Справа № 161/20618/24
Провадження № 1-кс/161/5556/24
м. Луцьк 08 листопада 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 від 28.10.2024 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,
05.01.2024 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_4 на постанову прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 від 28.10.2024 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
Свою скаргу скаржник мотивує тим, що вона 28.10.2024 року звернулась до Луцької окружної прокуратури із клопотанням щодо проведення ряду слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України. Однак, постановою прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 від 28.10.2024 року їй було відмовлено в задоволенні її вимог викладених в клопотанні. Вважає, що прокурором безпідставно та невмотивовано відмовлено у задоволенні вище вказаного клопотання і тому на її переконання, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 скаргу підтримала з підстав наведених в ній та просила задовольнити, прокурор заперечив щодо задоволення скарги у зв'язку із її безпідставністю.
Заслухавши думку прокурора та скаржника, дослідивши матеріали скарги, долучені до її матеріали, а також надані прокурором матеріали із кримінального провадження №12024030580000553 від 09.02.2024 року, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового провадження можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та дані рішення можуть бути оскаржені особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
На підставі ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Частина 5 ст.110 КПК України регламентує зміст і форму постанови слідчого, дізнавача та прокурора.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування, в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
ОСОБА_4 звернулася до Луцької окружної прокуратури із клопотанням від 28.10.2024 року про проведення ряду слідчих, процесуальних дій у даному кримінальному провадженні.
Постановою прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 від 28.10.2024 року розглянуто клопотання ОСОБА_4 та прийнято рішення про відмову у задоволенні вказаних клопотань, оскільки зі змісту клопотання встановлено, що останнє не містить зрозумілої описової, мотивувальної та прохальної частини, воно позбавлене логічного змісту, що у свою чергу призводить до неможливості належного аналізу самого клопотання.
Тому, аналізуючи клопотання ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження прокурор прийшов до висновку, що слідчі дії, які просить провести остання, не мають ніякого значення для встановлення істини у кримінальному провадженні № 12024030580000553.
Відповідно до ст.ст.84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
А ст.89 ч.1 КПК України вказує, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Згідно до ч.2 та ч.6 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У відповідності до вимог ст.223 ч.ч.3, 6 КПК України слідчий, вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника.
Враховуючи вище наведене, та те що прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, винесена частково вмотивована постанова від 28.10.2024 про відмову у задоволенні клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, доводи скаржниці щодо можливості певних проведення слідчих, процесуальних дій не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки як встановлено в ході розгляду скарги, з клопотання ОСОБА_4 не вбачається і останньою конкретно не зазначено, яке саме значення мають документи для досудового розслідування, які містяться справах № 161/4659/24, № 161/3686/16.
Крім того, у клопотанні не зазначено, яке доказове значення, передбачене ст. 91 КПК України, мають документи, які містяться справах № 161/4659/24, № 161/3686/16 для доказування у кримінальному провадженні №12024030580000553.
Крім того, щодо оголошення підозри у кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024, то дана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки згідно вимог ст.ст.36, 40 КПК України орган досудового розслідування є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання у яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється та до компетенції слідчого судді не входить контроль чи зобов'язання останнього у прийняті даного процесуального рішення, а саме як зобов'язання оголошення підозри.
Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України). Слідчий суддя, суд не вправі перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, зокрема функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється прокурором.
Крім того, ОСОБА_4 в клопотанні від 24.10.2024 року, а саме пунктах 3, 8 ставилось питання щодо проведення одночасних допитів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та допиту ОСОБА_8 , однак як вбачається із оскаржуваної постанови прокурора від 28.10.2024, останнім дані вимоги взагалі не висвітлена, не наведено мотивів та належного обґрунтування щодо заявлених вимог, а відтак, належним чином не розглянуто клопотання заявника, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Тому в даній частині скарга, з огляду на вимоги ч.2 та ч.6 ст.22 КПК України, підлягає задоволенню, з метою створення необхідних умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, необхідно зобов'язати орган досудового розслідування в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12024030580000553 від 09.02.2024 року повторно розглянути питання зазначені в п.п.3,8 клопотання ОСОБА_4 від 24.10.2024 року.
Щодо допитів інших свідків, то у клопотанні також не зазначено, яке мають значення для кримінального провадження допити вказаних осіб, та які саме відомості останні можуть повідомити, не зазначено конкретних питань, які необхідно поставити свідкам під час допиту.
За таких обставин скарга ОСОБА_4 на постанову прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 від 28.10.2024 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 22, 110, 303-307, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати частково постанову прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 від 25.10.2024 року про відмову в задоволенні клопотань в рамках кримінального провадження №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
Зобов'язати орган досудового розслідування в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12024030580000553 від 09.02.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України повторно розглянути питання зазначені в п.п.3,8 клопотання ОСОБА_4 від 24.10.2024 року в порядку ст. 220 КПК України.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1