07 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/12073/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка полягає у відмові зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що надходять на рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Ощадбанк», у якості пенсії по інвалідності та компенсації вартості комунальних послуг як особі з інвалідністю внаслідок війни;
- зобов?язати Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що надходять на рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Ощадбанк», у якості пенсії по інвалідності та компенсації вартості комунальних послуг як особі з інвалідністю внаслідок війни.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику. В результаті таких дій арештовано відкритий позивачем у АТ "Ощадбанк" рахунок НОМЕР_2 , на який він отримує пенсію по інвалідності та виплати на послуги з надання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. При цьому, оскільки на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи, що знаходяться на рахунку та є пенсією по інвалідності, виконавцем не було вчинено дій по виявленню правової природи (статусу) цих грошових коштів, як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає знаттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів, чого відповідачем у спірному випадку зроблено не було.
Ухвалою суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12073/24 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Ухвалою суду від 28.10.2024 повторно витребувано від Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_3.
Ухвалою суду від 28.10.2024 відмовлено представнику позивача у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом строк не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
В силу вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового розгляду справи (в письмовому провадженні) за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
На виконанні у Полтавському відділі державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий документ - судовий наказ №354/1749/18, виданий Октябрським районним судом м. Полтави 18.12.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.03.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Так, постановою від 02.09.2024 про арешт коштів боржника, винесеною у межах виконавчого провадження НОМЕР_3, головний державний виконавець Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юношев Д.А. наклав арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, втрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 210024,11 грн /а.с. 11/.
03.09.2024 позивач звернувся до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповідача із заявою про зняття арешту з банківського рахунку боржника ОСОБА_1 НОМЕР_2 , відкритого у АТ "Ощадбанк", для отримання пенсії та субсидії на оплату комунальних послуг /а.с. 16/.
Листом від 05.09.2024 №36119 начальника Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позивача повідомлено про те, що зі змісту постанови про арешт коштів боржника від 02.09.2024 вбачається, що державний виконавець визначив банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику. АТ "Ощадбанк", на який покладено обов'язок визначити статус рахунка та можливість накладання арешту на кошти на ньому, постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 02.09.2024 виконав. Зазначене свідчить про те, що АТ "Ощадбанк" не визнав рахунок та кошти на ньому, на які законом заборонено накладення арешт та звернення стягнення. Отже, виходячи з вищевикладеного, відсутні правові підстави для зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ "Ощадбанк" /а.с. 17-18/.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з банківського рахунку боржника ОСОБА_1 НОМЕР_2 , який відкритий у АТ "Ощадбанк" та використовується для отримання виплат пенсії та субсидії на оплату комунальних послуг, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно із частиною третьою статті 52 Закону №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Спірним питанням у цій справі є допущення Полтавським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції бездіяльності, яка полягає у відмові зняти арешт з банківського рахунку боржника ОСОБА_1 НОМЕР_2 , який відкритий у АТ "Ощадбанк" та використовується, за твердженнями позивача, виключно для отримання ним виплат пенсії по інвалідності та субсидії на оплату комунальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон №1404-VIII.
Згідно частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
На підставі пункту 2 частини першої статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Як визначено частинами першою та другою статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов'язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб'єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов'язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов'язаннями цього небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов'язання пов'язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.
Відповідно до частини шостої статті 48 Закону №1404-VIII стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
На підставі частини другої статті 59 Закону №1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Як визначено статтею 68 Закону №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
За приписами абзаців четвертого, п'ятого частини другої статті 70 Закону №1404-VIII, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які є тотожними за своїм змістом, з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ й організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати у встановлених законом випадках; за іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Тобто на законодавчому рівні установлено максимально допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсії боржника за виконавчим провадженням залежно від виду стягнень, що є складником механізму примусового виконання судових рішень.
У своєму рішенні від 22.03.2023 №3-р(II)/2023 у справі щодо гарантованості пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму Конституційний Суд України зазначив, що чинне законодавство України визначає прожитковий мінімум як вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості; як встановлений законом базовий державний соціальний стандарт, на основі якого визначають державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (частина перша статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум, абзац четвертий статті 1, стаття 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії).
Оспорювані приписи Закону №1404, Закону №1058, якими для звернення стягнення у виконавчому провадженні установлено максимально допустимі розміри відрахувань у відсотковому відношенні з пенсій боржника, що їх визначено у мінімальному розмірі - розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, унеможливлюють виплату пенсії, що є основним джерелом існування, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У такий спосіб людину може бути позбавлено навіть мінімальних соціальних вигод та захисту від бідності через примусове виконання рішення.
У зв'язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорювані приписи Закону №1404, Закону №1058 є невиконанням державою свого позитивного обов'язку забезпечити мінімальний соціальний захист людини відповідно до приписів частини третьої статті 46 Конституції України, що заперечує людську гідність як абсолютну цінність, нівелює сутність конституційних прав на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, а отже, не відповідають приписам статей 1, 3, 8, 21, 28, 46, 48 Конституції України, з огляду на що вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи абзаців четвертого, п'ятого частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV в тім, що вони унеможливлюють виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму.
Цим же рішенням Конституційний Суд повідомив Верховній Раді України про необхідність внормування порядку відрахування із пенсії у разі звернення стягнення на неї у виконавчому провадженні, установлений приписами абзаців четвертого, п'ятого частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Втім і до теперішнього часу Верховна Рада це питання не внормувала.
