Провадження № 22-ц/803/9689/24 Справа № 209/7914/23 Суддя у 1-й інстанції - Решетник Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
30 жовтня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Єлізаренко І.А.,
при секретарі - Шавкун Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участі у розгляді справи ОСОБА_1
на ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 серпня 2024 року про закриття провадження
у справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_3 про стягнення коштів, -
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 серпня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення коштів закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_2 (а.с. 154).
Не погодившись з такою ухвалою, правонаступник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 через свого представника адвоката Осипенка А.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, залучивши її правонаступником позивача ОСОБА_2 у спірних правовідносинах, які допускають правонаступництво. Вказує, що між ОСОБА_2 та відповідачем склались договірні відносини та позов пред'явлено до відповідача на предмет стягнення коштів, які сплачені позивачем на виконання умов договору, що не виконаний відповідачем, тому, в силу положень ст. 1230 ЦК України, до спадкоємця переходять права на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних відносинах (а.с. 156-160).
Відповідач, не скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подавав, але, в силу положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції послався на п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яка регламентує, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може, зважаючи на наступне.
Так, за положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, пред'явленим до ФОП ОСОБА_3 в якому просила стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду у розмірі 125 467,81 грн, інфляційне нарахування у розмірі 5 462,03 грн та штрафні санкції у розмірі 54 325,84 грн, обґрунтовуючи це тим, що між сторонами 20 грудня 2021 року укладено договір №032 поставки та монтажу обладнання, де відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивачеві обладнання та виконати роботи по монтажу поставленого обладнання, а позивач зобов'язалась прийняти та оплатити вартість поставленого товару та виконані роботи. Позивачем було сплачено кошти у загальному розмірі 125 467,81 грн, визначені Специфікою підписаної сторонами в рамках цього договору, проте відповідачем ані поставки товару, ані робіт по його монтажу, не було виконано (а.с. 1-8).
На стадії підготовчого провадження у справі у червні 2024 року представником ОСОБА_2 адвокатом Осипенком А.В. надано заяву про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_2 , посилаючись на те, що остання ІНФОРМАЦІЯ_1 померла та надавши копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , видане 13 травня 2024 року (а.с.132,133).
Згідно із ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
У розумінні положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону.
Таким чином, колегія суддів відзначає, що в цій справі позивачеві було заподіяно з боку відповідача у рамках договірних відносин шкоду матеріального характеру, а вимога про відшкодування майнової шкоди безпосередньо не пов'язана з особистими правами ОСОБА_2 , що допускає правонаступництво у спірних правовідносинах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктами 1,3 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.
Однак, судом першої інстанції не було дотримано вимог вищевказаних норм, тому суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо закриття провадження, у зв'язку з чим судом було допущено порушення процесуального права.
Доводи апеляційної скарги як з цього приводу, так і визначення судом предмету спору як стягнення моральної шкоди, що не відповідає дійсності, є слушними і колегія суддів з ними погоджується.
За таких обставин, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження є помилковою.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у розгляді справи ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 серпня 2024 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
І.А. Єлізаренко