06 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 753/16136/23
провадження № 61-14215ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2023 року ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулося до суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 61 749,60 грн, інфляційні втрати - 12 782,35 грн, 3% річних - 3 287,39 грн.
Ухвалою від 07 червня 2024 року залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року, Дарницький районний суд міста Києва повернув позовну заяву особі, яка її подала.
У жовтні 2024 року ТОВ «Євро-Реконструкція» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норму процесуального права, оскільки дійшли помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви особі, яка її подала з огляду на те, що у позовній заяві ТОВ «Євро-Реконструкція» зазначило всю відому йому інформацію стосовно відповідача.
Отже, судові рішення заявник оскаржує на підставі абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що ТОВ «Євро-Реконструкція», отримавши ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, не вжило жодних дій для усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом десятиденний строк.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з вимогами частини дев'ятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
За приписами пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 185 ЦПК України).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху, а особі, яка її подала надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 30 жовтня 2023 року, але не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали,- виконати вимоги пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України зазначивши в повному обсязі відомості: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Повноваження суду щодо комунікації з учасниками справи за допомогою електронних сервісів врегульовані, зокрема, частиною п'ятою статті 14 ЦПК України, за змістом якої суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною шостою статті 14 ЦПК України законодавець визначив, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з частиною сьомою статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суди встановили, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 09 жовтня 2023 року відповідно до Довідки про доставку електронного документу доставлено до електронного кабінету ТОВ «Євро-реконструкція» 01 листопада 2023 року.
У пункті 2 частини шостої статті 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За змістом пункту 5 цієї ж статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку доказам в матеріалах справи, перевіряючи доводи апеляційної скарги, зазначив у своїй постанові про те, що ТОВ «Євро-Реконструкція» протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2023 року встановлені судом недоліки не усунуло, будь-яких заяв на виконання ухвали не надало.
За змістом частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Встановивши, що ТОВ «Євро-Реконструкція» не вжило жодних дій для усунення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви особі, яка її подала, і такий висновок відповідає правильному застосуванню приписів статті 185 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують та зводяться до суб'єктивного тлумачення норми процесуального права.
Посилання в касаційній скарзі на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 148/2383/19, від 13 квітня 2022 року у справі № 160/11095/20 не заслуговують на увагу, оскільки зазначені правові висновки є нерелевантними до справи, в якій подана ця касаційна скарга.
Так переглядаючи в касаційному порядку судові рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд у постановах від 15 жовтня 2020 року у справі № 148/2383/19, від 13 квітня 2022 року у справі № 160/11095/20 зазначив, що позивачі, отримавши ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, зверталися до суду з заявами про усунення недоліків позовної заяви.
Зокрема, у постанові від 13 квітня 2022 року у справі № 160/11095/20 суд касаційної інстанції роз'яснив, що якщо особа наводить аргументи, які свідчать про помилковість висновків суду, з якими пов'язувалося залишення позовної заяви без руху, суд повинен зважати на них і у разі обґрунтованості цих заперечень, виходити з того, що недолік відсутній, а тому усувати його не потрібно. Суд не зв'язаний своїми помилками.
Натомість у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ «Євро-Реконструкція не вживало жодних заходів для усунення недоліків позовної заяви протягом встановленого судом строку, який не міг перевищувати десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Не заслуговують на увагу посилання в касаційній скарзі на надмірний формалізм у діях судів попередніх інстанцій, оскільки процесуальний закон саме на учасника справи покладає ризики настання наслідків, пов'язаних із невчиненням ним процесуальних дій відповідно до приписів частини четвертої статті 12 ЦПК України. Водночас, суд першої інстанції був зобов'язаний з'ясувати дотримання позивачем вимог пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому за таких підстав у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України слід відмовити.
Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров