15.11.10р.Справа № 8/9-10(12/102-09)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського виробничо-технічного підприємства "Укрчорметавтоматика" (м. Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр "МАЗ"
(м. Дніпропетровськ)
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов'язання демонтувати кран
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Хандога В.В. - юрисконсульт (дов. № 12-10 від 15.01.10р.)
Дєєва Г.Ю. - представник (дов. № 50-10 від 16.02.10р.)
Від відповідача: Миц О.І. - представник (дов. № 67/1 від 20.08.09р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробничо-технічне підприємство "Укрчорметавтоматика" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр "МАЗ" та просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Гвардійська, 11, кадастровий номер 1210100000:08:700:0011, що орендується позивачем, шляхом демонтажу належного відповідачу козлового крану з підкрановими коліями КК 12.5-00-00-00 ПС, електротельфера та передаточного візка, а також звільнення зазначеної земельної ділянки від вказаного майна, посилаючись на ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про оренду землі".
Позовні вимогу обґрунтовані наступним.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.02.2003р., позивач отримав в оренду земельну ділянку площею 0,6529 га, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Гвардійська, 11, кадастровий номер 1210100000:08:700:0011, для фактичного розміщення виробничої бази. На вказаній земельній ділянці, розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу та використовуються ним в господарській діяльності.
На належній позивачу вищевказаній земельній ділянці розташований належний відпо відачу козловий кран з підкрановими коліями КК 12.5-00-00-00 ПС, а також електротельфер та передаточний візок. Як стало відомо позивачу, вказаний кран відповідач придбав на під ставі договору купівлі-продажу № 8 від 21 лютого 2008 р. В п. 1.1. договору зазначено, що кран розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гвардійська, 11.
Належний відповідачу вищевказаний кран перешкоджає позивачу використовувати на лежну йому земельну ділянку для власних потреб відповідно до цільового призначення зе мельної ділянки. Будь-яких угод щодо розміщення крану на належній позивачу земельній ділянці між сторонами не укладалось. Не надавалась вказана земельна ділянка відповідачу і з боку власника - Дніпропетровської міської ради. Будь-які договори оренди або суборенди земельної ділянки відповідачем не укладалися.
Відповідач не має жодних документів, що посвідчують його право на земельну ділянку, на якій розташований кран. Будь-яких прав на цю ділянку у нього не виникло.
Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, усунення перешкод у користу ванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Той факт, що відповідач створює перешкоди позивачу у користуванні вказаною земе льною ділянкою, підтверджується Постановою Дніпропетровського апеляційного господар ського суду від 18.12.2008 р. по справі № 2/420-08. Обставини, встановлені цією Постано вою, мають преюдиційне значення для справи.
Ухвалою суду від 20.08.09р. провадження у справі було зупинено до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 39/70-09.
Розпорядженням голови господарського суду від 14.12.2009р. справу № 12/102-09 передано для розгляду судді Дубініну І.Ю.
Ухвалою суду від 21.12.09р. справу прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 15.01.10р. провадження у справі було поновлено, у зв'язку з тим, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2009р. по справі № 39/70-09 вказану справу розглянуто.
Ухвалою суду від 04.02.10р. провадження у справі було зупинено до розгляду справи № 39/70-09, що перебуває в провадженні Вищого господарського суду України.
Ухвалою суду від 30.03.10р. провадження у справі було поновлено, у зв'язку з тим, що по справі № 39/70-09 Вищим господарським судом винесено постанову від 11.02.10р.
Ухвалою голови господарського суду від 15.04.10р. строк вирішення спору продовжено по 18.06.10р. включно.
У судовому засіданні 15.04.10р. оголошено перерву по 04.06.10р.
Відповідачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що в провадженні господарського суду Дніпропетровської області (суддя Манько Г.В.) знаходиться справа № 28/258-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр "МАЗ" до Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробничо-технічне підприємство "Укрчорметавтоматика" та Дніпропетровської міської ради про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки від 24.02.03р., а встановлення певного кола обставин у справі № 28/258-10 має безпосереднє значення при вирішенні даної справи (про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою), у зв'язку з чим ухвалою суду від 04.06.10р. провадження у справі було зупинено до вирішення справи № 28/258-10, що перебуває в провадженні господарського суду Дніпропетровської області.
Від позивача 28.10.10р. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке мотивоване тим, що 24.06.10р. винесено рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 28/258-10, у зв'язку з чим ухвалою суду від 01.11.10р. провадження у справі було поновлено.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на наступне.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2010 року по справі №39/70-09 постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду залишена без змін, касаційна скарга ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" та касаційна скарга ТОВ ДВТП "Укрчорметавтоматика" залишені без задоволення.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні касаційної скарги ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" Вищий господарський суд України виходив із того, що оскільки, ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" не має правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки від 24.02.03 укладений між ТОВ ДВТП "Укрчорметавтоматика" та Дніпропетровською міською радою с чинним, а ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" не є стороною зазначеного договору, то і в задоволені зустрічного позову ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ", в частині припинення правовідносин із договору оренди земельної ділянки, повинно бути відмовлено.
На момент винесення постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 03.11.09р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України порядок реалізації норм ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України щодо переходу права користування земельною ділянкою за умови переходу права власності на нерухоме майно не був визначений.
01.01.2010 року набрали чинності положення Закону України від 05.11.2009р. № 1702-VI, якими внесені зміни до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" щодо переходу права користування земельною ділянкою у випадку переходу права власності на нерухоме майно.
В п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою зазначене набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Частина 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" також передбачає, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Таким чином, стаття 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України як підставу виникнення земельних правовідносин передбачають набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці. Зазначене кореспондується зі статтею 11 Цивільного кодексу України.
Тому з набранням чинності Закону України від 05.11.2009р. № 1702-УІ, порядок переходу права користування земельною ділянкою за умови переходу права власності на нерухоме майно є врегульованим і спірний договір оренди землі припинив свою дію в частині спірної земельної ділянки.
Крім того, позивач вже звертався до господарського суду Дніпропетровської області з аналогічною позовною заявою, але просив суд прийняти рішення щодо усунення перешкод в користуванні земельної ділянки, шляхом знесення залізобетонної огорожі. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2008р. позовні вимоги позивача задоволені частково, відповідача зобов'язано усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Гвардійська, 11, кадастровий номер 1210100000:08:700:0011., в задоволенні вимог, щодо знесення залізобетонної огорожі, відмовлено.
Приймаючи рішення, щодо відмовлення в задоволенні вимог про знесення залізобетонної огорожі суд апеляційної інстанції виходив із наступного.
Зазначену огорожу Прокопенко В.В. в подальшому продав відповідачу, що підтверджується договором купівлі-продажу від 03.03.2008 року. Отже бетонна огорожа є власністю відповідача.
Позивач просить зобов'язати відповідача демонтувати бетонну огорожу.
Статтею 346 ЦК України встановлені випадки припиненні права власності. Зазначені випадки з урахуванням ч. 2 цієї статті є вичерпними.
Доводи позивача, що відповідач не набув права власності на цю огорожу, оскільки вона збудована самовільно на земельній ділянці, яка не була надана під її будівництво (ст. 376 ЦК України не можуть бути підставою для задоволення позову про зобов'язання демонтувати огорожу, оскільки відповідач набув права власності на огорожу на підставі договору, а в силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину) ст.4 абз. 5 постанови від 18.12.08р.)
Позивач просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Гвардійська, 11, кадастровий номер 1210100000:08:700:0011, по якій вже є рішення суду, що набрало законної сили, але шляхом демонтування крану.
При цьому відповідач є законним власником крана козлового. Право власності виникло з договору купівлі-продажу №8 від 21 лютого 2008 року; кран козловий з підкрановими коліями КК 12.5-00-00-00 ПС вантажопідйомністю 12,5 тон був придбаний відповідачем з урахуванням його місцезнаходження та функціонального призначення. Зазначений кран зведений в 1992 році як невід'ємна складова виробничих приміщень, що з 03.03.08р належать відповідачу на підставі договору купівлі-продажу. Під підкранові колії козлового крану підходить залізнична гілка (план М1:500 технічного паспорту на виробничі приміщення по вул. Гвардійська, 11), що дає можливість навантажувати та розвантажувати вантажі прямо з залізничного вагону та далі або складувати їх безпосередньо на мостінні, або навантажувати на передаточний візок, колії якого ведуть в виробниче приміщення. Знесення крану унеможливить використання виробничих приміщень за їх цільовим призначенням, що буде втручанням як у здійснення прав власності так і у здійснення господарської діяльності відповідача та знецінить вартість нерухомого майна (виробничих приміщень) які на даний час являються заставним майном по кредитному договору укладеному між відповідачем та ТОВ "Укрпромбанк", що, в свою чергу, може призвести до порушень прав банку. Крім того, як видно із плану М1:500 технічного паспорту на виробничі приміщення по вул. Гвардійська, 11, кран козловий знаходиться на мостінні, що належить відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 03.03.08 року.
Вислухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.02.2003р., позивач отримав в оренду земельну ділянку площею 0,6529 га, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Гвардійська, 11, кадастровий номер 1210100000:08:700:0011, для фактичного розміщення виробничої бази. На вказаній земельній ділянці, розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу та використовуються ним в господарській діяльності.
На належній позивачу вищевказаній земельній ділянці розташований належний відпо відачу козловий кран з підкрановими коліями КК 12.5-00-00-00 ПС, а також електротельфер та передаточний візок. Вказаний кран відповідач придбав на під ставі договору купівлі-продажу № 8 від 21.02.2008р. В п. 1.1. договору зазначено, що кран розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гвардійська, 11.
