Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail:inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/1313/21
08.11.2024смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора : ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, українця, громадянина України, не одруженого, співмешкає,не працюючого, освіта середня-спеціальна, не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ID-паспорт запис № НОМЕР_1 , документ №004832441, виданий10. НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , -
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.І ст.263 КК України
ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел на незаконне поводження із боєприпасами та вибуховими речовинами, не маючи передбаченого законом дозволу, діючи умисно, всупереч вимогам наказу МВС України № 622 від 21.08.1988 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», близько півтора роки тому, у невстановленому місці та при невідомих обставинах незаконно придбав корпус гранати РГД-5 з підривачем типу УЗРГМ, які перемістив за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де забезпечив подальше зберігання у приміщенні свого гаражу на території подвір'я.
14.10.2021 близько 17:30 год. під час незаконного поводження з бойовим припасом, ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні свого гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , кинув протипіхотну наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , привівши її таким чином в дію та у подальшому стався вибух.
14.10.2021у ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , виявлено та вилучено залишки від корпусу гранати РГД-5 та підривача типу УЗРГМ, складових частин бойового припасу - протипіхотної наступальної осколкової ручної гранати РГД-5.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.І ст.263 КК України, а саме: носіння, зберігання, придбання бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.
Крім цього, 14.10.2021 близько 17:30 год. до гаражного приміщення ОСОБА_4 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , прийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , де між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на ґрунті неприязних відносин виник словесний конфлікт.
У ході конфлікту ОСОБА_6 почав запитувати у ОСОБА_4 , коли він заспокоїться та змінить місце проживання, що обурило останнього. Після цього, з метою помсти за свою образу у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , застосувавши проти них протипіхотну наступальну осколкову ручну гранату РГД-5. З цією метою, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, дістав з кишені незаконно придбану ним за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ручну наступальну осколкову гранату РГД-5.
Надалі ОСОБА_4 з метою вбивства ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , тримаючи у руці наступальну осколкову гранату, розуміючи наслідки від застосування вказаної вище наступальної осколкової гранати, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , умисно, висмикнув з гранати запобіжну чеку, привівши таким чином її у бойову готовність та почав висловлювати погрози про її застосування до вказаних осіб.
Усвідомлюючи небезпеку, яка виникла з боку ОСОБА_4 , та з метою недопущення доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 побоюючись за власне життя, підбіг до ОСОБА_4 , відштовхнув останнього, намагаючись таким чином відібрати гранату. В цей час ОСОБА_4 маючи умисел на доведення злочину до кінця, кинув протипіхотну наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 у напрямку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , привівши її таким чином в дію та у подальшому стався вибух, однак свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своєчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.
У результаті вибуху, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у виді вогнепальних осколкових поранень сідниць, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді множинних осколкових поранень тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України, а саме закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб.
В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав частково і суду пояснив, що 14 жовтня 2021р. в обідній час, він знаходився в гаражі . Раніше коли він перебирав речі батька, то знайшов в його речах ручну гранату, яку так залишив. В той день, він знайшовши цю гранату поклав до кишені. В гараж прийшов потерпілий ОСОБА_6 та почав вимагати, щоб обвинувачений залишив місце проживання та пішов від його матері, з якою ОСОБА_9 співмешкав. Обвинувачений відмовив потерпілому в цьому і ОСОБА_10 пішов із гаражу.
Через деякий час ОСОБА_6 повернувся до приміщення гаражу разом із потерпілим ОСОБА_7 . Між потерпілими та обвинуваченим відбулася сварка, в ході якої ОСОБА_10 застосував до обвинуваченого фізичну силу, шарпав за одяг, погрожував розправою. ОСОБА_4 дістав з кишені ручну гранату, щоб налякати потерпілих та тримав її в руках. Потерпілий ОСОБА_10 , застосовуючи до обвинуваченого фізичну силу, вибив гранату із рук і вона впала на підлогу. В цей момент обвинувачений впав на диван, який знаходився в гаражі і граната вибухнула. Потерпілі отримали поранення. ОСОБА_11 із ручної гранати він не висмикував. Мав намір лише налякати потерпілих, так як ОСОБА_6 смикав його за одяг та спричинив декілька ударів. В той день і обвинувачений і потерпілі перебували в стані сп»яніння.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_4 співмешкає з його матір»ю тривалий час. Мати ОСОБА_12 поскарживлася, що між ОСОБА_4 та нею відбулася сварка. 14.10.2021р. потерпілий вирішив з»ясувати стосунки з цього приводу з обвинуваченним і зайшов в гараж, де знаходився ОСОБА_4 . В ході розмови з обвинуваченим потерпілий попередив ОСОБА_4 щоб він не кривдив матір . Після закінчення розмови ОСОБА_10 вийшов із гаражу. Через деякий час потерпілий повернувся до гаражу разом із ОСОБА_7 . Коли вони увійшли до приміщення ОСОБА_4 сидів на дивані. Потерпілий знову повернувся до розмову про те, що ОСОБА_9 кривдить його матір і попередив, що не дозволить йому це робити. В цей момент ОСОБА_4 піднявся з дивану, тримаючи в руках предмет схожий на гранату. ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_13 і вибив цей предмет з його рук. Граната впала на підлогу. ОСОБА_10 відштовхнув обвинуваченого на диван , а той потягнув потерпілого за одяг, вони разом впали на диван. В цей момент пролунав вибух Від вибуху потерпілий отримав поранення.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 14.10.2021р. він перебував в гостях у ОСОБА_6 , святкували день народження його сина. Мати ОСОБА_6 , а його теща ОСОБА_12 поскаржилася, що посварилася із співмешканцем ОСОБА_4 . ОСОБА_7 разом із ОСОБА_6 пішли до гаражу, в якому знаходився ОСОБА_14 поспілкуватися і з»ясувати чому він кривдить співмешканку. Коли потерпілий разом з ОСОБА_15 зайшли у приміщення гаражу обвинувачений ОСОБА_16 на дивані. В ході розмови ОСОБА_6 з обвинуваченим, ОСОБА_9 піднявся з дивану, тримаючи в руках предмет, схожий на гранату. ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_13 по руці, вибивши цей предмет з рук. Граната впала на підлогу і покотилася, В цей момент пролунав вибух, від якого потерпілий отримав тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що ОСОБА_4 є її співмешканцем, який проживав у неї в будинку. Вони проживали однією сім»єю тривалий час. Протягом часу проживання однією сім»єю, обвинувачений ставився до неї добре, ладнав з її дітьми. До зазначеного моменту, обвинувачений декілька днів вживав спиртні напої. 14.10.2021р. вона перебувала у будинку, а ОСОБА_9 знаходився в приміщенні гаражу. Через деякий час вона почула гучну розмову з гаражу, а потім вибух. ОСОБА_12 вибігла на вулицю і побачила сина ОСОБА_6 , який вийшов з гаражу і сказав, що все нормально. Потім побачила в гаражі ОСОБА_17 , який був в крові. Що сталося в гаражі вона не бачила.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що ОСОБА_10 є її братом, а ОСОБА_19 її матір»ю. ОСОБА_4 є співмешканцем її матері. 14.10.2021р. вони з чоловіком ОСОБА_20 перебували в гостях у ОСОБА_6 , сиділи всі разом в будинку, спілкувалися, святкували. Потім ОСОБА_10 та ОСОБА_21 вийшли із будинку. Через деякий час вона почула вибух та вибігла із будинку і побачила чоловіка, який був на подвір»ї в крові. Що з ним сталося вона не бачила У дворі був крик, галас і вона не зрозуміла що відбулося.
Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що в жовтні 2021р. вона біля двору сусідки ОСОБА_19 побачила багато людей, підійшла до двору, щоб дізнатися, що сталося і побачила ОСОБА_17 , який був у крові. Їй пояснили, що щось вибухнуло.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданн пояснила, що в жовтні 2021р. вона почула вибух. Вийшла на вулицю і побачила, що сусідка плаче. Підійшла до двору і побачила ОСОБА_17 , який був у крові. ОСОБА_24 надали першу медичну допомогу. Їй відомо, що ОСОБА_9 та ОСОБА_19 тривалий час проживали однією сім»єю. Сварилися, як у кожній сім»ї. ОСОБА_19 скаржилася на співмешканця. В той день ОСОБА_9 перебував в стані сп»яніння. Що сталося в той день і від чого відбувся вибух їй невідомо.
Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що 14.10.2021р. вони з чоловіком та їхніми рідними святкували день народження сина. Увечері ОСОБА_26 та ОСОБА_20 вийшли на двір з будинку та пішли до будинку ОСОБА_27 . Через деякий час вона почула крик та вибігла на вулицю. Вона побачила чоловіка ОСОБА_6 та ОСОБА_17 , який був у крові. Лише на другий день чоловік їй сказав, що ОСОБА_9 кинув у гаражі гранату, від чого стався вибух. Їй відомо, що ОСОБА_9 часто сварився з співмешканкою ОСОБА_19 , але жили непогано. Вона бачила, що ОСОБА_20 отримав поранення, від чого був у крові.
На підтвердження обвинувачення, в судовому засіданні були досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту, а саме:
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження 14.10.2021р. за ознаками ч 2 ст.15, п.1ч2 ст.115 КК України;
-реєстрація повідомлення зі служби 102 від 14.10.2021р., згідно якого надійшло повідомлення від невідомої жінки, про те,що близько 17.30год. в с.Мостове між співмешканцями ОСОБА_19 та ОСОБА_28 під час вживання спиртних напоїв відбувся конфлікт, в ході якого ОСОБА_9 почав бігати з ножем по подвір»ю за ОСОБА_19 , яка покликала на допомогу сина ОСОБА_6 та зятя ОСОБА_29 .. Тікаючи від ОСОБА_6 та ОСОБА_17 ОСОБА_9 забіг до себе в гараж, де взявши до рук гранату, кинув її на підлогу під ноги ОСОБА_6 та ОСОБА_17 , в результаті чого відбувся вибух. Внаслідок вибуху ОСОБА_10 та ОСОБА_20 отримали тілесні ушкодження.;
-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 14.10.2021р, згідно якого ОСОБА_6 повідомив, що 14.10.2021р. ОСОБА_4 в гаражному приміщенні під час сварки з ОСОБА_10 та ОСОБА_20 взявши до рук гранату, привів її в бойову готовність та кинув під ноги ОСОБА_21 . Внаслідок вибуху заявнику та ОСОБА_24 спричинені поранення:
-протокол огляду місця події від 14.10.2021р., з фотозображеннями, яким зафіксоване місце вчинення злочину;
-протокол №95 від 14.10.2021р. медичного освідування на встановлення факту вживання алкоголю та стану сп»яніння, згідно якого ОСОБА_7 має ознаки алкогольного сп»яніння, результат дослідження 0,57 %;
-протокол №94 від 14.10.2021р. медичного освідування на встановлення факту вживання алкоголю та стану сп»яніння від 14.10.2021р., згідно якого ОСОБА_6 має ознаки алкогольного сп»яніння, результат дослідження 0,71%;
-довідка сімейного лікаря Доманівської БЛ ДСР від 15.10.2021р., відповідно до якої ОСОБА_4 на час огляду мав ознаки алкогольного сп»яніння, результат дослідження 1,35% та зафіксовані тілесні ушкодження у виді гематоми правого ока, ссадни правого коліна;
-повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 жовтня 2021р, відповідно до якого ОСОБА_4 проходив військову службу у в/ч2033 з 20 листопада 1989р. по 28 листопада 1991р.;
-протокол огляду № 96 медичного освідування на встановлення факту вживання алкоголю та стану сп»яніння від 15.10.2021р., згідно якого ОСОБА_4 має ознаки алкогольного сп»яніння, результат дослідження 1,35%;
-ухвала слідчого судді Доманівського районного суду від 16.10.2021р. про надання дозволу на проведення обшуку в житловому будинку та підсобних приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_4 з метою відшукання і вилучення вибухових речовин та вогнепальної зброї, бойових припасів.
Слідчим суддею в мотивувальній частині ухвали зазначено, що потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у ході досудового росзслідування повідомили, що 14.10.2021р. в ході святкування дня народження дитини ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_9 на мобільний телефон ОСОБА_30 не захотів з ним спілкуватися, так як ОСОБА_9 перебував в стані алкогольного сп»яніння. ОСОБА_10 після цього дзвінка пішов до дому матері ОСОБА_19 розібратися із її співмешканцем ОСОБА_28 з приводу його поведінки. Зайшовши в приміщення гаражу, де знаходився ОСОБА_9 , ОСОБА_10 взяв його обома руками за одяг та притиснув до стіни. В цей момент ОСОБА_10 відчув біль в області грудей і зрозумів, що ОСОБА_9 поранив його ножем. В області серця у нього був поріз, рана була не глубока, ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_13 по руці, з метою вибити ніж і отримав ушкодження у виді порізу пальця руки. ОСОБА_10 вийшов із приміщення гаражу та зачинив ОСОБА_13 всередині приміщення.. До гаражу прийшли ОСОБА_20 , його дружина та дружина ОСОБА_31 . Всі разом угамували ОСОБА_13 та поклали спати на дивані в приміщені гаражу. Близько 17.30 год. зателефонувала ОСОБА_19 і повідомила, що ОСОБА_9 кидається на неї з ножем. ОСОБА_10 та ОСОБА_20 повернулися до приміщення гаражу і побачили ОСОБА_13 , який сидів на дивані і тримав руки в кишені. ОСОБА_10 запитав ОСОБА_13 коли той вгамується, на що останній відповів, що в нього є граната і достав її з кишені Після чого ОСОБА_9 витяг з гранати запобіжну чеку і привів її в бойову готовність. ОСОБА_20 злякавшись вибіг із приміщення, а потім подумав, що граната не справжня і повернувся до гаражу. ОСОБА_9 стояв біля дивану, тримаючи в одній руці гранату, а в іншій чеку. ОСОБА_9 повідомив, що зараз кине гранату, а потім відразу її кинув в сторону вхідних дверей, де знаходилися потерпілі. ОСОБА_10 встигнув відштовхнути ОСОБА_32 и пролунав вибух. Внаслідок вибуху потерпілі отримали тілесні ушкодження,:
-протокол обшуку від 21.10.2021р. житлового будинку і підсобних приміщень ОСОБА_19 , в ході якого нічого не виявлено;
-ухвала слідчого судді Доманівського районного суду від 18.10.2021р. про накладення арешту на речові докази, виявлені та вилучені в ході огляду місця вчинення злочину;
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.10.2021р. про реєстрацію кримінального провадження за ознаками ч 1 ст.263 КК України;
-рапорт від 15.10.2021р. заступника начальника СВ ВП№2 Вознесенського РУП про виявлення факту незаконного зберігання бойової гранати за місцем мешкання ОСОБА_4 ;
-висновок експерта № СЕ-19/115-21/14148-ФХВР від 10.11.2021р. судової експертизи за спеціальністю 5.1 “Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу», згідно якого на поверхні наданого на експертизу грунту, вибухових речовин не виявлено;
-висновок експерта № КСЕ-19/122-21/7008 від 27.10.2021р. судової комплексної вибухово-технічної експертизи, згідно якого надані на дослідження металеві уламки зі слідами кіптяви, металеве кільце з частиною металевого шплінту та металевий предмет ззовні схожий на запобіжний важіль з маркуванням -73 УЗРГМ 583 являються залишками(*фрагментами) від корпусу гранати РГД-5 та підривача типу УЗРГМ, складових частин бойового припасу-протипіхотної наступальної осколкової ручної гранати РГД-5. На поверхнях наданих на дослідження металевих уламках зі слідами кіптяви маються сліди вибухової речовини тротил (тринітротолуол);
В судовому засіданні експерт ОСОБА_33 підтримав висновок експертизи, пояснивши суду, що маркування гранати фрагменти, які залишилися після вибуху ,свідчить про те, що бойовий припас є протипіхотною наступальною осколковою ручною гранатою РГД 5.. - висновок судово-психіатричної експертизи № 107 від 07.12.2021р. , згідно якого ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованого діяння психічним захворюванням не страждав, а перебував в стані простого алкогольного сп»яніння легкого ступеню. На момент скоєння інкримінованого делікту ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперешній час ОСОБА_4 психічним захворюванням не страждає. На теперешній час ОСОБА_4 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_4 не потребує примусових заходів медичного характеру.;
-ухвала слідчого судді Доманівського району від 30.11.2021р. про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме медичної документації на ім»я ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ;
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03.12.2021р., відповідно до якого було вилучено медичні картки на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
-висновок експерта № 491-М від 08.12.2021р., судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_7 виявлено: множинні осколкові поранення тулубу, верхніх та нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 14.10.2021р. при обставинах вказаних в постанові і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров»я;
-висновок експерта №490-М від 08.12.2021р. судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_6 виявлено : колото-різана рана грудної клітки зліва, 1-го пальця правої кисті. Вогнепальні осколкові поранення сідниць. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 14.10.2021р. при обставинах вказаних в постанові і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров»я;
-висновок експерта №44-К від 28.09.2023р. судово-медичної комісійної експертизи, згідно якого локалізація осколкових поранень у ОСОБА_6 свідчить про те, що у момент вибуху гранати він міг бути звернений до неї задньою частиною тулубу. Достовірно встановити розташування ОСОБА_7 до гранати в момент вибуху неможливо через неповний опис осколкових поранень на тілі в медичних документах. Згідно з даними, які викладені у висновках експерта № 490-М та 491-М, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазнали легких тілесних ушкоджень.;
-висновок експерта № КСЕ-19/115-22/4988-ВТХ від 03.11.2023р. комплексної судової вибухово-технічної та судово-медичної експертизи, згідно якого вибух ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГД-5, спорядженої запалом УЗРГМ зі спусковим важелем з маркувальним позначенням 148-73 УЗРГМ 583 при випадковому падінні на підлогу приміщення (цементну стяжку) без приведення її до бойової готовності (без відокремлення чеки запобіжника від корпусу гранати)- неможливий.
