Справа № 944/1174/24
Провадження №3/944/1233/24
04.11.2024 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
згідно з протоколу ОСОБА_1 28.02.2024 о 23 год 00 хв в с.Коти, а/д Р-40 Рава-Руська-Яворів-Судова Вишня, 32 км керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу драгер а також огляду в мед закладі відмовився у встановленому законом порядку. Чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини. Вказав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили, про те, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, більше того згідно наявних при матеріалах справи відеозаписів, він постійно наголошував, що не керував таким. Зважаючи на викладене, просив провадження в справі закрити із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 130КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №653433 від 29.02.2024, надано:
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.02.2024;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 154626;
- відеофайли, які містяться на DVD-R диску, які долучено до матеріалів справи.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Як передбачено ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пунктів 5, 6 Розділу ІІ, пунктів 1, 2 Розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Всупереч наведеним нормам, поліцейські не дотрималися порядку фіксації виконання своїх службових обов'язків та не надали суду безперервного відеозапису.
Відтак, суддею досліджено відофайли, які містяться на DVD-R диску, які долучено до матеріалів справи. Зокрема із відеозапису зафіксованого відеореєстратором, убачається, що в нічну пору доби 29.02.2024 приблизно о 04:45 год попереду службового автомобіля працівників поліції рухається заднім ходом інший автомобіль, однак ні марки, ні номерних знаків вказаного транспортного засобу встановити не можливо. На інших відеозаписах, знятих на бодікамеру працівника поліції, зафіксовано лише розмову поліцейських з ОСОБА_1 29.02.2024 о 00:34 год (вже в іншій місцевості), який заперечує факт керування ним автомобілем, що є явно недостатнім для повного і об'єктивного встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Поряд з цим, на відеозаписі час відеозйомки не співпадає з часом зазначеним в протоколі та фактичним обставинам справи.
Також працівником поліції в протоколі не вказано ні назву, ні модель, ні серійний номер пристрою, який застосовувався для відео зйомки, не зазначено номер та серію диску.
Відеофайли було записаний на невідомий пристрій, інформацію про який не було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, та в інших матеріалах справи, а тому такий не є належним доказом у справі.
Таким чином, судом встановлено істотне порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП та Інструкції № 1026 затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції врегульований ст. 266 КУпАП, а також «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до п. 2 Розділу І вказаної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 розділу І Інструкції, визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 7 та 8 Розділу І вказаної Інструкції визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров'я). У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Тобто, законодавець чітко встановив вимоги до порядку проведення огляду на стан сп'яніння, як на місці, так і в закладах охорони здоров'я, що зобов'язує співробітників поліції, а також медичних працівників таких закладів дотримуватись вказаного порядку.
Виходячи із вказаних норм чинного законодавства, для направлення водія на огляд, працівник поліції повинен мати достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, виходячи із виявлених у нього ознак.
Також, огляд водія на стан сп'яніння може бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку та лишень щодо водія, який має ознаки алкогольного сп'яніння, та якого було направлено на огляд у встановленому законом порядку.
При цьому вимоги щодо проведення огляду особи на стан сп'яніння є імперативними та недотримання їх має наслідком визнання такого огляду недійсним.
Разом з тим, працівниками поліції зазначені вимоги Інструкції та ст. 266 КУпАП не дотримані.
Під час дослідження в судовому засіданні відео файлів встановлено, що відомості, які занесені до протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам.
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення та направлення на огляд водія транспортного засобу у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення мови. При цьому, з досліджених в судовому засіданні відеофайлів не убачається встановлення поліцейським у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які заявлені у протоколі та направленні, тобто поліцейський не вчиняв будь-яких дій, направлених на виявлення вказаних ознак. Натомість на відеозаписі зафіксовано вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння. Жодної інформації про законні вимоги такого огляду відеофайли не містить.
Долучене до матеріалів справи письмове направлення до медичного закладу водія від 28.02.2024 суддя до уваги не приймає, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні відомості про вручення такого направлення, відповідно до якого ОСОБА_1 мав би можливість пройти огляд у медичному закладі.
Наведені факти свідчать про неналежність означених доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину складеним відносно нього протоколом. Таким чином викликають певних сумнівів дії працівників поліції під час складання відповідного протоколу, які могли нести формальний характер.
Крім того, матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 , як водія, від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, тобто існують обґрунтовані підозри, що навіть попри наявність складеного відносно водія протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів.
Такі дії не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Зважаючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що вказані дії працівників поліції були спрямовані не на усунення та припинення адміністративного правопорушення, як того вимагають норми чинного законодавства, а на вчинення дій з метою складання щодо водія протоколу про адміністративне правопорушення.
Лише чітке дотримання працівниками поліції процедури порядку фіксації виконання своїх службових обов'язків свідчить про законність їх дій та допустимості висновків, викладених у протоколі, як доказу вчинення адміністративного правопорушення.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року, судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст.62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
З огляду на викладене, в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б поза розумним сумнівом доводили винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
Суддя Ю.М. Колтун