Справа № 484/2963/24
Провадження № 1-кп/484/302/24
08.11.2024 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024152110000307, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Бердянськ Запорізької області, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ВПО, на даний час зареєстрованого по АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України,-
встановив:
До суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підтримав в судовому засіданні, мотивуючи наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення. Обставинами, що підтверджують наявність вищевказаних ризиків, вважає те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Знаючи, яка міра покарання його очікує за вчинення даного злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, при тому, що дані злочини обвинуваченим скоєно в період умовно-дострокового звільнення, може незаконно впливати і здійснювати тиск на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують підозрюваного, оскільки вони не надавали свої покази безпосередньо суду. Існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші злочини майнової спрямованості, з метою отримання незаконного доходу, оскільки постійної роботи та доходу не має, а також раніше неодноразово судимий за скоєння майнових злочинів.
На даний час вказані ризики актуальність не втратили, тому рахує, що застосування до ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою (більш м'якого), не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_4 проти застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили визначити запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі або зменшити раніше визначений розмір застави, оскільки обраний судом розмір застави, є для обвинуваченого завідомо непомірним.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Застосування запобіжного заходу судом здійснюється у порядку, передбаченому ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати суд при вирішенні цього питання. Відповідно до вимог цієї статті, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий і прокурор; і недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, розмір майнової шкоди від злочинів, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_5 , який, з урахуванням повернутого майна, у сукупності складає 152679,50 грн., до того ж, обвинувачений не має офіційного місця роботи та стабільного заробітку, не одружений, дітей на утриманні не має, не має стійких соціальних зв'язків, не має постійного місця проживання, вчиняв і раніше злочини проти власності, за які засуджувався до реального покарання, наявні ризики, зазначені ст. 177 КПК України, а саме: з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, може впливати на потерпілих та свідків даного кримінального правопорушення, а також може вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як раніше притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та знову обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів проти власності.
Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Тому клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Ч. 4, ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , розмір заподіяної шкоди, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, тривалість розгляду справи в суді, суд вбачає за можливе зменшити розмір раніше визначеної застави на один прожитковий мінімум, та вважає, що заставу слід визначити у розмірі 29 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн. х 29 = 87812 грн.), який відповідатиме 57,51 % загального розміру заподіяної матеріальної шкоди.
Крім цього, обираючи відносно обвинуваченого альтернативну міру запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора та (або) суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду, повідомити їх про зміну свого місця проживання та місця роботи, докласти зусиль до пошуку роботи, спілкуватися з потерпілими у справі виключно з питань відшкодування заподіяної шкоди та/або повернення викраденого майна.
Керуючись ст.ст. 12, 176-178, 182, 183, 193,194,196, 314-316 КПК України, суд,-
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 06.01.2025 включно.
Одночасно визначається застава розміром 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 87812 (вісімдесят сім тисяч вісімсот дванадцять) грн., для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, визначених в КПК України.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент на протязі дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у випадку внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора та (або) суду; не відлучатися з АДРЕСА_2 без дозволу прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання та місця роботи, докласти зусиль до пошуку роботи, спілкуватися з потерпілими у справі виключно з питань відшкодування заподіяної шкоди та/або повернення викраденого майна.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_7