Справа № 473/4239/24
іменем України
"07" листопада 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказувало, що 08 вересня 2021 року банк уклав з відповідачем кредитний договір б/н, відповідно до якого надав останньому на споживчі потреби кредит шляхом видачі кредитної картки та встановлення кредитного ліміту зі строком користування коштами протягом 12 місяців (з можливістю пролонгації строку кредитування), а відповідач зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит (5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; у разі прострочення повернення кредиту - 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн), а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 42 % річних (при порушенні зобов'язань - 84 % річних).
Проте позичальник умови договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 21 липня 2024 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 32 290,18 грн, в тому числі:
- заборгованість за кредитом - 25 957,74 грн;
- заборгованість за процентами - 6 332,44 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 у повному обсязі.
В судове засідання представниця позивача не з'явилася, проте у позові просила про розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача у позові не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 08 вересня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили його умови.
Договір складається із Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (підписаної позичальником за допомогою ОТП пароля).
У вказаному договорі банк зобов'язався надати ОСОБА_1 на споживчі потреби кредит шляхом видачі кредитної картки та встановлення кредитного ліміту зі строком користування коштами протягом 12 місяців (з можливістю пролонгації строку кредитування), а відповідач зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит (5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; у разі прострочення повернення кредиту - 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн), а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 42 % річних (при порушенні зобов'язань - 84 % річних).
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст.ст. 207, 639 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ОТП паролем).
Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов'язків позичальника у кредитних правовідносинах з АТ КБ «ПриватБанк».
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема, повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
З матеріалів справи вбачається те, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання, в той час як позичальник порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором.
Станом на 21 липня 2024 року заборгованість за кредитним договором становить 32 290,18 грн, в тому числі:
- заборгованість за кредитом - 25 957,74 грн;
- заборгованість за процентами - 6 332,44 грн, що знайшло своє повне підтвердження розрахунком заборгованості та випискою з рахунку позичальника.
Хоча частина вказаної заборгованості виникла за рахунок списання банком частини нарахованих процентів (за ставкою 42 % річних) за користування кредитом шляхом їх включення до заборгованості за тілом кредиту, проте слід врахувати, що сторони обумовили в кредитному договорі плату за користування кредитом у вказаному розмірі, а тому такі дії банку не суперечать умовам договору та не призвели до нарахувань, що не передбачені умовами правочину. Водночас, наданий розрахунок не оспорений жодною зі сторін.
Тому заборгованість на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути 2 422,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання без реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 08 вересня 2021 року, що утворилася станом на 21 липня 2024 року, а саме: заборгованість за кредитом - 25 957 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 74 копійки; заборгованість за процентами за користування кредитом - 6 332 (шість тисяч триста тридцять дві) гривні 44 копійки, а всього в загальному розмірі 32 290 (тридцять дві тисячі двісті дев'яносто) гривень 18 копійок, а також в повернення 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв