенні скарги ТОВ “ЙОРК ІНДУСТРІ» на дії приватного виконавця були ті обставини, на які відповідач посилається у даному судовому розгляді. Так, в ухвалі суду від 24.04.2024 року вказано наступне: “суд враховує, що 22.02.2024 року боржником була сплачена заборгованість за наказом Господарського суду Одеської області № 916/3666/16, виданим 04.04.2017 в повному обсязі на рахунок приватного виконавця, після чого останнім були припиненні усі заходи примусового виконання рішення та винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №72864905 та припинено відповідний електронний аукціон з реалізації Єдиного майнового комплексу.» Разом з тим, відповідач не відмовився від скарги на дії приватного виконавця, а наполягав на задоволені скарги в повному обсязі, що і мало наслідком фактичне понесення приватним виконавцем витрат на послуги адвоката.
Відтак, оскільки саме відповідач наполягав на розгляді по суті та задоволенні скарги, колегія суддів погоджується з твердження місцевого господарського суду про відсутність ознак безпідставного збагачення для приватного виконавця за рахунок відповідача.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору та остаточний висновок.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 у справі №916/3666/16 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з додержання норм матеріального та процесуального права та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 у справі №916/3666/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙОРК ІНДУСТРІ» - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Богацька Н.С.
Суддя Колоколов С.І.