Провадження № 22-ц/803/7470/24 Справа № 188/135/22 Суддя у 1-й інстанції - Курочкіна О. М. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
06 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.
суддів - Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
за участю секретаря - Ніколиної А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, -
У лютому 2022 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки.
На обґрунтування свого позову позивач вказує, що вона та відповідач знаходилися в шлюбі, який розірвали 03.10.2019 року.
Від шлюбу мають повнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати з нею і до теперішнього часу знаходиться на її утриманні. До її повноліття батько сплачував аліменти в розмірі 1/4ч., після досягнення донькою 18 років перестав сплачувати, вона наразі навчається на фінансово-економічному факультету Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та потребує подальшого утримання від батьків.
Відповідач в добровільному порядку не сплачує аліменти на утримання повнолітньої доньки, не надає необхідної матеріальної допомоги на оплату її навчання, чим ставить її у скрутне матеріальне становище. Він має постійний дохід, який складається із пенсії та соціальної допомоги у зв'язку з втратою працездатності.
За таких обставин вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки - задоволені.
Стягнено з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився смт.Петропавлівка Дніпропетровської області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) батька, щомісячно, починаючи з дня подання позову, тобто з 02.02.2022 року і до припинення донькою ОСОБА_4 навчання, але не більш ніж до двадцяти трьох років, або зміни матеріального чи сімейного становища сторін.
Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на те, що судом не були враховані всі обставини, що мають значення для справи, а також у рішенні суду викладені невідповідні висновки, щодо обставин справи, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , в розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) батька, щомісячно, починаючи з дня подання позову, тобто з 02.02.2022 року і до припинення донькою ОСОБА_4 навчання, але не більш ніж до двадцяти трьох років.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що відповідно до судового наказу Петропавлівського районного суд Дніпропетровської області від 11.07.2019 справа № 188/884/19 він ще сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) на користь ОСОБА_2 .
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що її слід задовольнити.
Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_1 , відповідача по справі, та ОСОБА_2 , позивача по справі, що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_3 , виданого 14.01.2004 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за №01.
Сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 03.10.2019 року за рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.
ОСОБА_3 навчається на 1 курсі фінансово-економічного факультету Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» з 01.09.2021 р., форма навчання денна на умовах договору, передбачене закінчення навчання 30.06.2025 р. і потребує подальшого утримання від батьків.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Так, статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.
Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до п.17 вказаної Постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.
Згідно ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч.1ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 2020 року є інвалідом 3 групи по професійному захворюванню.
Також, відповідно до судового наказу Петропавлівського районного суд Дніпропетровської області від 11.07.2019 справа № 188/884/19 ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 , сплачує 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) на користь ОСОБА_2 .
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно усталеної судової практики аліменти на утримання дітей стягуються у розмірі: на одну дитину - одна чверть, на двох дітей - одна третина, на трьох і більше дітей - половина заробітку (доходу) платника аліментів
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необхідним зменшити розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частини.
Доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно пункту 13 статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджено, посвідченням учасника бойових дій від 23.05.2024 серія НОМЕР_4 , а тому судові витрати у вигляді судового збору слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився смт.Петропавлівка Дніпропетровської області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) батька, щомісячно, починаючи з дня подання позову, тобто з 02.02.2022 року і до припинення донькою ОСОБА_4 навчання, але не більш ніж до двадцяти трьох років, або зміни матеріального чи сімейного становища сторін.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: