Провадження № 33/803/2663/24 Справа № 202/11696/24 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
05 листопада 2024 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента 4-го курсу ДД УВС, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що водій ОСОБА_1 , 31 серпня 2024 року о 21 годині 45 хвилин в м. Дніпрі, пр-т Петра Калнишевського на перехресті вул. Батумської, керував транспортним засобом ЗАЗ Daеwoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , на нерегульованому пішохідному переході, не надав дороги та допустив наїзд на пішохода, гр. ОСОБА_2 , який рухався зліва на право по ходу руху т/з. В результаті даної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу правопорушення.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї, ОСОБА_1 вважав рішення суду передчасним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Зазначив, що з диспозиції ст. 124 КУпАП випливає, що внаслідок порушення ПДР мають бути пошкоджені транспортні засоби інших учасників ДТП, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №125191 від 12.09.2024 не вбачається, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 пошкоджені транспортні засоби інших учасників ДТП, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
На думку апелянта заподіяння механічних ушкоджень власному технічному засобу не утворює склад адміністративного правопорушення. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Вказує, що потерпілому ОСОБА_2 відшкодовано шкоду і він не має до нього претензій.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги із доповненнями, просив постанову суду змінити в частині накладення адміністративного стягнення. Зазначив, що потерпілий ОСОБА_2 претензій до нього не має, йому відшкодовано матеріальну та моральну шкоду.
Будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надав.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка належним чином повідомленого потерпілого не перешкоджає апеляційному розгляду.
Апеляційний суд перевіривши доводи апеляційної скарги та доповнень до неї, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом не дотримано у повному обсязі.
Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме недотримання під час керування транспортним засобом вимог ПДР України, що призвело до наїзду на пішохода.
Вказані висновки місцевого суду ґрунтуються на досліджених та наведених у постанові доказах, не оспорюються в апеляційній скарзі апелянтом, а тому апеляційним судом відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП не перевіряються.
Разом з цим доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права під час вирішення питання про накладення на нього адміністративного стягнення є слушними з огляду на таке.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та іншими законами України.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Апеляційний суд, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та всі обставини справи.
В даному випадку даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП до вказаної ДТП немає, шкода потерпілому відшкодована, останній претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 не має. Факт викладення ОСОБА_1 своєї позиції щодо обставин, за яких сталась ДТП, не може бути підставою для визнання вчиненого останнім порушення ПДР грубим. Постанова судді місцевого суду в цій частині апелянтом не оскаржується.
Обставина спричинення матеріальної шкоди власникам інших транспортних засобів є безпосередньо пов'язаним зі спричиненням пошкоджень належних їм транспортних засобів.
Стосовно думки потерпілого про вид та розмір накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, то апеляційний суд зазначає, що вона не є вирішальною, оскільки це питання відносить до дискреційних повноважень суду, який оцінюючи матеріали справи вирішує, який вид стягнення і розмін необхідно накласти на особу.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , вину визнає, є студентом, має постійне місце проживання, а тому позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить його можливості навчатися, працювати та забезпечувати свою родину.
Крім того суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_1 визнає свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія була застрахована, відсутні обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 має бути призначено адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ст. 124 КУпАП, оскільки стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, внаслідок суворості.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2024 року - зміні в частині призначення адміністративного стягнення, з накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у виді штрафу, в межах санкції ст. 124 КУпАП у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - змінити в частині накладення стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Ю. Іванченко