Провадження № 33/803/2592/24 Справа № 185/9979/24 Суддя у 1-й інстанції - Тимченко С. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
05 листопада 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює продавцем ФОП “ ОСОБА_2 », яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, -
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 34000 (тридцять чотири) гривень, з конфіскацією предметів торгівлі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2024 року о 12.45 год. ОСОБА_1 в торгівельному павільйоні ФОП " ОСОБА_2 " по АДРЕСА_2 , здійснювала торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку, чим порушила ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, кьнячного і плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів».
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, з порушенням норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що не визнавала вину , про що і зазначила в судовому засіданні. Надала письмові заперечення.
Зазначила, що не є суб'єктом підприємницької діяльності. Протокол про адміністративне правопорушення не містить належного викладення обставин події, не зазначено кількість алкогольних виробів, яку було продано, за яку вартість, тобто зміст правопорушення конкретно та належно не викладено.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце апеляційного розгляду повідомлена належним чином, на адресу суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, що відповідно до ч. 2 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду без їх участі.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...
В статті 252 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 156 КУпАП роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 350172 від 08.09.2024 року в якому викладено обставини правопорушення; письмовими поясненнями свідка гр. ОСОБА_3 від 08.09.2024 року, відповідно до яких останній пояснив, що він придбав в торгівельному павільйоні на зупинці “40 років Жовтня» по вул. Дніпровській у м. Павлоград, пляшку алкогольного напою об'ємом 0,5 л., без наявності марок акцизного збору; фотознімками, на яких зафіксовано приміщення торгівельного кіоску, зупинка, та торгівельні прилавки з пляшками з напоями без марок акцизного збору; квитанцією №195 від 08.09.2024 року про отримання на зберігання пляшки алкогольного напою об'ємом 0,5 л.без марок акцизного збору.
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Також в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 де остання на підставі ст. 63 Конституції України відмовилась надавати пояснення.
Необгрунтованими апеляційний суд вважає доводи, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання, оскільки такі доводи апелянта є хибними. Так, суб'єкт адміністративного правопорушення - це фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність. Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях. Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 є продавцем кіоску.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів торгівлі товаром, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки в письмових поясненнях свідок ОСОБА_3 сам підтвердив, що придбав в торгівельному павільйоні на зупинці “40 років Жовтня» по вул. Дніпровській у м. Павлоград, пляшку алкогольного напою об'ємом 0,5 л., без наявності марок акцизного збору.
У свою чергу ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі не навела жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. з конфіскацією предмету торгівлі, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2024 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко