Справа № 545/4818/24
Провадження № 1-в/545/761/24
07.11.2024 Полтавський районний суд Полтавської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві подання Державної установи «Крюковська виправна колонія (№ 29)» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді виправних робіт відносно засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Утківка, Харківської області, проживаючого до засудження за адресою АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, працюючого до засудження приватним підприємцем, раніше не судимого.
Засуджений: вироком Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2020 за ч. 2 ст. 286, ст. 75, ст. 76 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки з випробуванням на іспитовий строк 2 роки. Вироком Полтавського апеляційного суду від 19.10.2023 скасований вирок Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2020 в частині призначеного покарання та остаточно призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
ДУ «Крюковська виправна колонія (№ 29)» звернулася до суду з поданням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді виправних робіт відносно засудженого ОСОБА_3 , посилаючись на те, що він відбув 1/3 строку покарання і став на шлях виправлення, в установі виконання покарань характерезується позитивно.
На адресу суду від засудженого надійшла заява відповідно до якої подання підтримує та просить задовольнити.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Згідно ч.ч.1,2,3ст.82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом, зокрема за необережний тяжкий злочин.
Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: а) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2ст.81КК); б) при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засудженийстав нашлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК); в) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років, - того, що вона сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довела своє виправлення (ч. 2 ст. 107 КК).
Згідно ст. 57 КК України стягнення у вигляді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років та відбувається за місцем роботи засудженого з утриманням частини його заробітку в доход держави.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2020 за ч. 2 ст. 286, ст. 75, ст. 76 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки з випробуванням на іспитовий строк 2 роки. Вироком Полтавського апеляційного суду від 19.10.2023 скасований вирок Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2020 в частині призначеного покарання та остаточно призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Початок строку - 19.10.2023 року, кінець строку - 19.10.2026 року. Отже, станом на час розгляду справи засуджений відбув більше встановлених законом 1/3 строку покарання.
За період відбування покарання в установі ОСОБА_3 має 5 заохочень, стягнення відсутні. Згідно характеристики від 24.10.2024, затвердженої начальником ДУ «Крюковської виправної колонії (№ 29)» ОСОБА_3 на теперішній час характеризується позитивно, вину у вчиненому злочині визнає, дотримується виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, до виконання передбаченим законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Залучений до програм диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт», «Підготовка до звільнення». За матеріалами особової справи висловлював бажання працювати в установі виконання покарань, але відсутні такі можливості, закінчив навчання та отрмав професію "Швачка". Вину у скоєному визнає повністю, зці слів вирок суду вважає справедливим. Після звільнення має можливість проживати за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 3-7).
Згідно висновку про ступінь виправлення отримав 103 бали з необхідних 65 балів
Згідно витягу з протоколу № 26 від 28 жовтня 2024 року засідання комісії Державної установи «Крюковська виправна колонія (№ 29)» подання матеріалів в суді на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням ст. 82 КК України у виді виправних робіт засудженому ОСОБА_3 як такому, що довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці та відбув більше 1/3 строку покарання (а. с. 16).
Слобідським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області проводилась перевірка щодо можливості працевлаштування ОСОБА_3 на підприємстві ТОВ «Торговий дім Лікант», така інформація підтвердилась, про що зазначено у повідомленні від 14 червня 2024 року, де керівник підприємства підтвердив можливість працевлаштування засудженого після звільнення на посаду менеджера з продажу із орієнтованим розміром заробітної плати 10000 грн. (а. с. 24)
Згідно повідомлення від 30.04.2024 № 4/30 ТОВ «Торговий дім Лікант» зазначено, що підприємство гарантує працевлаштування ОСОБА_3 , а також після звільнення з місць позбавлення волі, останній буде працевлаштований по трудовому договору на посаду "регіональний менеджер з продажів" з посадовим окладом. (а. с. 28)
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» заміна невідбутої частини покарання більш м'яким має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, таке рішення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений став на шлях виправлення.
Згідно ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
Враховуючи позитивну динаміку у поведінці засудженого ОСОБА_3 протягом відбування покарання у виправній колонії, де не було жодного порушення, характер засудженого, його участь у реалізації програм диференційованого впливу, наявність 5 заохочень, суд приходить до висновку про можливість застосування пільги у виді заміни покарання з позбавлення волі на виправні роботи, а тому подання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 537,539 КПК України,
Подання задовольнити.
Засудженому ОСОБА_3 замінити невідбуту частину покарання за вироком Полтавського апеляційного суду від 19.10.2023 у виді позбавлення волі більш м'яким виправними роботами на строк 1 рік 11 місяців 12 днів з відрахуванням 20 % заробітної плати в дохід держави із залишенням додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 2 роки.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1