07 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/13250/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,-
06.11.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30.04.2024 №1195/7 «Про відмову у задоволенні скарги».
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення доказів.
Дослідивши заяву про забезпечення доказів та долучені до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частиною першою статті 116 Кодексу України про адміністративне судочинство встанволено вимоги до заяви про забезпечення доказів.
Зокрема у заяві про забезпечення доказів зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Згідно зі статтею 43 названого Кодексу здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), а здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Заяву про забезпечення доказів подано до суду та підписано від імені ОСОБА_1 , проте документів, що підтверджують адміністративну процесуальну правосуб'єктність особи, що звернулась до суду, до позову не додано.
За змістом пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Суд звертає увагу, що у заяві про забезпечення доказів ОСОБА_1 як адресу реєстрації та проживання зазначає: АДРЕСА_1 , проте доказів проживання за вказаною адресою суду не надано, враховуючи, що місцезнаходженням відповідача - Міністерства юстиції України є м. Київ, суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем правил підсудності.
Відповідно до статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
З аналізу наведеної норми вбачається, що у випадку оскарження дій суб'єкта владних повноважень позивач наділений правом вибору адміністративного суду, виходячи із двох можливих варіантів: 1) за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем свого проживання (перебування, знаходження) або 2) за місцезнаходженням відповідача.
ОСОБА_1 обрала суд не за місцезнаходженням відповідача, а за своїм місцем проживання: АДРЕСА_1 , однак, доказів реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання за вказаною адресою не надала.
Отже, подана заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам статті 116 КАС України.
До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу (частина третя статті 116 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, клопотання про забезпечення доказів підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заява про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу залишити без руху.
Заявнику усунути недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення клопотання без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання суду засвідчених належним чином копій документів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у заяві, паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує адміністративну процесуальну правосуб'єктність особи.
Роз'яснити заявнику, що в разі, якщо вона не усуне недоліки заяви про забезпечення доказів, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, заява буде їй повернута.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Бойко