Провадження № 33/803/2683/24 Справа № 175/10437/24 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.
07 листопада 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мелешка М.А. на постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,-
Згідно постанови, 24.04.2024 року о 19 годині 47 хвилин в Донецькій області, м. Краматорську, вул. Лівобережна, біля буд. 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Master, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення координації рухів). Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Водій погодився пройти огляд в медичному закладі. У медичному закладі водій лише частково пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння здавши лише сечу, від проходження огляду за допомогою газоаналізатора відмовився. Що підтверджується висновком №182 від 24.04.2024 р. Своїми діями водій порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, постанову скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, оприлюднення постанови відбулось лише 07.10.2024 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не в повній мірі з'ясував обставини справи та не врахував, що висновок за результатами огляду на визначення стану сп'яніння вказує на невинуватість ОСОБА_1 у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності доведеного факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідальних осіб від доведення правомірності свого рішення.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходить висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вищезазначених положень закону з огляду на наступне.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Згідно п.1 розділу 2 Інструкції, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп'яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції ставиться ОСОБА_1 в провину порушення п. 2.5 ПДР України, що останній керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення координації рухів), на пропозицію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, погодився на проходження огляду у медичному закладі, де частково пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння здавши лише сечу, від проходження огляду за допомогою газоаналізатора - відмовився. Що підтверджується висновком №182 від 24.04.2024 р.
З долученого до протоколу відеозапису вбачається, працівниками поліції після спілкування з ОСОБА_1 було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення координації рухів), водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду в медичному закладі.
Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов'янськ.
Згідно висновку № 182 від 24.04.2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов'янськ у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Виходячи з вищезазначеного, висновки судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно яких його притягнуто до адміністративної відповідальності, не відповідають дійсності.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику Мелешку М.А. строк на апеляційне оскарження постанови судді.
Апеляційну скаргу захисника Мелешка М.А. задовольнити.
Постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя