09.11.10р.Справа № 35/294-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства
"Ліфт-1, м. Дніпропетровськ
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь"
м. Дніпропетровьк
про стягнення 166 811,91 грн.
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача: Сумарокова Л.А., представник, дов. № 98 від 19.10.10р.
Черняківська Т.В., представник, дов. № 410/1 від 04.10.10р.
Від відповідача: Сєргеєва Т.Г., представник, дов. б/н від 12.08.2010р.
По справі оголошувалася перерва з 12.10.2010р. по 19.10.2010р. та з 19.10.2010р. по 09.11.2010р.
Позивач звернувся до суду та з врахуванням уточнень до позовної заяви просить стягнути з відповідача борг за виконані роботи за договором на технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем №72 від 30.11.2006р. за період жовтень 2007р -грудень 2008р. -95 864,63 грн, інфляційні втрати -25010,31 грн, 3% річних -5 726,17 грн.
Представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, зазначили, що борг Відповідачем в повному обсязі досі не сплачений.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі на підставі наступного. Позивач здійснив нарахування суми боргу за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. без урахування сплачених з його боку коштів в розмірі 41 тисячі гривень, на підтвердження чого надав копії відповідних платіжних доручень про оплату. Також, на його думку, Позивач безпідставно просить стягнути з нього 3% річних та інфляційні втрати, оскільки: по - перше - минув строк позовної давності, і пройшло вже три роки, а не один рік, як застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки; а по-друге -в договорі підряду не йдеться про нарахування 3% річних, тому вони стягненню не підлягають.
Представник Відповідача в судовому засіданні висловив свою думку щодо уточнених позовних вимог та зазначив, що Позивач неправомірно зарахував здійснені в 2010р. оплати в погашення спірного боргу. Просив відмовити в нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізованим підприємством "Ліфт-1 - підрядник (надалі позивач) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" - замовник (надалі відповідач) було укладено договір на технічне обслуговування, ремонт ліфтів та диспетчерських систем №72 від 30.11.2006р. (надалі договір) строком дії з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., який вважається пролонгованим ще на один рік, якщо за два місяця до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про його закінчення; та додаткова угода №1 від 28.12.2007р., що вступає в силу з 01.01.2008р. та діє протягом строку дії договору. Доказів розірвання договору суду не надано.
Згідно п. 1.1. договору відповідач доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем на об'єктах відповідача відповідно до додатку № 1 до договору
На виконання умов договору позивач виконав підрядні роботи, а відповідач прийняв їх, що підтверджується наступними актами приймання виконаних робіт: №2010072 від 31.10.2007р. на суму 297,45 грн,
№2040072 від 31.10.2007р. на суму 3663,36 грн,
№2070072 від 28.11.2007р. на суму 3533,90 грн,
№2040072 від 28.11.2007р. на суму 3467,98 грн,
№2010072 від 28.11.2007р. на суму 607,58 грн,
№2040072 від 30.12.2007р. на суму 3379,75 грн,
№2010072 від 30.12.2007р. на суму 394,29 грн,
№2070072 від 30.12.2007р. на суму 3201,81 грн,
№2070072 від 30.03.2008р. на суму 5680,10 грн,
№2040072 від 02.04.2008р. на суму 7530,03 грн,
№2010072 від 02.04.2008р. на суму 1211,58 грн,
№2070072 від 30.04.2008р. на суму 4509,77 грн,
№2010072 від 30.04.2008р. на суму 875,03 грн,
№2040072 від 30.04.2008р. на суму 5384,80 грн,
№2010072 від 31.05.2008р. на суму 1211,58 грн,
№2040072 від 31.05.2008р. на суму 7425,81 грн,
№2070072 від 31.05.2008р. на суму 6644,15 грн,
№2010072 від 31.07.2008р. на суму 1 211,58 грн,
№2040072 від 31.07.2008р. на суму 6070,93 грн,
№2070072 від 31.07.2008р. на суму 5080,82 грн,
№2070072 від 28.08.2008р. на суму 5966,71 грн,
№2040072 від 28.08.2008р. на суму 7360,67 грн,
№2010072 від 28.08.2008р. на суму 1211,58 грн,
№2010072 від 30.09.2008р. на суму 1211,58 грн,
№2040072 від 30.09.2008р. на суму 6731,00 грн,
№2070072 від 30.09.2008р. на суму 6192,52 грн,
№2010072 від 31.10.2008р. на суму 1211,58 грн,
№2040072 від 31.10.2008р. на суму 6865,62 грн,
№2070072 від 31.10.2008р. на суму 6227,26 грн,
№2010072 від 30.11.2008р. на суму 1211,58 грн,
№2040072 від 30.11.2008р. на суму 6605,07 грн,
№2070072 від 30.11.2008р. на суму 6192,52 грн,
№2010072 від 31.12.2008р. на суму 1211,58 грн,
№2040072 від 31.12.2008р. на суму 5211,10 грн,
№2070072 від 31.12.2008р. на суму 4676,96 грн,
що підписані та скріплені печатками обох сторін. Всього Позивач передав, а Відповідач прийняв виконаних робіт на суму 135 364,63 грн.
