Справа № 574/988/24
Провадження № 2-н/574/94/2024
08 листопада 2024 року м. Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Згідно з ч.4 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Тобто, за змістом вищевказаної правової норми, право на звернення до суду заявою про видачу судового наказу чи з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дитина.
Згідно положень п.4 ч.2, п.4 ч.3 статті 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, якими вони обґрунтовано. До заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, яким заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, всупереч вимогам п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу не долучено доказів, які б підтверджували проживання дитини разом із заявницею, що позбавляє суд можливості перевірити наявність у заявниці права вимоги на стягнення аліментів, як у особи, з якою проживає дитина.
Таким чином, заявницею не додано до заяви про видачу судового наказу належних доказів на підтвердження наявності у неї права вимоги до боржника.
Згідно п.п.1, 8 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи наведене, слід відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст.161, 162, 165, 166, 258, 260 ЦПК України,
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.Р.Гук