Миколаївської області
Справа №945/200/24
Провадження №2/477/699/24
28 жовтня 2024 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судових засідань - Клюсевич-Шараповою Н.М.,
розглянувши в спрощеному порядку без участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У січні 2024 року позивачка звернулася до суду із позовом, в якому вказала, що їй стало відомо про наявність у приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. виконавчого провадження № 63487252, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича № 32135 від 08 вересня 2020 року про стягнення з неї на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості у розмірі 33538 грн. 37 коп.
Вважала, що цей виконавчий напис є протиправним, оскільки сума стягнення не є безспірною, так як в порушення ст. 88 Закону України “Про нотаріат» виконавчий напис був виданий про стягнення суми боргу за правом вимоги, строк якої був більшим ніж три роки. Крім того нотаріусу не було подано документи, визначені законодавством, в тому числі й Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених Кабінетом Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, оскільки цей нормативний акт (в частині стягнення за кредитними договорами), на підставі якого нотаріус мав вчиняти виконавчі написи, був визнаний нікчемним.
Таким чином вважала, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 16 травня 2024 року в справі було відкрито провадження в спрощеному позовному провадженні.
В судове засідання позивачка не з'явилася, від її представниці надійшла заява, в якій просила справу розглянути без їх участі, а позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, заяв не подав.
Суд, вважаючи можливим вирішити позов без участі сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, насамперед, встановлюються Законом “Про нотаріат» (далі - Закон), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) та іншими нормативними актами.
Так, в ст. 87 Закону передбачено, що виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість вчиняються нотаріусами для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону та пунктами 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено умови вчинення виконавчих написів, зокрема - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо:
- подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (підпункт 3.1).
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (підпункт 3.3).
Умови до форми та змісту письмової заяви стягувача на вчинення виконавчого напису передбачають підпункти 2.1, 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку.
Відповідно до підпунктів 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджується документами, чітко визначеними Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).
Розділом 2 Переліку документів було передбачено, що для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, необхідно надати:
- оригінал кредитного договору;
- засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року (К/800/6492/17, К/8007651/17) Розділ 2 зазначеного Переліку про стягнення заборгованості, які випливали із кредитних відносин, був визнаний незаконним та нечинним.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України “Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 та від 27 серпня 2020 року у справі №554/6777/17.
Боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Виходячи з такого підходу до вирішення цих спорів, Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-887/цс17) зазначив, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону “Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З матеріалів справи вбачається, що 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем був вчинений виконавчий напис №32135 про стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості у розмірі 33538 грн. 37 коп. за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року, яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 20304 грн. 28 грн., заборгованість по несплаченими відсоткам за користування кредитом - 12734 грн. 09 коп., а також стягнуто 500 грн. плати за вчинення виконавчого напису.
У виконавчому написі також зазначено, що він вчинений у відповідності зі ст. 87 Закону України “Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172. В ньому також зазначено, що стягнення відбувається на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «АЛАНД» за договором кредиту № 004-14112-190713 від 19 липня 2013 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2 , правонаступником якого є ТОВ “Фінансова компанія «КРЕДИТ -КАПІТАЛ».
Слід відмітити, що згідно свідоцтва про шлюб від 11 вересня 2021 року, виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прізвище позивачки було змінено з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
В той же час, із виконавчого напису не вбачається достовірно які документи були представлені нотаріусу на підтвердження безспірності грошової вимоги.
Із самого виконавчого напису, копія якого була отримана позивачкою у органу ДВС, не вбачається, що нотаріусу при вчиненні виконавчого напису були надані документів, які б підтверджували розрахунок заборгованості, наприклад нарахування відсотків, вірність нарахування відсотків та пені.
Крім того відсутні достовірні дані, які б підтверджували отримання позивачкою відповідного повідомлення про необхідність повернення грошових коштів.
Ненадання нотаріусу всіх документів, які є складовими кредитного договору та документів про безспірність виникнення боргу, вчинення виконавчого напису згідно з розділом 2 Переліку, який на час вчинення нотаріального напису був нечинним, свідчать про порушення нотаріусом вимог законодавства, в тому числі вимог підпункту 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку,
В зв'язку з цим суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису від 08 вересня 2020 року нотаріусом були порушені вимоги статей 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 3 Порядку.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено право на оскарження нотаріальної дії особою, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Внесення змін до виконавчого напису або визнання його частково таким, що не підлягає виконанню, наприклад якщо суми грошового зобов'язання можуть бути змінені (зменшені), діючим законодавством не передбачено, тому виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в загальній сумі 1211 грн. 20 коп., сплачений нею за подання позову до суду.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258, 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 вересня 2020 року за реєстраційним № 32135 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості за кредитним договором № 004-14112-190713 від 19 липня 2013 року в загальній сумі 33538 грн. 37 коп.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальній сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р.В. Козаченко