Запобіжний важіль з маркуванням 148-73 УЗРГМ 583, вилучений при огляді місця події, є складовою частиною уніфікованого (бойового) підривача (запалу) типу УЗРГМ і частиною учбово-імітаційного запалу до учбово-імітаційної гранати бути не може.
Для приведення ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГД-5 до бойової готовності (для відокремлення чеки запобіжника від корпусу гранати) необхідне певне фізичне зусилля. Встановити величину цього зусилля не виявляється можливим.;
-висновок експерта №84/9від 04.06.2024р. судової експертизи за спеціальністю 5.3 Оцінка можливих наслідків застосування вибухових пристроїв, згідно якого потужність вибуху вибухового пристрою гранати РГД-5 становить 110г у тротиловому еквіваленті. Місце вибуху, знаходження потерпілих поряд з епіцентром вибуху та отримання ними легких тілесних ушкоджень на визначення потужності вибуху не впливають.
При здійсненні поштовху особи, яка тримає в руках ручну осколкову гранату РГД-5 з боку іншої особи, випадкове приведення гранати до бойової готовності( відокремлення запобіжної чеки від трубки ударного механізму запалу типу УЗРГМ) не можливе. Приведення до бойової готовності гранати РГД-5 залежить від дій певної особи, яка повинна здійснити зведення кінців запобіжної чеки, яка міцно з»єднує спусковий важіль із запалом та витягнути її з трубки ударного механізму запалу типу УЗРГМ, при цьому міцно прижимаючи пальцями руки спусковий важіль до корпусу гранати.;
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 15.10.2021р., відповідно до якого ОСОБА_4 14.10.2021р. о 23.30 год. був затриманий в порядку п.2 ч 1 ст.208 КПК України.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні письмові докази суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч 1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання, придбання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу та за ч 2 ст.15, п.1 ч 2 ст.115 КК України - як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, двом особам.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у пред»явленому обвинувачені доведена поністю.
Однак, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч 2 ст.15, п.1 ч 2 ст.115 КК України не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, так як дії обвинуваченого були направлені на здійснення необхідної оборони від протиправних дій потерпілих, а тому просив виправдати ОСОБА_4 за цією статтею обвинувачення. Обвинувачення за ч 1 ст.263 КК України сторона захисту вважає доведеною. Враховуючи характеристику обвинуваченого, визнання вини за цим обвинуваченням, перше притягнення до кримінальної відповідальтності, захисник просить призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Захисник вважає, що ОСОБА_4 оборонявся від неправомірних дій потерпілих, про що свідчить висновок судово-медичної експертизи про виявлення у обвинуваченого тілесних ушкоджень у виді синця під оком та ссаднів. Даний факт свідчить, що потерпілі спричинили йому тілесні ушкодження. Зі слів обвинуваченого та потерпілих в зазначений в обвинувальному акті день між ними виник конфлікт, в ході якого потерпілі погрожували обвинуваченому та застосували фізичне насилля. Обороняючись ОСОБА_4 намагався зупинити дії потерпілих і налякати ручною гранатою, яка у нього виявилась випадково. Від удару по руці обвинуваченого, граната випала і стався вибух. В діях ОСОБА_4 відсутній умисел на замах на вбивство, а тому захисник просить виправдати обвинуваченого за ч2ст.15 п1ч2ст.115 КК України.
