08.11.2024
Справа №607/23991/24
08 листопада 2024 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву акціонерного товариства «Універсал банк», в інтересах якого діє адвокат Гук Євген Михайлович, про забезпечення позову у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в межах вартості майна, одержаного у спадок,-
АТ «Універсал банк» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в межах вартості майна, одержаного у спадок.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 23 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримав від банку кредит у розмірі 16000 доларів США. В забезпечення виконання умов договору кредиту між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку належні йому житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами заг. пл. 23,4 кв. м. по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд пл. 0,07 га кадастровий номер 6125287500020011605 в с.Смиківці Тернопільського району Тернопільської області. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2015 року у справі за №607/8665/14 стягнуто з ОСОБА_2 в користь банку заборгованість за договором кредиту у розмірі 470 042,89 грн., вирішено питання судових витрат. Дане рішення суду набрало законної сили та звернуто до виконання. 16 січня 2023 року банк отримав постанову приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із смертю боржника ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, у тому числі на належне йому майно, передане в іпотеку. Згідно відповіді Першої тернопільської державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась. Дружина позичальника ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги та на час смерті ОСОБА_2 постійно проживала разом з ним, а тому вважається такою, що спадщину прийняла, у тому числі належне ОСОБА_2 майно передане в іпотеку банку.
Посилаючись на наведене та те, що вартості спадкового майна достатньо для задоволення вимог кредитора, банк просить визнати ОСОБА_1 спадкоємцем ОСОБА_2 та стягнути з неї на користь банку заборгованість спадкоємця у сумі 12 000 доларів США в межах вартості успадкованого майна, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальника ОСОБА_2 .
Одночасно, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами заг. пл. 23,4 кв.м. по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд пл. 0,07 га кадастровий номер 6125287500020011605 в с.Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, які належали ОСОБА_2 .
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує, що незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити в майбутньому виконання рішення суду та захист прав позивача, оскільки ОСОБА_1 , з метою уникнення виконання рішення суду, може відчужити таке майно. Зазначає, що при оформленні спадкових прав на ОСОБА_1 є ризик знищення реєстраційних номерів обтяження на предмет іпотеки, що унеможливить виконання рішення суду та ускладнить вирішення спору.
Посилаючись на наведене, просить суд вжити зазначені заходи забезпечення позову.
Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву та матеріали позову, вважає, що заява позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та є необґрунтованою, виходячи із наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, у тому числі шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до вимог ч.ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, у п. 9 даної Постанови Верховний Суд зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може грунтуватися на припущеннях позивача .
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Встановлено, що 23 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримав від банку кредит у розмірі 16000 доларів США. В забезпечення виконання умов договору кредиту між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку належні йому житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами заг. пл. 23,4 кв. м. по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд пл. 0,07 га кадастровий номер 6125287500020011605 в с.Смиківці Тернопільського району Тернопільської області. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2015 року у справі за №607/8665/14 стягнуто з ОСОБА_2 в користь банку заборгованість за договором кредиту у розмірі 470 042,89 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Банк, вказує, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги та на час смерті ОСОБА_2 постійно проживала разом з ним, а тому вважається такою, що спадщину прийняла. Відтак, банк звернувся до суду із позовом та просить стягнути з відповідача борг спадкодавця в межах вартості майна, одержаного у спадок.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що відчуження нерухомого майна відповідачем, ускладнить захист прав позивача. Зазначає, що при оформленні спадкових прав на ОСОБА_1 є ризик знищення реєстраційних номерів обтяження на предмет іпотеки, що унеможливить виконання рішення суду та ускладнить вирішення спору.
При цьому, судом встановлено, що майно, на яке позивач просить накласти арешт, як забезпечення позову, з метою запобігання його відчуженню, передане позичальником, спадкодавцем ОСОБА_2 в іпотеку банку АТ «Універсал банк».
Таким чином, позивачем необґрунтовано належними та достатніми доказами необхідність та доцільність забезпечення позову шляхом накладення арешту на передані в іпотеку банку житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами заг. пл. 23,4 кв. м. по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд пл. 0,07 га кадастровий номер 6125287500020011605 в с.Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, які з врахуванням вказаного обтяження, в силу вимог закону, не можуть бути відчужені.
Згідно з вимогам ч. 1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Доводи банку про те, що при оформленні спадкових прав на ОСОБА_1 є ризик знищення реєстраційних номерів обтяження на предмет іпотеки, жодними доказами не підтверджені.
Позивачем необґрунтовано належними та достатніми доказами необхідність та доцільність забезпечення позову у даній справі; не надано жодного доказу щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
У заяві не наведено жодних доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання можливого рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання та без вжиття заходів забезпечення позову захист прав та інтересів позивача стане неможливим.
Сама лише думка позивача з приводу ускладнення в майбутньому виконання рішення суду, припущення щодо можливого знищення реєстраційних номерів обтяження на предмет іпотеки, не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову у спірних правовідносинах, оскільки є суб'єктивним судженням позивача, без зазначення існуючої очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу.
Відтак, твердження позивача про те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав не підтвердженні належними та достатніми доказами.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір щодо виконання умов договору. Однак, при наявності іпотеки вказаного майна, судом не встановлено наявності реальної загрози відчуження, невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При цьому, суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд не з'ясовує фактичні обставин справи, а також не оцінює належності, допустимості і достовірності доказів щодо суті спору. Лише під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, які правовідносини випливають із встановлених обставин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити.
Згідно з вимогами ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК, а тому її слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 151-154, 261, 352-355 ЦПК України, суд, -
Заяву акціонерного товариства «Універсал банк», в інтересах якого діє адвокат Гук Євген Михайлович, про забезпечення позову повернути заявнику.
Роз'яснити, що заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.
Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення.
Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 08 листопада 2024 року.
Суддя І.М. Черніцька