Провадження № 22-ц/803/4821/24 Справа № 610/40/22 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О.С Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
06 листопада 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2024 року в цивільній справі номер 610/40/22 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
У січні 2022 року до суду звернулось Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 01.12.2015 року ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у сумі 18934,04 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Банку стало відомо, що позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з тим, що позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на дату смерті мав заборгованість у сумі 11854,92 грн. Відповідачі є спадкоємцями позичальника, які прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, у зв'язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду із зазначеною позовною заявою.
Позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором від 01 грудня 2015 року у розмірі 11854,92 грн та судові витрати по справі.
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2024 року в позові Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовлено повністю.
Із вказаним рішенням не погодився позивач АТ КБ «Приватбанк», подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, стягнути з відповідачів судові витрати по справі на користь АТ КБ «ПриватБанк».
Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції є незаконним,
винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Заборгованість позичальника в даній справі виникла саме з Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт. В такій Генеральній угоді чітко зазначені умови кредитування, в тому числі щодо суми кредиту, а також сплати процентів та штрафів.
Сторони в Генеральній угоді погодили істотні умови договору, а саме: суму кредиту - 18934,04 грн; розмір процентів за користування кредитом (1,5% на місяць); строк кредитування (36 місяців); відповідальність за порушення зобов'язань (сплата штрафу згідно з п. 2.2 Договору - в розмірі 2765,78 грн та сплата пені відповідно до п. 2.8 Договору); порядок та строки погашення заборгованості, розмір шомісячного платежу та ін.
Для додаткового підтвердження зазначених фактів надається виписка по рахункам позичальника та довідка про зміну умов кредитування, з яких чітко вбачається виконання банком своїх зобов'язань за умовами укладеної генеральної угоди, а також порушення позичальником своїх зобов'язань (додаткові докази надаються до суду апеляційної інстанції, оскільки підстави відмови в позові стали відомі позивачеві після отримання копії судового рішення; надати додаткові докази задля повного та всебічного встановлення обставин справи суд не пропонував).
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін'юсту від 12.04.2012 року №578/5.
Матеріалами справи підтверджено факт укладення кредитного договору, отримання та використання позичальником кредитних коштів, часткового погашення заборгованості. Розрахунок заборгованості та генеральна угода, є належними доказами по справі.
Від відповідачів відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 01 грудня 2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено «Генеральное соглашение» (мовою оригіналу), за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у сумі 18934,04 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про смерть позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було зроблено актовий запис №727 від 26 червня 2021 року (а.с. 40).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 23.11.2021 року становить 11854,92 грн., яка складається зі заборгованості за тілом кредиту у сумі 8896,29 грн та 2958,63 грн заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість (а.с. 7-8).
Як вбачається з інформації, витребуваної судом за клопотанням позивача, померлий ОСОБА_3 станом на дату смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним зареєстровані: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 101).
З копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини звертався син померлого ОСОБА_1 . ОСОБА_4 звернувся із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .
Відомості про те, що відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 у матеріалах справи відсутні.
З копії паспорта ОСОБА_2 вбачається, що вона розірвала шлюб с померлим ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 36-37).
У спадковій справі наявна претензія позивача, як кредитора спадкодавця, яка надійшла до нотаріуса 29.09.2021 року (а.с. 95).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позовних вимог.
Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного.
Відповідно до частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Оскільки після смерті боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Отже, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Судом встановлено, що 01 грудня 2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено «Генеральное соглашение» (мовою оригіналу), за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у сумі 18934,04 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до свідоцтва про смерть позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини звертався син померлого ОСОБА_1 . ОСОБА_4 звернувся із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 . У спадковій справі наявна претензія позивача, як кредитора спадкодавця, яка надійшла до нотаріуса 29.09.2021 року
Як вбачається з інформації, витребуваної судом за клопотанням позивача, померлий ОСОБА_3 станом на дату смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним зареєстровані: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Відомості про те, що відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 у матеріалах справи відсутні.
З копії паспорта відповідачки ОСОБА_2 вбачається, що вона розірвала шлюб с померлим ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 23.11.2021 року становить 11854,92 грн, яка складається зі заборгованості за тілом кредиту у сумі 8896,29 грн та 2958,63 грн заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість.
Контррозрахунку відповідачами до суду не надано.
За таких обставин, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 , як спадкоємця після смерті ОСОБА_3 , заборгованості за кредитним договором від 01 грудня 2015 року в розмірі 11854,92 грн, дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт укладення між позивачем та ОСОБА_3 кредитного договору, а також
прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_1 .
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що підстави для стягнення з відповідачки ОСОБА_2 заборгованості кредитором спадкодавця відсутні, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що остання прийняла спадщину після смерті боржника ОСОБА_3 .
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу.
За таких обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, не в повному обсязі виконав вимоги ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.
Відтак, рішення суду першої інстанції - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, за подання позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн (а.с. 1), позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 , тому понесені судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 в повному розмірі.
Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір в розмір 3405,00 грн (а.с. 144), тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в повному обсязі.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2024 року - скасувати.
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 01 грудня 2015 року у розмірі 11854,92 грн.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2270,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн, а всього 5675,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: