06 листопада 2024 року м. Рівне №460/2665/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві області (далі відповідач 1, 2), в якому просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві області, оформлену рішенням про відмову в перерахунку пенсії №172750001156 від 28.02.2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, на пенсію за віком, яка призначається відповідно до розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 з 20.02.2024 року на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи : на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців в профспілковій організації на виборній посаді з 16.07.1980 по 30.09.1991 та в органах місцевого самоврядування з 15.11.2010 по 22.06.2018 з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 16.02.2024 №05-21/365 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 16.02.2024 №№05-21/365, та виплативши заборгованість, яка виникне у зв'язку з цим. В обґрунтування позовних вимог стверджує, що з 21.06.2019 перебуває на обліку у відповідача 1 як отримувач пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 20 червня 2020 року позивач досяг 60 років. 20.02.2024 позивач звернувся до відповідача 1 з заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідачем 2 за наслідками розгляду вказаної заяви прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку із відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Вважаючи дії пенсійного органу щодо не зарахування до стажу державної служби періоду роботи в профспілковій організації на виборній посаді з 16.07.1980 по 30.09.1991 та період в органах місцевого самоврядування з 15.11.2010 по 22.06.2018 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Позовну заяву просив задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 22 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідач 2 подав до суду відзив, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
03.06.2024 позивач звернувся до територіального управління ПФУ з заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». За принципом екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Рішенням від 10.06.2024 №172750001132 позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії у зв'язку із відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (20 років). Вказує, що період роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований до стажу державної служби, оскільки посада, на якій вона працювала не відноситься до роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу». Таким чином, позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству, тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідач 1 правом на подання відзиву скористався та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав аналогічних зазначеним у відзиві відповідача 2.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Обставини, встановлені судом:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 21.06.2019 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як отримувач пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.02.2024 позивач звернувся до відповідача 1 з заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (за принципом екстериторіальності) було розглянуто заяву позивача та винесено рішення №№172750001156 від 28.02.2024 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу», у зв'язку із відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (20 років). Вказує, що період роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування з 16.11.2010 року не може бути зарахований до стажу державної служби, оскільки посада, на якій вона працювала не відноситься до роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першоюстатті 37 Закону №3723-XIIвстановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, на одержання пенсії державного службовця, у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №889-VIII, можуть розраховувати дві категорії осіб:
-державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889, станом на 01.05.2016 року обіймали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами КМУ;
- особи, які на день набрання чинності Законом №889, мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами КМУ, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 .12.2015 №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (до 01.05.2016) посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначалися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (даліПорядок №283).
Згідно з пунктом 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії державного службовця відповідач зазначив відсутність у позивача стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби у зв'язку з тим, що період роботи на посадах, віднесених до посад органів місцевого самоврядування не зараховується до стажу державної служби.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 15.11.2010 по 22.06.2018 перебував на посаді посадової особи органу місцевого самоврядування ( сільський голова), що підтверджується записами №№№24 -28 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 заповненій від 21.10.1991 .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих Законом.
Положення статей 2, 3 Закону №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Також, пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Крім того, згідно з чинним на час звернення із заявою пунктом 4 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, встановлено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Враховуючи наведене, період перебування позивача з 15.11.2010 по 22.06.2018. на посаді сільського голови Красносільської сільської ради, тобто час роботи на посадах в органі місцевого самоврядування, підлягає зарахуванню до стажу державної служби в силу наведених вище законодавчих вимог.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17 та в постанові від 19.03.2019 по справі №357/1457/17.
Щодо зарахування періоду роботи в профспілковій організації на виборній посаді з 16.07.1980 по 30.09.1991 до стажу державної служби суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229) у пункті 6 містить аналогічну норму, як і в пункті 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 здійснюється відповідно до Порядку №283.
Положеннями пункту 3 Порядку №283 встановлено, що до державної служби включається також час роботи в організаціях, передбачений абзацом 4 пункту 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049 (далі - Положення №1049).
В свою чергу, відповідно до абзацу 4 пункту 3 Положення №1049, до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, зокрема, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України.
За правилами статті 118 КЗпП України до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років зараховується, зокрема, стаж роботи в партійних, профспілкових і комсомольських організаціях на виборних посадах.
Верховний Суд у постановах від 15.01.2020 у справі №334/4034/16-а, від 13.05.2020 у справі №2240/2515/18, від 15.05.2020 у справі №309/882/17 зазначив та зробив висновок про те, що згідно з роз'ясненням Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженим з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24.10.1990). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів), тощо, партійних, профспілкових, комсомольських організацій.
Таким чином, законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990.
Згідно з відомостями трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 видана на прізвище ОСОБА_1 (в оригіналі запис проведено на російській мові) заповненій від 02.04.1980 року Позивача обрано головою профспілкового комітету на зборах, що підтверджується записом у трудовій книжці, як підстава внесесення запису, а саме «постанова президії обкому профспілки від 28.11.1980»
Відтак вказана посада є виборною, прийняття на яку здійснювалось колегіальними органами (постанова президії обкому профспілки).
Як наслідок, періоди роботи позивача з 02.04.1980 по 29.08.1989 слід зарахувати до стажу державної служби.
Тому пенсійний орган мав зарахувати позивачу період в профспілковій організації на виборній посаді до стажу державної служби, що протиправно ним зроблено не було.
Крім того, Відповідач 2 у рішенні про відмову у призначенні пенсії №172750001156 від 28.02.2024 визнають той факт, що «Згідно записів трудової книжки гр. ОСОБА_1 з 01.09.2004 по 15.11.2010 на посаді головного спеціаліста в Управлінні соціального захисту населення Гощанської райдержадміністрації», тому «до стажу державної служби гр. ОСОБА_1 можливо зарахувати період з 01.09.2004 по 15.11.2010. Стаж державної служби становить 6 років 3 місяці.»
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 01.09.2004 по 15.11.2010 перебувала на посаді головного спеціаліста в Управлінні соціального захисту населення Гощанської райдержадміністрації), що підтверджується записами №15 -23 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 заповненій від 21.10.1991 .
Отже, на дату набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016) позивач мав понад 20 років стажу державної служби і яка на час досягнення зазначеного віку працювала на посадах державних службовців.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відмова ГУ ПФУ в Рівненській області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця є протиправною.
З огляду на викладене, рішення від 28.02.2024 №172750001156 підлягає скасуванню.
Також суд зауважує, що дотримання позивачем інших необхідних умов для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» не є спірним у даній справі, тому позовні вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести позивача на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» та призначити та виплачувати її також підлягають задоволенню.
Враховуючи положення п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІVпенсія позивачу повинна бути призначена з 20.02.2024 (дати звернення до пенсійного органу).
Також суд зазначає, що при переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» слід враховувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №05-21/365 від 16.02.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та за №05-21/365 від 16.02.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), оскільки згадані довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформленої рішенням №172750001156 від 28.02.2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ; зобов'язання Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 з 20.02.2024 на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII,
зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців
- в профспілковій організації на виборній посаді з 16.07.1980 по 30.09.1991,
- в органах місцевого самоврядування з 15.11.2010 по 22.06.2018.
обчисливши таку пенсію як особі, яка станом на 01.05.2016 має стаж роботи на посаді, віднесеній до категорій посад державної служби більше 20 років, виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображених у довідках, виданих виданої Гощанською селищною радою
за №05-21/365 від 16.02.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби»
та за №05-21/365 від 16.02.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років),
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень в ході розгляду справи частково довели правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли часткове підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити частково.
За правилами частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, оформлену рішенням від №172750001156 від 28.02.2024 року яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, на пенсію за віком, яка призначається відповідно до розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві перевести ОСОБА_1 з 20.02.2024 на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців - в профспілковій організації на виборній посаді з 16.07.1980 по 30.09.1991, - в органах місцевого самоврядування з 15.11.2010 по 22.06.2018. Обчисливши таку пенсію як особі, яка станом на 01.05.2016 має стаж роботи на посаді, віднесеній до категорій посад державної служби більше 20 років, виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображених у довідках, виданих виданої Гощанською селищною радою за №05-21/365 від 16.02.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» та за №05-21/365 від 16.02.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 42098368)
Суддя Д.Є. Махаринець