Надані відповідачем інші акти за жовтень 2007р., січень-лютий, червень 2008р. судом не розглядаються, оскільки вони не є підставою позову.
За умовами п. 3.2. договору відповідач зобов'язаний самостійно щомісяця сплачувати за виконані роботи на підставі підписаних ним актів прийому виконаних робіт форми №2 не пізніше 10-го числа наступного за звітнім місяцем, з обов'язковим зазначенням в платіжному дорученні номеру актів форми №2 і періоду, за який здійснюється оплата.
Відповідач за виконані роботи розраховувався частково, а саме:
- із здійснених в жовтні 2007р. -березні 2008р. з призначенням платежу за 2007р. оплат на загальну суму 15000,00 грн (платіжні доручення №215, 216, 259, 260, 262, 30) позивачем зараховано в оплату за жовтень 2007р. суму 274,45 грн, що не спростовано відповідачем. Суд погоджується з вказаним зарахуванням, оскільки відповідачем не доведена відсутність боргу за попередні місяці 2007р.
- із здійснених в лютому-грудні 2008р. з призначенням платежу за 2008р. та за 06 місяць 2008р.»оплат на загальну суму 22000,00 грн (платіжні доручення №35, 67, 117, 157, 160, 161, 326, 327) позивачем зараховано в оплату за березень 2008р. суму 3830,55 грн, що не спростовано відповідачем. Суд погоджується з вказаним зарахуванням, оскільки виконані в січні-лютому, та червні 2008р. роботи не являються предметом позову, а визначені позивачем як оплачені за рахунок цих сум.
- В оплату спірного боргу підлягають зарахуванню оплати здійснені відповідно до платіжного доручення №144 від 30.04.2010р. на суму 1000,00 грн, відповідно до платіжного доручення №1583 від 20.05.2010р. на суму 5000,00 грн, відповідно до платіжного доручення №164 від 26.05.2010р. на суму 5000 грн, відповідно до платіжного доручення №16831.05.2010р. на суму 2000,00 грн, відповідно до платіжного доручення №229 від 20.07.2010р. на суму 5000 грн, всього на суму 18 000,00 грн, оскільки як вбачається із виписок із особового банківського рахунку позивача вказані суми були сплачені на виконання договору №72 без зазначення періоду та підлягають зарахування в погашення боргу, що виник раніше. Відповіда-чем не надано інших доказів щодо призначення платежу за цими оплатами.
- В решті здійснені відповідачем оплати в 2010р. згідно платіжних доручень №24, 27, 51, 96, 97, 131, 135, 209, 233, 256, 263, 264, 309 не підлягають зарахуванню в оплату боргів за спірний період, оскільки в призначенні платежу відповідачем зазначено про сплату за роботи 2010р. та представником відповідача заперечується проти зарахування їх в оплату боргів минулих періодів.
Таким чином, відповідачем сплачено 22128,00 грн, заборгованість за више наведеними актами виконаних робіт становить 113259,63 грн, та підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених позовних вимог 95 864,63 грн, оскільки суд не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Доказів сплати боргу в сумі 95864,63 грн на час розгляду справи суду не надано та вимоги позивача в цій частині обґрунтовані.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів з 11.04.2008р. по 17.10.2010р. становлять 5726,17 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за травень 2008р. - вересень 2010р. становлять - 25010,31 грн, вірно розраховані позивачем в межах заявленої ним суми та періоду.
Посилання Відповідача щодо застосування строку позовної давності в один рік щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд вважає безпідставними, оскільки, як сам зазначив відповідач у своєму відзиві, спеціальний строк позовної давності в один рік застосовується щодо стягнення неустойки (штрафу, пені), а 3% річних та інфляційні втрати за своєю правовою природою відносяться до відповідальності за порушення грошового зобов'язання, встановленої законом, щодо якої встановлений загальний строк позовної давності в три роки, які ще не минули з дат, заявлених Позивачем (по 3-м % річних заявлено з 11.04.2008р. -спливає 11.04.2011р., по інфляційним втратам заявлено з травня 2008р. - спливає в травні 2011р.) Крім того, слід зазначити, що сторони можуть узгоджувати в договорі нарахування відсотків за неналежне виконання грошового зобов'язання (встановити свій розмір відсотків), але не встановлення таких не тягне за собою звільнення від відповідальності, передбаченої законом (3% річних).
Клопотання відповідача про звільнення його від сплати річних та інфляційних втрат судом відхиляється, оскільки суд не наділений правом звільняти сторону від відповідальності, що визначена законом.
Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в межах заявлених вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" - 49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд 22, кв.37, код ЄДРПОУ 23367565 (р/р 26007091204251 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 305017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізо-ваного підприємства "Ліфт-1 - 49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд.9-а, код ЄДРПОУ 32293660 (п/р 26007092000453 в ХОФ АКБ УСБ, МФО 351016) борг - 95 864,63 грн (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири грн 63 коп), інфляційні втрати - 25 010,31 грн (двадцять п'ять тисяч десять грн 31 коп), 3% річних - 5 726,17 грн (п'ять тисяч сімсот двадцять шість грн 17 коп), витрати по сплаті держмита - 1266,01 грн (одну тисячу двісті шістдесят шість грн 01 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова
Повне рішення складено 12.11.2010р.