Єдиний унікальний номер №943/2023/24
Провадження №3/943/937/2024
07 листопада 2024 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали справи, яка надійшла від начальника відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
25 серпня 2024 року о 18 год. 25 хв. на автодорозі Київ-Чоп, 491 км, м. Буськ Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук), а від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, незважаючи на повідомлення його судом про час і місце розгляду справи, а клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Відтак, на підставі ст. 268 КУпАП, дану справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №117667 від 25.08.2024, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук) та подальшу його відмову від проходження такого огляду на місці зупинки та в медичному закладі під відеозапис на відеокамеру. Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні даного адміністративного правопорушення доводиться письмовим направленням поліцейського ОСОБА_2 від 25.08.2024 до КНП «Буська ЦРЛ» для визначення стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 згідно виявлених поліцейським ознак такого сп'яніння. Також вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення доводиться долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диск DVD-R), із якого слідує те, що автомобіль марки «BMW 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 виїжджає із АЗС «ОККО» на автодорогу Київ-Чоп, 491 км (об'зна дорога м. Буськ Золочівського району Львівської області), після чого був зупинений працівниками поліції, де поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про те, що причиною його зупинки є те, що він, виїжджаючи із АЗС «ОККО», при зміні напрямку руху не увімкнув покажчика повороту, чого водій ОСОБА_1 не заперечував, пояснивши про те, що в автомобілі пробите колесо та він їде до шиномонтажа. Згодом, у ході спілкування водія із поліцейським, останній повідомив про підозру перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю, тремтіння пальців рук), а тому запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» або проїхати в медичний заклад. Однак, водій ОСОБА_1 на вказану пропозицію поліцейського повідомив про те, що він відмовляється від такого огляду такими словами: «ні, дякую», «відмовляюся», «так, звичайно відмовляюся», а також відмовився від надання пояснень. Після цього, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом до його повного витвереження та про складення щодо ОСОБА_1 за п. 2.5 ПДР адміністративного протоколу по ч. 1 ст. 130 КУпАП та скерування даних матеріалів у Буський районний суд для прийняття рішення згідно чинного законодавства. Крім того, як об'єктивно вбачається із дослідженого відеозапису події, що ОСОБА_1 не заперечував виявлених у нього ознак алкогольного сп'яніння, чітко та послідовно відмовився на пропозицію поліцейського пройти медичний огляд на стан такого сп'яніння у встаносленому законом порядку, а також відмовився від надання будь-яких пояснень з цього приводу.
Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Відтак, досліджені та перевірені вищенаведеними доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
Отже, із представлених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об'єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина в його скоєнні повністю доведена та підтверджена належними і достовірними доказами, а тому його слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням технічних засобів відеозапису.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Таким чином, ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, яке в даному випадку є безальтернативним.
Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 33, 34, 35, 40-1, 130, 245, 266, 279, 280, 283, 284, 288, 300-1, 300-2, 307, 308 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.
Суддя І. Б. Кос