Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15333/21
Провадження № 1-в/758/623/24
01 листопада 2024 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання провідного інспектора Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області Міністерства юстиції України стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимий:
- 05.11.2021 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 грн.;
про звільнення засудженого від відбування покарання -
До Подільського районного суду в м. Києва надійшло подання органу пробації про приведення вироку Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність до Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», та звільнення засудженого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Представник органу пробації на адресу суду надіслав клопотання про розгляд подання без його участі, зазначив, що подання підтримує та просить задовольнити.
Засуджений у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст. 74 КК України.
Вироком Подільського районного суду в м. Києва від 05 листопада 2021 року ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 грн.
Ухвалою від 07.09.2023 відмовлено у розстрочці виплати несплаченої суми штрафу або заміни несплаченої суми штрафу іншим видом покарання у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі щодо ОСОБА_4 ,на час розгляду подання штраф засудженим не сплачено.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886- IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку зі змінами, внесеними до ст. 51 КУпАП, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає адміністративна відповідальність за ст. 51 КУпАП.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2024 по справі № 278/1566/21 сформулював висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX та зазначив, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції Закону № 3886-ІХ) відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року становив 1921 грн., 50 відсотків від його розміру ставили 960 грн. 50 коп.
Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, відповідно до якої закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Зі змісту вироку Подільського районного суду м. Києва від 05.11.2021 вбачається, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185 КК України 02 січня 2019 року, розмір завданого матеріального збитку в загальному склав 1351 грн. 66 коп. Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ«Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», розмір вартості викраденого майна становить менше 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачених санкцією ч. 2 ст. 51 КУпАП та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Таким чином, на час розгляду подання діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 , не є кримінальним правопорушенням у зв'язку з тим, що вартість викраденого останнім майна не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено кримінальну відповідальність.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи, що засуджений ОСОБА_4 вироком Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року завдав матеріальну шкоду потерпілій стороні на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на даний час, а тому суд доходить висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 369, 372, 537, 539 КПК України, -
Подання провідного інспектора Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області Міністерства юстиції України про звільнення засудженого від відбування покарання - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння, за яке він був засуджений.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1