«05» листопада 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
при розгляді у відкритому судовому засіданні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від участі у розгляді матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 22023150000000095, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого за ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України.
Мотиви суду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 надав заяву про відвід суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_6 мотивував відвід сумнівами у неупередженості суддів.
Зазначає, що згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями було визначено колегію суддів, у складі: головуючої - ОСОБА_8 , суддів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
У зв'язку з сумнівами у неупередженості суддів ним було заявлено відвід прокурору та колегії суддів. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 05 червня 2024 року задоволено його заяву про відвід суддів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Після чого було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та визначено новий склад суду.
Зазначає, що ухвалами Миколаївського апеляційного суду від 12.07.2023, 10.08.2023 відмовлено в задоволенні його апеляційних скарг на рішення про продовження строку тримання під вартою.
До складу колегії у даних провадженнях входили судді ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 .
Звертає увагу, що судді ОСОБА_3 двічі, а суддя ОСОБА_1 один раз, приймали рішення про відмову в задоволенні його апеляційних скарг на рішення суду про продовження строку запобіжного заходу. Тому, на думку обвинуваченого, зазначені судді не мають права приймати участь під час апеляційного розгляду кримінального провадження.
Також зазначив, що в ухвалах про продовження строку тримання під вартою судом застосовано вимоги кримінального процесуального закону в редакції, яка не діяла на час розгляду провадження, що на думку обвинуваченого, свідчить про некомпетентність суддів.
Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на підтримку заяви про відвід суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , заперечення прокурора ОСОБА_5 , колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а статтею 76 КПК України визначено перелік обставин, що виключають повторну участь судді в кримінальному провадженні.
Із заяви ОСОБА_6 про відвід суддям вбачається його незгода з попередніми прийнятими рішеннями Миколаївського апеляційного суду за апеляційними скаргами обвинуваченого на ухвали суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою. Проте, ця незгода обвинуваченого не може розглядатися як недовіра, що викликає сумніви у неупередженості суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Фактично, під час заявлення про відвід суддям, обвинувачений висловив свою незгоду із прийнятими суддями рішеннями щодо нього при вирішення питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу. Але ця незгода не є підставою для відводу суддям.
Посилання обвинуваченого на некомпетентність суду є некоректним та голослівним.
Колегія суддів також зазначає, що судді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рішеннях про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 не висловлювали свою думку по суті висунутого ОСОБА_6 обвинувачення.
Що стосується доводів про неможливість повторної участі зазначених суддів під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, то ці доводи також позбавлені підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Отже, наразі немає підстав для відводу суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в апеляційному розгляді матеріалів даного кримінального провадження, з огляду на вимоги ч.1 ст. 76 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою ЄСПЛ, потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від розгляду справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Доводи обвинуваченого щодо упередженості суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є голослівними, та не є підставами для відводу суддів.
Тому, підстави для задоволення заяви про відвід суддів відсутні.
Керуючись ст.ст. 75, 77, 80, 81 КПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від участі у розгляді матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 22023150000000095, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2024 року щодо ОСОБА_6 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3