Провадження № 11-сс/803/1983/24 Справа № 191/4812/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
06 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не працює, неодружений, має на утриманні одну мало тіню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 ККУ раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Синельниківського мікронезіського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня2024 року задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 до 15 грудня 2024 року з визначенням застави у розмірі 242 240 грн.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що підозрюваний ОСОБА_7 офіційно ніде не працює, та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, у зв'язку з чим існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Зазначає, що враховуючи особу підозрюваного, те що він офіційно не працює, тобто не має законних джерел доходів, те, що він вже раніше був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, хоча ця судимість і погашена на даний час, та те, що в ході обшуку проведеного за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 також було вилучено загалом 46 сліп пакетів з речовиною рослинного походження, то обґрунтовано існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, що ОСОБА_7 може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Вказує, що застосування у даному випадку більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Також зазначає, що розмір застави необхідно визначити відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначає, що ОСОБА_7 зареєстрований та має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем мешкання, неофіційно працює, раніше не судимий, проживає разом з цивільною дружиною та двома малолітніми доньками, підозру визнає, виявляє бажання і надалі співпрацювати з органами дізнання, активно сприяти розкриттю злочинів.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_7 та його захисник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Пунктом «с» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Зокрема, у п. 126 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18), Суд зазначив, що особа може бути затримана відповідно до п. 1 (с) ст. 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення. Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог закону, а висновки слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному є правильними та такими, що узгоджуються з позицією, висловленою ЄСПЛ у вищезазначених рішеннях.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
Також колегією суддів, всупереч доводам апелянта, встановлено, що під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, мають місце.
У клопотанні слідчий зазначив, як ризики задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з обґрунтуванням, наведеним слідчим суддею, щодо наявності цих ризиків, оскільки слідчий суддя навів з цього приводу достатньо мотивів.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, дані про особу ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, правильно застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 з визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка, в разі її сплати, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4