Справа № 161/16948/24
Провадження № 1-кп/161/1420/24
м. Луцьк 07 листопада 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035580000608 від 26.06.2024 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого, уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо освітою, розлученого, маючого н утриманні двох малолітніх дітей 2014 та 2015 років народження, не працюючого, раніше неодноразово судимого, зокрема:
- 13.10.2008 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 5 років;
- 18.10.2013 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст.75 КК України застосовано іспитовий строк на 1 рік
- 24.05.2018 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
- 21.07.2020 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, звільнений 13.07.2023 на підставі ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 05.07.2023, невідбутий строк покарання становить 1 рік 3 місяці 2 дня;
- 06.02.2024 вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи засудженим 06.02.2024 вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, протягом року після засудження за цією статтею, 26.06.2024 близько 09 год, керуючись прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, перебуваючи по просп. Волі у м. Луцьку, точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, для власного вживання, без мети збуту незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, зіп-пакет із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP у великому розмірі.
Після чого вказаний зіп-пакет із особливо небезпечною психотропною речовиною ОСОБА_4 , зберігаючи при собі, переніс на вул. Чехова у м. Луцьку, де продовжив зберігати при собі, без мети збуту, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час огляду місця події, а саме до 09 год 41 хв 26.06.2024.
Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-24/8414-НЗПРАП від 02.07.2024, надана на дослідження речовина містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 3,5712 г, що згідно Наказу міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», Таблиця 2, є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_4 інкримінується незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, якщо предметами таких дій були психотропні речовини у великому розмірі, вчиненому упродовж року після засудження за ст. 309 КК України, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.309 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальних актах, показав, що дійсно 26.06.2024 року будучи по АДРЕСА_2 у невідомої особи для власного вживання придбав психотропну речовину - PVP, яку в подальшому в нього виявили та вилучили працівники поліції. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, якщо предметами таких дій були психотропні речовини у великому розмірі, вчиненому упродовж року після засудження за ст. 309 КК України, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість, розкаявся у вчиненому, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, однак раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення в тому числі аналогічного злочину, відбував реальну міру покарання.
Крім того, судом встановлено, що вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 06.02.2024 року ОСОБА_4 востаннє засуджений за ч.1 ст.309, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці.
Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив новий злочин після засудження до реальної міри покарання за вчинення аналогічного злочину, що свідчить про те, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, а відтак суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі із застосування положень ст. 71 КК України.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, з урахуванням того, що обвинувачений вчинив злочин у короткий проміжок часу після засудження, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та небажання стати на шлях виправлення.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальний правопорушень.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 06.02.2024 року, і остаточно визначити до відбуття ОСОБА_4 - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 3,5712 г - знищити.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів (висновок експерта №СЕ-19/103-24/8414-НЗПРАП) в сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1