Дослідивши письмові докази, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілих, свідків в судовому засіданні, суд не погоджується з думкою захисника з наступних підстав.
Відповідно до ч 1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Частиною 3 ст.36 КК України зазначено, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
Відповідно до ст.24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий.
Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечений характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
При прямому умислі особа бажає настання суспільно небезпечного наслідку як основного або проміжного результату, а при непрямому-воля особи не спрямована на досягнення такого наслідку, вона його не бажає, але все ж свідомо допускає його настання.
З суб»єктивної сторони злочин, передбачений ст.115 КК України може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність у винного прямого чи непрямого умислу, треба виходити з сукупності всіх обставин справи і брати до уваги ті з них, які можуть свідчити про бажання чи свідоме припускання винним смерті потерпілого. При цьому перш за все потрібно враховувати спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину, кількість, характер та локалізацію спричинених тілесних ушкоджень, причини припинення дій з боку винної особи, її взаємовідносини з потерпілим, поведінку обох, яка передувала події злочину.
Із пояснень обвинуваченого та пояснень потерпілих, з досліджених протоколів медичного освідування щодо встановлення факту вживання алкоголю та стану сп»яніння №94,95 від 14.10.2021р. та № 96 від 15.10.2021р. в судовому засіданні встановлено, що 14.10.2021р. обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 перебували в стані алкогольного сп»яніння.
Із пояснень потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 , реєстрації повідомлення на лінію 102 невідомої жінки від 14.10.2021р. вбачається, що між обвинуваченим та потерпілим відбувся конфлікт з приводу агресивної поведінки ОСОБА_4 по відношенню до співмешканки ОСОБА_12 -матері потерпілого ОСОБА_6 .
Відповідно до реєстрації повідомлення про вчинений злочин, яке надійшло на лінію 102 , 14.10.2021р. о17.42 год. між ОСОБА_12 та ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 почав бігати за нею з ножем по подвір»ю. ОСОБА_12 покликала на допомогу сина ОСОБА_6 та зятя ОСОБА_7 .. ОСОБА_4 забіг у гараж, взяв в руки гранату та кинув її на підлогу під ноги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які зайшли за ним у гараж. В результаті граната вибухнула, а потерпілі отримали тілесні ушкодження.
В мотивувальній частині ухвали слідчого судді від 16.10.2021р. про надання дозволу на проведення обшуку в житловому будинку та підсобних приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_4 з метою відшукання і вилучення вибухових речовин та вогнепальної зброї, бойових припасів зазначено, що потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у ході досудового розслідування повідомили, що 14.10.2021р. в ході святкування дня народження дитини ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_9 на мобільний телефон ОСОБА_30 не захотів з ним спілкуватися, так як ОСОБА_9 перебував в стані алкогольного сп»яніння. ОСОБА_10 після цього дзвінка пішов до дому матері ОСОБА_19 розібратися із її співмешканцем ОСОБА_28 з приводу його поведінки. Зайшовши в приміщення гаражу, де знаходився ОСОБА_9 , ОСОБА_10 взяв його обома руками за одяг та притиснув до стіни. В цей момент ОСОБА_10 відчув біль в області грудей і зрозумів, що ОСОБА_9 поранив його ножем. В області серця у нього був поріз, рана була не глубока, ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_13 по руці, з метою вибити ніж і отримав ушкодження у виді порізу пальця руки. ОСОБА_10 вийшов із приміщення гаражу та зачинив ОСОБА_13 всередині приміщення.. До гаражу прийшли ОСОБА_20 , його дружина та дружина ОСОБА_31 . Всі разом угамували ОСОБА_13 та поклали спати на дивані в приміщені гаражу. Близько 17.30 год. зателефонувала ОСОБА_19 і повідомила, що ОСОБА_9 кидається на неї з ножем. ОСОБА_10 та ОСОБА_20 повернулися до приміщення гаражу і побачили ОСОБА_13 , який сидів на дивані і тримав руки в кишені. ОСОБА_10 запитав ОСОБА_13 коли той вгамується, на що останній відповів, що в нього є граната і достав її з кишені Після чого ОСОБА_9 витяг з гранати запобіжну чеку і привів її в бойову готовність. ОСОБА_20 злякавшись вибіг із приміщення, а потім подумав, що граната не справжня і повернувся до гаражу. ОСОБА_9 стояв біля дивану, тримаючи в одній руці гранату, а в іншій чеку. ОСОБА_9 повідомив, що зараз кине гранату, а потім відразу її кинув в сторону вхідних дверей, де знаходилися потерпілі. ОСОБА_10 встигнув відштовхнути ОСОБА_32 і пролунав вибух. Внаслідок вибуху потерпілі отримали тілесні ушкодження,:
Зазначені відомості підтверджуються висновками судово-медичних експертиз, а саме: висновком експерта №490-М від08.12.2021р. судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_6 виявлено : колото-різана рана грудної клітки зліва, 1-го пальця правої кисті. Вогнепальні осколкові поранення сідниць.; висновком експерта № 491-М від 08.12.2021р., судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_7 виявлено: множинні осколкові поранення тулубу, верхніх та нижніх кінцівок; довідкою сімейного лікаря Доманівської БЛ ДСР від 15.10.2021р., відповідно до якої у ОСОБА_4 на час огляду зафіксовані тілесні ушкодження у виді гематоми правого ока, ссадни правого коліна.
Із пояснень обвинуваченого та потерпілих в судовому засіданні вбачається, що конфлікт між ними виник все ж таки із-за неправомірної поведінки обвинуваченого, який на грунті побутових проблем агресивно ставився до співмешканки ОСОБА_12 .
Після з»ясування стосунків, в ході яких були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_6 у виді колото- різаної рани грудної клітки та 1-го пальця правої кісті, а ОСОБА_4 гематоми правого ока та ссадна правого коліна, обвинувачений через деякий час продовжив свою неправомірну поведінку по відношенню до співмешканки, про що свідчить повідомлення на лінію 102 та пояснення ОСОБА_6 в судовому засіданні про те, що він двіччі заходив у гараж вгамували обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 стверджує, що він не бажав смерті потерпілим і не бажав настання такого результату, який стався після вибуху ручної гранати. Обвинувачений пояснив, що ручну гранату знайшов випадково у речах батька і не здогадувався, що це бойова граната. Гранату у бойову готовність він не приводив, а замахнувся нею, щоб налякати потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які зайшли в гараж і йому погрожували. Гранату в нього вибили з рук, вона впала на пілогу і вибухнула.
Однак, дані пояснення обвинуваченого спростовуються повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 жовтня 2021р, відповідно до якого ОСОБА_4 проходив військову службу у в/ч2033 з 20 листопада 1989р. по 28 листопада 1991р; висновком експерта № КСЕ-19/122-21/7008 від 27.10.2021р. судової комплексної вибухово-технічної експертизи, згідно якого надані на дослідження металеві уламки зі слідами кіптяви, металеве кільце з частиною металевого шплінту та металевий предмет ззовні схожий на запобіжний важіль з маркуванням -73 УЗРГМ 583 являються залишками(*фрагментами) від корпусу гранати РГД-5 та підривача типу УЗРГМ, складових частин бойового припасу-протипіхотної наступальної осколкової ручної гранати РГД-5.; висновком експерта №84/9від 04.06.2024р. судової експертизи за спеціальністю 5.3 Оцінка можливих наслідків застосування вибухових пристроїв, згідно якого при здійсненні поштовху особи, яка тримає в руках ручну осколкову гранату РГД-5 з боку іншої особи, випадкове приведення гранати до бойової готовності( відокремлення запобіжної чеки від трубки ударного механізму запалу типу УЗРГМ) не можливе. Приведення до бойової готовності гранати РГД-5 залежить від дій певної особи, яка повинна здійснити зведення кінців запобіжної чеки, яка міцно з»єднує спусковий важіль із запалом та витягнути її з трубки ударного механізму запалу типу УЗРГМ, при цьому міцно прижимаючи пальцями руки спусковий важіль до корпусу гранати..
В момент приведення ручної гранати до бойової готовності реальної загрози життю ОСОБА_4 з боку потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом не встановлено.
Відокремлюючи запобіжну чеку від корпусу гранати, маючи досвід на військовій службі, обвинувачений ОСОБА_4 не міг не знати про наслідки її застосування. Відокремлення запобіжника чеки підтверджено висновком експерта№ КСЕ-19/122-21/7008 від 27.10.2021р., яким доведено, що без приведення ручної гранати до бойової готовності при падінні на підлогу вона не могла вибухнути.