Належний відповідачу вищевказаний кран перешкоджає позивачу використовувати на лежну йому земельну ділянку для власних потреб відповідно до цільового призначення зе мельної ділянки. у зв'язку з чим він звернувся до господарського суду із позовною заявою.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2010 року по справі №39/70-09 постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду залишена без змін, касаційна скарга ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" та касаційна скарга ТОВ ДВТП "Укрчорметавтоматика" залишені без задоволення.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні касаційної скарги ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" Вищий господарський суд України виходив із того, що оскільки, ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" не має правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки від 24.02.03 укладений між ТОВ ДВТП "Укрчорметавтоматика" та Дніпропетровською міською радою с чинним, а ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" не є стороною зазначеного договору, то і в задоволені зустрічного позову ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ", в частині припинення правовідносин із договору оренди земельної ділянки, повинно бути відмовлено.
На момент винесення постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 03.11.09р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України порядок реалізації норм ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України щодо переходу права користування земельною ділянкою за умови переходу права власності на нерухоме майно не був визначений.
01.01.2010 року набрали чинності положення Закону України від 05.11.2009р. № 1702-VI, якими внесені зміни до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" щодо переходу права користування земельною ділянкою у випадку переходу права власності на нерухоме майно.
В п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою зазначене набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Частина 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" також передбачає, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Таким чином, стаття 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України як підставу виникнення земельних правовідносин передбачають набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці. Зазначене кореспондується зі статтею 11 Цивільного кодексу України.
Тому з набранням чинності Закону України від 05.11.2009р. №1702-УІ порядок переходу права користування земельною ділянкою за умови переходу права власності на нерухоме майно є врегульованим і спірний договір оренди землі припинив свою дію в частині спірної земельної ділянки.
Крім того, позивач вже звертався до господарського суду Дніпропетровської області з аналогічною позовною заявою, але просив суд прийняти рішення щодо усунення перешкод в користуванні земельної ділянки, шляхом знесення залізобетонної огорожі. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2008р. позовні вимоги позивача задоволені частково, відповідача зобов'язано усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Гвардійська, 11, кадастровий номер 1210100000:08:700:0011., в задоволенні вимог, щодо знесення залізобетонної огорожі, відмовлено.
Приймаючи рішення, щодо відмовлення в задоволенні вимог про знесення залізобетонної огорожі, суд апеляційної інстанції виходив із наступного.
Зазначену огорожу Прокопенко В.В. в подальшому продав відповідачу, що підтверджується договором купівлі-продажу від 03.03.2008 року. Отже бетонна огорожа є власністю відповідача.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 Цивільного кодексу України).
Статтею 346 ЦК України встановлені випадки припиненні права власності. Зазначені випадки з урахуванням ч. 2 цієї статті є вичерпними.
Доводи позивача, що відповідач не набув права власності на цю огорожу, оскільки вона збудована самовільно на земельній ділянці, яка не була надана під її будівництво (ст. 376 ЦК України не можуть бути підставою для задоволення позову про зобов'язання демонтувати огорожу, оскільки відповідач набув права власності на огорожу на підставі договору, а в силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину) ст.4 абз. 5 постанови від 18.12.08р.)
Позивач просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Гвардійська, 11, кадастровий номер 1210100000:08:700:0011, по якій вже є рішення суду, що набрало законної сили, але шляхом демонтування крану.
При цьому відповідач є законним власником крана козлового., оскільки право власності виникло з договору купівлі-продажу №8 від 21 лютого 2008 року; кран козловий з підкрановими коліями КК 12.5-00-00-00 ПС вантажопідйомністю 12,5 тон був придбаний відповідачем з урахуванням його місцезнаходження та функціонального призначення. Зазначений кран зведений в 1992 році як невід'ємна складова виробничих приміщень, що з 03.03.08р належать відповідачу на підставі договору купівлі-продажу. Під підкранові колії козлового крану підходить залізнична гілка (план М1:500 технічного паспорту на виробничі приміщення по вул. Гвардійська, 11), що дає можливість навантажувати та розвантажувати вантажі прямо з залізничного вагону та далі або складувати їх безпосередньо на мостінні, або навантажувати на передаточний візок, колії якого ведуть в виробниче приміщення. Знесення крану унеможливить використання виробничих приміщень за їх цільовим призначенням, що буде втручанням як у здійснення прав власності так і у здійснення господарської діяльності відповідача та знецінить вартість нерухомого майна (виробничих приміщень). Крім того, як видно із плану М1:500 технічного паспорту на виробничі приміщення по вул. Гвардійська, 11, кран козловий знаходиться на мостінні, що належить відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 03.03.08 року.
Викладене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про оренду землі", ст. 120, 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 204, 319, 321, 346, 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Суддя І.Ю. Дубінін