Натомість, абзацом 3 пункту 102 розділу ХІІ Перехідні та прикінцеві положення Закону №1404-VIII Верховна Рада запровадила норму, відповідно до якої тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Матеріалами цієї справи підтверджується, що у спірному випадку постанова про арешт коштів боржника від 02.09.2024 була винесена головним державним виконавцем при примусовому виконанні саме рішення про стягнення аліментів, що виключає можливість поширення приписів абзацу 3 пункту 102 розділу ХІІ Перехідні та прикінцеві положення Закону №1404-VIII на спірні правовідносини.
Відповідно до статті 73 Закону №1404-VIII стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Судовим розглядом встановлено, що зміст постанови про накладення арешту на кошти боржника від 02.09.2024 свідчить про те, що відповідачем накладено арешт на кошти позивача, що містяться на рахунку, у розмірі суми стягнення (з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження) 210024,11 грн, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом /а.с. 11/.
При цьому, право накладення вищевказаного арешту передбачено статтею 56 Закону №1404-VІІІ.
Водночас, такі виплати, як пенсія по інвалідності та субсидія на оплату комунальних послуг не входять до переліку передбачених статтею 73 Закону №1404-VІІІ виплат, стягнення на які не може бути звернено.
Позивач підставою для зняття арешту з рахунку вважає виключно неможливість накладення арешту на його пенсійний рахунок, який використовується для зарахування пенсії по інвалідності та субсидії на оплату комунальних послуг.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 №905/361/19 зазначено наступне: "Чинним законодавством не передбачено відкриття суб'єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати(…). Рахунок боржника №(…) на кошти на якому державним виконавцем накладено арешт є поточним рахунком боржника (…) Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 справа № 344/8982/17 і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такої позиції.
При цьому, як станом на час винесення спірної постанови, так і станом на час вирішення цього спору по суті заявлених позовних вимог, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача, як зі сторони банку, так і зі сторони позивача про те, що рахунок НОМЕР_2 має спеціальний режим використання.
Водночас, положеннями статті 52 Закону №1404-VІІІ визначено обов'язок банку повернути постанову про арешт коштів, якщо рахунок має спеціальний режим використання або на якщо на рахунку існують грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення.
Системний аналіз статей 52 та 59 Закону №1404-VІІІ дає підстави для висновку, що саме на банк, іншу фінансову установу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, покладено обов'язок повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Вказане кореспондує обов'язку виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Матеріали справи не містять відомостей про повернення банком постанови виконавця з вказаних вище мотивів.
Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2019 у справі № 727/6404/18 зазначив, що в разі, коли банком при виконанні постанови державного виконавця не було враховано вказане в постанові застереження щодо непоширення арешту на кошти на рахунках, накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, державний виконавець не може відповідати за такі дії іншої юридичної особи.
Вказане кореспондує із висновком Великої Палати Верховного Суду (вказана вище), що арешт має бути знятий власне виконавцем на підставі пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону №1404-VІІІ у випадку надходження документального підтвердження що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Посилання позивача на довідку АТ "Ощадбанк" від 02.09.2024 №б/н, як на доказ, що свідчить про надходження на рахунок НОМЕР_2 лише коштів, накладення арешту на які заборонено законом, судом оцінюються критично, оскільки як зазначено у вказаній довідці картковий рахунок НОМЕР_2 в ТВБВ №10016/015 філії Полтавське обласне управління АТ "Ощадбанк" у м. Полтаві відкрито ОСОБА_1 для зарахування пенсії та інших виплат.
Суд відмічає, що довідка від 02.09.2024 №б/н не містить інформації стосовно того, що рахунок позивача НОМЕР_2 має спеціальний режим використання та/або на ньому наявні кошти, накладення арешту на які заборонено законом /а.с. 15/.
Водночас, у матеріалах справи відсутня банківська виписка по рахунку НОМЕР_2 з інформацією щодо виду коштів, які надходять на такий рахунок.
Тобто, у спірному випадку потрібно розуміти, що на спірний картковий рахунок окрім пенсії позивача, на яку законом не заборонено звертати стягнення та право накладати арешт, можуть надходити взагалі й інші надходження.
При цьому, суд також вважає за доцільне відмітити, що у заяві про забезпечення цього позову від 25.10.2024 представник позивача серед іншого вказала про те, що у зв'язку із накладенням спірного арешту позивачу для отримання коштів зі свого карткового рахунку НОМЕР_2 доводиться довго стояти у черзі у банку, щоб зняти кошти, а потім ще в одній черзі, щоб оплатити комунальні послуги.
Тобто, вказаним вище представник позивача фактично визнала ту обставину, що доступ до частини коштів по рахунку НОМЕР_2 у позивача все ж є і арешт діє лише на частину коштів у відповідності до положень Закону №1404-VІІІ.
Таким чином, на час розгляду цієї справи будь-яких документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України "Про виконавче провадження", від банківської установи до відповідача не надходило; порушень порядку накладення арешту на кошти боржника, встановленого Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено. Документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом державному виконавцю не надано.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято постанову про арешт коштів боржника, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пров. Стешенка, буд. 6, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 34962946) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтями 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.В. Костенко