Враховуючи покази обвинуваченого проте, що він тримав гранату в руках, яку у нього вибили з рук, суд вважає це непрямим умислом на замах на умисне вбивство двох осіб.
Беручи до уваги спосіб та знаряддя вчинення злочину, застосування ручної бойової гранати, яку обвинувачений особисто умисно привів до бойової готовності , хоча і не ставив собі на меті позбавлення життя потерпілих, але байдуже ставився до такого наслідку, можливість якого він свідомо допускав.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , свідок ОСОБА_12 перебувають у родинних стосунках. Свідок ОСОБА_12 є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_4 .. Пояснення зазначених осіб в судовому засіданні свідчать про те, що вони бажають виправдати дії обвинуваченого з метою призначення йому більш м»якого покарання, які суд приймає до уваги, але оцінює з критичної точки зору, так як вони відрізняються від доказів, зібраних органом досудового розслідування, з якими учасники цього провадження були ознайомлені і заперечень не надали
Таким чином, суд вважає доведеним вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст.15, ч 2 п.1 ст.115 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеристику особи, винної у вчинені злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив особливо тяжкий злочин .
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому , суд бере до уваги вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп»яніння та вчинення злочину загальнонебезпеченим способом.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, органом досудового розслідування та судом не встановлено.
Згідно ч2 ст.66 КК України суд визнав обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 такі, як перше притягнення до кримінальної відповідальності, позитивна характеристика за місцем проживання , не перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра
Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, однак вчинив особливо тяжкий злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння загальнонебезпечним способом, внаслідок чого два потерпілих отримали тілесні ушкодження, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_4 покарання пов»язане з позбавленням волі.
Речові докази підлягають розподіленню відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Судові витрати за проведення судових експертиз підлягають відшкодуванню державі за рахунок засудженого.
Цивільний позов у кримінальному проваджденні не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 373,374 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст.263, ч2 ст.15, п.1 ч2 ст.115 КК України і призначити йому покарання :
- за ч 2 ст.15, п 1 ч 2 ст.115 КК України у виді - 10 років позбавлення волі;
- за ч 1 ст.263 КК України у виді- 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч 1 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 10 (десяти років) років позбавлення волі.
Міру відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши відповідно до ст.72 КК України у строк відбуття покарання період попереднього ув»язнення, перебування під вартою з 14.10.2021р. по 09.11.2022р.із розрахунку день за день, та перебування під цілодобовим домашнім арештом з 10.11.2022р. по 02.03.2023р. з урахуванням співвідношення- три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі. Час перебування під домашнім арештом не цілодобово, а в період нічного часу, до строку відбування покарання не зараховується.
До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання в період часу з 21.00год. до 07.00 год наступної доби.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_1 ) судові витрати за проведення судових експертиз Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром в розмірі 1201.24 грн. та Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром в розмірі 2745.92 грн. на користь держави .
Речові докази у кримінальному провадженні , а саме:
· зразок речовини темно-бурого кольору з плями на землі біля гаражного приміщення, який поміщено до паперового пакету №1;
· сміття від епіцентру вибуху, яке поміщено до сейф-пакету №АВ 1008918;
- металеві уламки зі слідами кіптяви, які поміщено до сейф пакету №АВ 1008921;
· зразок речовини темно-бурого кольору, який поміщено до паперового пакету №2; •
-металеве кільце з частиною металевого шплінту та металевий предмет ззовні схожий на запобіжний важіль з маркуванням «- 73 УЗРГМ 583», які поміщено до паперового пакету №3;
· ніж з червоним руків'ям загальною довжиною 32,5 см., який поміщено до паперового пакету №4 - знищити, як такі, що не мають цінності.
Медичні картки стаціонарних хворих ОСОБА_6 №220/1488 та ОСОБА_7 №220/1489, які передано на зберігання КНП «Доманівська БЛ» ДСР- повернути володільцю КНП »Доманівська БЛ».
Флеш-накопичувачі, поміщені до пакету №1 та до пакету №5; DVD диск, які долучено до матеріалів кримінального провадження- залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання- його копії.
Суддя ОСОБА_1