Справа № 308/18009/24
1-кс/308/6731/24
07 листопада 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні №12024071030001809, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2024,
Слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні №12024071030001809, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2024.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024071030001809, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.07.2024 ОСОБА_4 призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , де останній проходив військову службу.
З моменту призову на військову службу та відправлення до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України 08.07.2024 солдат ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України, прийняв присягу на вірність народу України. Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Окрім того, солдат ОСОБА_4 мав поводити себе пристойно і дотримуватися вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, згідно з якими кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей, та ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якою військовослужбовці постійно повинні бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
11.09.2024 потерпілий ОСОБА_7 знаходився у клубі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Приблизно о 00.10 год. до вказаного клубу зайшли ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які приєдналися до останнього.
11.09.2024, приблизно о 00.15 год. (точного часу у ході здійснення досудового розслідування встановити не надалося можливим) між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_4 виник конфлікт, в ході якого останні почали словесно ображати потерпілого, та нанесли декілька ляпасів в область обличчя ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_4 покинули приміщення клубу «Maximus», вийшли на вулицю, та пройшовши близько 50 метрів зупинилися біля стадіону «Авангард», що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , де ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх караність, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, діючи спільно групою осіб із ОСОБА_8 наніс один удар рукою, стиснутою в кулак, в область голови потерпілого ОСОБА_7 , внаслідок чого останній упав на землю, після чого намагався піднятися, однак, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень та приниження його честі і гідності, показуючи свою зверхність, користуючись безпорадним станом ОСОБА_7 , не давали потерпілому змоги піднятися, штовхали ОСОБА_7 руками у голову. Через декілька хвилин ОСОБА_7 піднявся, і в цей момент ОСОБА_4 , діючи спільно групою осіб із ОСОБА_8 , керуючись умислом на нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, наніс останньому ще два удари кулаком у область голови, після чого ОСОБА_7 впав на спину у калюжу.
У подальшому, на продовження виконання свого злочинного умислу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх караність, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, діючи спільно групою осіб, продовжували наносити потерпілому численні удари, зокрема ОСОБА_8 , вже перебуваючи поруч із входом до клубу «Maximus», наніс потерпілому ОСОБА_7 близько 10 ударів ногою в область задньої частини ніг ОСОБА_7 .
Внаслідок нанесених ударів потерпілий ОСОБА_7 згідно з талоном травматологічного пункту отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, набряку гортані, множинних гематом тіла, перелому шийних хребців с3с4, забійно-рваної рани нижньої губи.
За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб.
11.09.2024 о 16.15 год. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
12.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2024 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08.11.2024, включно, з визначенням розміру застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Слідчий зазначає, що досудове розслідування до 12.11.2024 завершити не представляється можливим внаслідок складності провадження, оскільки кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема, тривалих експертних досліджень для забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розслідування кримінального провадження та скерування обвинувального акта до суду, а тому є необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_4 .
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 11.09.2024; протоколом затримання особи від 11.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.09.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.09.2024; протоколом огляду відеозапису від 12.09.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 22.10.2024; протоколом проведення слідчого експерименту від 29.10.2024; ухвалою слідчого судді від 13.09.2023 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою; іншими матеріалами кримінального провадження.
Як зауважує слідчий, ризики, якими керувався слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою з правом внесення застави, не зменшилися та не припинили існувати, наявні підстави для продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою з правом внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді.
Відповідно до вимог КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України,.
Зокрема, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду обгрунтовується тим, що злочин, який інкримінують ОСОБА_4 , є тяжким, і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Оскільки ОСОБА_4 є мешканцем Закарпатської області, яка межує з кордоном іншої країни, він має змогу в будь-який час виїхати за кордон та покинути країну, в тому числі, незаконно; також останній є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який, як встановлено в ході досудового розслідування, 12.07.2024 без відповідного дозволу командування, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце розташування наметового містечка з навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , та був незаконно відсутній на військовій службі без поважних причин із 12.07.2024 по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, у зв'язку з чим останній може залишити територію Закарпатської області, в якій здійснюється досудове розслідування, та з метою уникнення відповідальності може переховуватися від правоохоронних органів.
Слідчий стверджує, що на даний час наявний ризик, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час ще не встановлені органом досудового розслідування, тобто наявний ризик, передбачений п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та інших, які слідчим та судом ще не допитані, шляхом умовляння, підкупу тощо для зміни ними показань на його користь, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також з урахуванням відомих ОСОБА_4 обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, останній зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідком ОСОБА_9 , оскільки останні знайомі вже протягом тривалого часу, і тим самим може схиляти його до зміни даних слідству показань, а також з експертами, якими наразі проводяться та будуть проводитися в майбутньому дослідження. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_4 на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи. Аналогічні протиправні методи впливу можуть бути застосовані як до експертів, які виконували експертизи у даному кримінальному провадженні, так і до свідків, дані яких відомі обвинуваченому, виходячи зі способу вчинення правопорушень, з метою надання ними неправдивих показань, складання неправдивих висновків або відмови від надання таких.
В обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий вказує, що особисте зобов'язання, особиста порука обвинуваченого, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, оскільки застосування таких запобіжних заходу не може забезпечити належне виконання покладених на особу обов'язків, підозрюваний, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи будь-яким чином перешкоджати суду встановити всі обставини події. А тому інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії його доброчесної поведінки.
Беручи до уваги викладене, а також те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 завершується 08.11.2024, слідчий просить продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, зауваживши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшилися, а також наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання під вартою.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , просила застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з тримання під вартою, зокрема домашній арешт. Також захисник просила врахувати характеризуючі дані її підзахисного, який має батька, котрий хворіє та потребує догляду.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024071030001809, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 11.09.2024 о 16 год. 15 хв. ОСОБА_4 затримано у рамках даного кримінального провадження у порядку ст. 208 КПК України.
12.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб.
Крім того, 12.09.2024 у даному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2024 (справа №308/15130/24) відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою постановлено обчислювати підозрюваному ОСОБА_8 з 16 год. 15 хв. 11.09.2024 по 08.11.2024, включно. Одночасно визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., та у разі внесення застави покладено на нього відповідні обов'язки.
Постановою керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 07.11.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024071030001809, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2024, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, до трьох місяців, тобто до 12.12.2024.
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені статтею 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено слідчим суддею при ухваленні рішення про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , а саме: протоколі огляду місця події від 11.09.2024; талоні КПН « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Ужгородської міської ради травматологічний пункт від 11.09.2024; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.09.2024; протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 11.09.2024; скріншотах; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2024; протоколі огляду відеозапису від 12.09.2024.
Ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Разом з тим, у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя вважає, що ризики, які були враховані при обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження підтверджена необхідність виконання органом досудового розслідування ряду слідчих та процесуальних дій, про що зазначено слідчим в даному клопотанні та в постанові керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 07.11.2024, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024071030001809 до трьох місяців, тобто до 12.12.2024, а саме: отримати висновки судово-медичної експертизи щодо отриманих тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7 в результаті злочину; провести слідчий експеримент за участі потерпілого ОСОБА_7 ; отримати висновок судово-психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_4 ; отримати висновок судово-психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_8 ; встановити та допитати водія транспортного засобу «Ауді А4», д.н.з. НОМЕР_2 , який 11.09.2024 здійснював перевезення потерпілого ОСОБА_7 , підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , провести із ним впізнання вищевказаних осіб; ознайомити потерпілого ОСОБА_7 з матеріалами досудового розслідування; ознайомити підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника з матеріалами досудового розслідування; ознайомити підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника з матеріалами досудового розслідування; оформити обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та відповідно до ст. 293 КПК України вручити його підозрюваному; при необхідності виконати інші необхідні слідчі дії, необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування.
З огляду на викладене, у судовому засіданні встановлена відсутність обставин, які б свідчили про те, що зазначені стороною обвинувачення ризики зменшилися, а також встановлена неможливість завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 08.11.2024.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею також враховуються вік та стан здоров'я підозрюваного, який є молодим за віком, відомості щодо соціальних зв'язків ОСОБА_4 , те, що він неодружений, утриманців немає, однак має батька ( ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), який хворіє та потребує лікування, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», має постійне місце проживання, де згідно з характеристикою від 21.10.2024 скарг та негативної інформації на нього не надходило, а також раніше не судимий.
Разом з тим, стороною обвинувачення обґрунтовано доведено, що наведені обставини не переважають можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
На думку слідчого судді, з урахуванням даних про особу підозрюваного та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставин його вчинення, належний контроль за поведінкою ОСОБА_4 та дієве запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Таким чином, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину, ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати слідчі та процесуальні дії, без яких неможливо закінчити досудове розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, доводи прокурора знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим внесене клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Беручи до уваги обставини вчинення інкримінованого злочину та особу підозрюваного, зокрема його майновий стан, те, що він є військовослужбовцем, слідчий суддя вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання від вартою відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим КПК України - вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн., оскільки саме цей розмір застави є необхідним та достатньою мірою гарантуватиме виконання останнім покладених на нього обов'язків.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Слідчий суддя зауважує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 з визначенням розміру застави у межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні - до 12.12.2024, включно.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 199, 205, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024071030001809 - до 12 грудня 2024 року, включно.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця перебування;
здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 12 грудня 2024 року, включно, у межах строку досудового розслідування.
Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1