Провадження № 33/803/2570/24 Справа № 202/10292/24 Суддя у 1-й інстанції - Дребот І. Я. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
07 листопада 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Торубарова А.В., потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
За матеріалами об'єднаної справи про адміністративні правопорушення органами патрульної поліції ОСОБА_1 звинувачувався у тому, що він 08 липня 2024 року о 10 год. 57 хв. в м. Дніпро на вул. Василя Чапленка в районі буд. 3, керуючи автомобілем BMW X3, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу зліва, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Toyota-RAW 4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався назустріч. Внаслідок ДТП зазначений транспортний засіб Toyota-RAW 4 отримав механічні пошкодження. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, 08 липня 2024 року в м. Дніпро на вул. Василя Чапленка в районі буд. 3 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW X3, д.н.з. НОМЕР_1 , був учасником дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем Toyota-RAW 4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , з місця якої поїхав, до поліції не повідомив, та був встановлений під час проведення розшукових заходів працівниками поліції, чим порушив вимоги п. 2.10 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Постановою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року провадження по об'єднаній справі щодо ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.124, 122-4 КУпАП, - закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 вказує на незаконність та необґрунтованість постанови суду.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції не встановив обставини правопорушення із належною повнотою, зібраним у справі доказам належної оцінки не надав та фактично ґрунтуючись на припущеннях, дійшов до помилкового висновку про невинуватість ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, апелянт просить скасувати постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, якою адміністративну справу щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст.124, 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2024 та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
Додатково пояснив, що 08 липня 2024 року він їхав на своєму автомобілі Toyota-RAW 4, коли автомобіль ОСОБА_1 , який рухався назустріч, зачепив його бокове дзеркало. Він зупинився, а ОСОБА_1 не став зупинятися та поїхав. Оскільки його автомобіль застрахований, то за наслідками цієї ДТП була відкрита страхова справа. Через кілька днів працівники поліції знайшли водія ОСОБА_1 , але виявилося, що подряпин на його автомобілі вже не було.
При цьому ставить під сумнів достовірність показань свідка ОСОБА_3 , яка начебто їхала в автомобілі з ОСОБА_1 та чиї письмові показання долучені до матеріалів справи (т.1 а.п.9), оскільки суд першої інстанції на його клопотання не викликав цього свідка для допиту. Однак на допиті вказаного свідка в суді апеляційної інстанції не наполягає.
Разом з цим зазначив, що разом з ним в автомобілі під час ДТП знаходилася власниця автомобілі Toyota-RAW 4 - ОСОБА_4 , чиї показання у справі відсутні і на допиті якої він не наполягав у суді першої інстанції та не наполягає також в апеляційному суді.
Особа, яка притягується до адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Торубаров А.В. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2024 законною та обґрунтованою.
Додатково суду ОСОБА_1 пояснив, що у той день він дійсно рухався на своєму автомобілі і зупинявся біля автомобіля ОСОБА_2 , словесно посваритися з тим, бо ОСОБА_2 дуже близько зупинився біля його автомобіля. Натомість стверджує, що будь-якого контакту його автомобіля з автомобілем ОСОБА_2 не було, тому він поїхав, а приблизно через день йому зателефонував слідчий та запросив приїхати до відділку поліції дати пояснення, що він і зробив, пояснивши, що між ним та ОСОБА_2 був словесний конфлікт і ніякого ДТП не було. Слідчий оглянув його автомобіль, сфотографував, але якихось подряпин на боковому дзеркалі не знайшов.
Підтвердив, що у той день під час словесного конфлікту з водієм ОСОБА_2 у нього в машині у якості пасажира знаходилася його подруга Комериста Марина, на допиті якої у суді першої інстанції просив ОСОБА_2 , але оскільки у визначений день вона не змогла прийти до суду, то ОСОБА_2 більше не наполягав на її допиті.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов до висновку про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на:
- протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 122982 від 17.07.2024, згідно якого ОСОБА_1 08 липня 2024 року о 10 год. 57 хв. в м. Дніпро на вул. Василя Чапленка в районі буд. 3, керуючи автомобілем BMW X3, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу зліва, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Toyota-RAW 4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався назустріч. Внаслідок ДТП зазначений транспортний засіб Toyota-RAW 4 отримав механічні пошкодження. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
У протоколі у графі “Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено “написане не відповідає дійсності, зіткнення не було, а матеріали справи не взято до уваги». Крім того зафіксовано, що тимчасово документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його копія ним отримана (справа № 202/10295/24, а.п. 1);
- схему місця ДТП від 08.07.2024, зі змісту якої вбачається, що працівником поліції зафіксовано розташування транспортного засобу Toyota-RAW 4 д.н.з. НОМЕР_2 , напрямок його руху, місце зіткнення транспортних засобів та пошкодження лівого дзеркала заднього виду зазначеного автомобіля. Зазначено, що освітлення місця ДТП - денне, стан покриття проїзної частини - сухе, є наявність дорожнього огородження вздовж проїжджої частини, є наявність дорожніх знаків пріоритету на другорядній дорозі, є наявність наземного пішохідного переходу з дорожніми знаками, горизонтальної розмітки проїжджої частини та горизонтальної розмітки на пішохідному переході - немає, також немає недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП (справа № 202/10295/24, а.п. 3);
- протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 122983 від 17.07.2024, відповідно до якого 08 липня 2024 року в м. Дніпро на вул. Василя Чапленка в районі буд. 3 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW X3, д.н.з. НОМЕР_1 , був учасником дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем Toyota-RAW 4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , з місця якої поїхав, до поліції не повідомив, та був встановлений під час проведення розшукових заходів працівниками поліції, чим порушив вимоги п. 2.10 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП (справа № 202/10292/24, а.п.1);
- пояснення водія ОСОБА_1 , який у судовому засіданні вину у вчинені інкримінованих адміністративних правопорушеннях не визнав, категорично заперечив факт ДТП та пояснив, що зрівнявшись один з одним автомобілями, водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зупинили транспортні засоби, і між ними почалась словесна перепалка. Він лише висловився нецензурною лайкою в бік особи, яка вважає себе потерпілим - ОСОБА_2 , оскільки той навмисно не надав більше простору для безперешкодного роз'їзду транспортних засобів, як на той момент дозволяла дорожня обстановка. Після чого він поїхав по своїх справах;
- пояснення водія ОСОБА_2 , який пояснив, що о 10.57 хвилин 17.07.2024 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за його участю та участю водія ОСОБА_1 . Він їхав по вул. Василя Чапленка по своїй смузі на автомобілі Toyota-RAW 4, назустріч їхав правопорушник на автомобілі BMW X3. По напрямку руху правопорушника на узбіччі дороги стояли припарковані автомобілі і дорожня обстановка не дозволяла їм розминутись, не зачепивши один одного. Однак ОСОБА_1 не надав дороги ОСОБА_2 , а продовжив рух, оминаючи припарковані автомобілі, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів, а у потерпілого склалось ліве дзеркало заднього виду. Зрівнявшись один з одним автомобілями, правопорушник виразився в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою, після чого залишив місце ДТП, а він викликав працівників патрульної поліції.
- пояснення свідка ОСОБА_5 - старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Дніпропетровській області ДПП, який суду першої інстанції пояснив, що ним було опрацьовано та складено відповідні протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. Безпосередньо на місці вчинення ДТП він не був, складав протоколи на підставі матеріалів, зібраних працівниками патрульної поліції. Також зазначив, що саме він займався розшуком автомобіля ОСОБА_1 Автомобіль було знайдено приблизно через два-три дні після вчинення ДТП, після чого він зателефонував правопорушнику і викликав його для складання протоколу і огляду транспортного засобу. На наступний день з'явився ОСОБА_1 . Оглянувши транспортний засіб останнього, було встановлено що автомобіль був забруднений, слідів пошкодження на автомобілі, зокрема на накладці лівого дзеркала, не побачив. Транспортний засіб потерпілого ОСОБА_2 свідок не оглядав, оскільки його оглянули працівники патрульної поліції.
Відповідно до ст.124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Стаття 124 КУпАП є бланкетною нормою права і адміністративна відповідальність настає в разі порушення суб'єктами адміністративного правопорушення відповідних пунктів ПДР України. Тобто елементами об'єктивної сторони даного правопорушення, є конкретні діяння учасників дорожнього руху, які полягають у порушенні чітко визначених пунктів Правил дорожнього руху, які призвели до суспільно небезпечних наслідків у вигляді пошкодження вказаних вище об'єктів та причинно-наслідковий зв'язок між діянням та наслідками.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху (далі- ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до пункту 13.3 ПДР, під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Статтею 122-4 КУпАП, передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху, на порушення встановлених правил, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Враховуючи викладене, з огляду на пояснення водія ОСОБА_1 , який вказав, що дорожньо-транспортної пригоди 08.07.2024 не відбулось, він лише нецензурно вилаявся в бік ОСОБА_2 , який навмисно не надав ОСОБА_1 більше простору на дорозі, його автомобіль та автомобіль ОСОБА_2 безперешкодно роз'їхалися і він поїхав далі по справах, та ці обставини підтвердила у своїх письмових поясненнях свідок ОСОБА_3 (т.1 а.п.9); пояснення свідка ОСОБА_5 - працівника поліції, який оглядав транспортний засіб ОСОБА_1 та не виявив на ньому жодних пошкоджень; а також на переглянуті судом фотографії автомобіля ОСОБА_1 , наявні на диску DVD+R, долученого до матеріалів справи працівниками поліції (справа №202/10295/24 а.п.6), відповідно до яких пошкоджень на автомобілі BMW X3 д.н.з. НОМЕР_1 не виявлено; та інші докази у сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявними в матеріалах провадження доказами поза розумним сумнівом не доведено, що пошкодження на автомобілі Toyota-RAW 4 було спричинене саме в результаті зіткнення 08.07.2024 з автомобілем BMW X3 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, а саме факту порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, а докази, які були надані суду, не є достатніми для визнання останнього винного у вчиненні інкримінованих правопорушень. Наведені обставини згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, що було зазначено в оскаржуваній постанові суду та що, у свою чергу, спростовує доводи апеляційної скарги потерпілого.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не надав наявним доказам належної оцінки та на припущеннях дійшов до висновку про невинуватість ОСОБА_1 , є безпідставними.
Всупереч доводам апеляційної скарги, судом першої інстанції було належним чином проаналізовано та надано правової оцінки усім доказам по справі в їх сукупності. У свою чергу ОСОБА_2 в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду, а доводи скарги зводяться до дослівного викладу положень КУпАП без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому, на переконання апеляційного суду, вказане не потребує детального аналізу, оскільки не має вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ.
Суд апеляційної інстанції виходить з того, що презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Враховуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції про недоведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, є законним, оскільки ґрунтується на доказах, які були надані та перевірені судом у їх сукупності.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року, якою на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО