Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/362/23
Провадження № 1-в/475/50/24
08.11.2024смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Доманівка, подання провідного інспектора Вознесенського районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець с. Акмечетські Ставки Доманівського району Миколаївської області, українець, громадянин України, не одружений, освіта повна загальна середня, не працює, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 . Паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.05.2016 Доманівським PC УДМС України в Миколаївській області. РНОКПП: НОМЕР_2 , засуджений вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 11.01.2024 за ч 4 ст.185 КК України до 5р. позбавлення волі, на підставі 75 КК України звільнена з іспитовим строком на 2 роки,
про звільнення від покарання у зв»язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та деяких інших Законів щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
Орган пробації звернувся до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_5 від покарання на підставі частини 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу Україниу зв»язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та деяких інших Законів щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», посилаючись на те, що з 27.02.2024 на виконанні перебуває вирок Доманівського районного суду Миколаївської області 11.01.2024 , яким ОСОБА_5 засуджено за ч 4 ст.185 КК України і призначено покарання у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі.
На підставі ст..75 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк терміном на 2 роки, зобов'язавши на підставі ст..76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи .
ОСОБА_5 було засуджено за вчинення крадіжок у ОСОБА_6 : 30.12.2022 на суму 458.24 грн., 05.01.2023 на суму 899.67грн., 10.01.2023 на суму 2500грн., 16.01.2023 на суму 560грн.,28.01.2023 на суму 1055грн., на початку лютого 2023 на суму 550грн.
Провідний інспектор просить про звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, що набрав чинності 09.08.2024.
В судовому засіданні представник Вознесенського РС районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_7 підтримала подання.
Засуджений ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення подання , про що надав суду письмову заяву, просив справу розглянути без його участі..
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав, що подання підлягає задоволенню та засуджений ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного судом покарання, оскільки 09.08.2024 набули чинність зміни до Закону щодо підвищення порогу кримінальної відповідальності за крадіжку, згідно яких викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становитиме більш як два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.. Враховуючи, що суми викраденого ОСОБА_5 майна у вказаному кримінальному провадженні становить менше, ніж два неоподатковувані мінімуми доходів громадян встановлених станом на 01.01.2023, а тому засуджений підлягає звільненню від призначеного судом покарання.
Заслухавши учасників судового розгляду , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до ч. 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні. При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Як вбачається з вироку Доманівського районного суду Миколаївської області від 11.01.2024, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст.185 КК України і призначено покарання у виді 5(п»яти) років позбавлення волі.
На підставі ст..75 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 (два) р., зобов'язавши на підставі ст..76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та навчання .
Відповідно до положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковиний мінімум доходів громадян , це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі податкової пільги в 2022р. становив 1240грн., тобто 2 неоподатковуваних мінімумів, зазначених у ст.51 КУпАП становило 2481грн.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги в 2023 складав 1342грн ( 2684 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 / на 50 %) . Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342.50 х2=2684 грн.
Згідно вироку Доманівського районного суду Миколаївської області від 11.01.2024 суми заподіяних збитків, завданих ОСОБА_5 по епізоду кражіки в 2022р. становить менше 2481грн., а в 2023р. по кожному з епізодів становить менше 2684 грн, а саме: 30.12.2022 на суму 458.24 грн., 05.01.2023 на суму 899.67грн., 10.01.2023 на суму 2500грн., 16.01.2023 на суму 560грн.,28.01.2023 на суму 1055грн., на початку лютого 2023 на суму 550грн.
Таким чином, на засудженого ОСОБА_5 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України , Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд-
Звільнити ОСОБА_5 від призначеного вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 11.01.2024 за ч 4 ст.185 КК України у справі №475/362/23 покарання - у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі 7 (семи) діб з часу її проголошення .
СуддяОСОБА_1