465/6732/24
2/465/3077/24
Іменем України
(заочне)
06.11.2024 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Мартьянової С.М.
при секретарі - Сеньків А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивачка звернулася з позовом до суду, у якому просила стягнути з відповідача ПрАТ «НАСК «Оранта» на її користь страхове відшкодування в розмірі 18884 грн. 46 коп., а також 4500 грн. витрат пов'язаних із проведенням експертизи, 9000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1211 грн. 20 коп. судового збору.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 19 листопада 2023 року о 20 год. 10 хв. у м. Львові по вул. Городоцька, 177 водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив
ДТП з водієм автомобіля марки «Hyundai Kona» д. н. з. НОМЕР_2 .
Внаслідок даної ДТП транспортні засоби зазнали технічних пошкоджень.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2023 року за результатами розгляду справи про притягнення водія автомобіля марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП.
Цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-Benz» д.н.3. НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно Договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.01.2023 року №AT 3775633 у Страховій компанії «ОРАНТА».
ПрАТ «НАСК «Оранта» не надала відомостей щодо оцінки вартості шкоди, завданої автомобілю марки «Hyundai Kona» д.н.з. НОМЕР_2 і доказів, що розмір виплати страхового відшкодування погоджувався з потерпілою ОСОБА_3 .
Враховуючи вимоги закону, відсутності погодження розміру страхової виплати з ОСОБА_3 , заперечення останньої щодо саме такого розміру відшкодування, відсутність інших доказів щодо визначення вартості заподіяної шкоди, вважає за необхідне прийняти до уваги висновок судової автотоварознавчої експертизи.
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи розмір збитку, завданого власниці автомобіля марки «Hyundai Kona» д. н. з. НОМЕР_2 становить 44 979 грн. 66 коп.
Оскільки ПрАТ «НАСК «Оранта» частково виплачено розмір страхового відшкодування у сумі 26 095, 20 грн., вважає, що позов підлягає до задоволення, з відповідача-страховика необхідно стягнути різницю, що складає 18 884, 46 грн.
Крім того, згідно з п.2 ч.2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати, пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
На підтвердження понесення позивачкою судових витрат пов?язаних із залученням експерта, надано висновок судового експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи згідно договору №103-24 від 01 червня 2024 року, складеного 19 червня 2024 року та квитанцію за проведення вказаної експертизи, згідної якої позивачкою було сплачено 4500 грн.
Таким чином сплачені позивачем кошти в сумі 4500 грн. за проведення експертизи підлягають стягненню із відповідача на користь позивачки.
Ухвалою суду від 03.09.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в справі. Розгляд спави визначено розглядати в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Призначено цивільну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Сторони та учасники справи в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Від позивачки в матерілах справи міститься заява про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги пітримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї не явки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, відзиву на позову заяву не подав.
Третя особа в судове засідання не зявилась, повідомлялась належним чином, про причини не явки суд не повідомила.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і позивачка по справі.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Франківського райнного суду м. Львова від 18.12.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністартивного правопрушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення виді штрафу у розмірі пятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Вищевказаною поствновою суду встановлено, що ОСОБА_2 , 19.11.2023 о 20 год. 10 хв. у місті Львові на вул. Городоцька, 177 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz 250D», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомоіблем «Hyundai Kona», д.н.з. НОМЕР_2 під керіванням ОСОБА_1 , яка призупинилась перед пешохідним переходом для того, щоб пропустити пешихідів, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-Benz» д.н.3. НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно Договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.01.2023 року №AT 3775633 у Страховій компанії «ОРАНТА».
Згідно розрахунку-фактура №С-00000006 від 23.04.2024 року витрати щодо ремонту транспротного засобу «Hyundai Kona», д.н.з. НОМЕР_2 становлять 43901 грн. 70 коп.
З повідомлення ПрАТ НАСК «Оранта» від 24.04.2024 вбачається, що ПрАТ НАСК «Оранта» було прийнято рішення щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 19497,46 грн. згідно страхового акту №ОЦВ-24-13-105916/1.
З повідомлення ПрАТ НАСК «Оранта» від 22.05.2024 вбачається, зокрема, що розрахунок страхового відшкодування за цим страховим випадком було здійснено відповідно до Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004р. № 1961-IV зі змінами та доповненнями. При розрахунку розміру страхового відшкодування бралися до уваги результати проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу HYUNDAI KONA, д.р.н. НОМЕР_3 , а також положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №1335/5/115 від 24.07.2009 р. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування матеріальний збито завданий власнику транспортного засобу HYUNDAI KONA, д.р.н. НОМЕР_4 внаслідок пошкодження при ДТП, склав 21 997,46 грн. Згідно зі страховим актом № ОЦВ-24-13-105916/1 та відповідно до поданої заяви про страхове відшкодування, НАСК «ОРАНТА» 24.04.2024 р. бул здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 19 497,46 грн. (21 997,4 грн. - 2 500,00 грн. (франшиза)) на рахунок ОСОБА_4 в АТ «ПриватБанк». НАСК «ОРАНТА» розглянуто наданий Рахунок-фактуру №С-00000006 від 23.04.2024 р. складений ФОП ОСОБА_5 , але не вбачає підстав для доплати страхового відшкодування у заявленому розмірі.
Крім того, з листа ПрАТ НАСК «Оранта» від 24.07.2024 року вбачається, що НАСК «ОРАНТА» розглянуто наданий Висновок експерта № 103 від 19.06.2024 р., але не вбачає підстав для доплати страхового відшкодування у заявленому розмірі.
Натомість, НАСК «ОРАНТА» було замовлено Звіт №16-D/15/87 від 03.07.2024 р., відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу HYUNDAI KONA, д.р.н. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження при ДТП, склав 32 073,84 грн. (з ПДВ). Розглянувши матеріали справи, НАСК «ОРАНТА» було прийнято рішення щодо доплати страхового відшкодування у розмірі 6 597,74 грн. (без ПДВ) (31 073,84 грн. - 3 478,64 грн. (ПДВ) - 19 497,46 грн. (сума сплачена попередньо) -2 500,00 грн. (франшиза)).
Згідно довідки з АТ КБ «Приватбанк» від 27.08.2024 року на розрахунковий рахунок позивачки ПрАТ НАСК «Оранта» були виплачено 24.04.2024 року - 19497,46 грн, та 26.07.2024 - 6597,74 грн. Отже, у загальному розмірі ПрАТ НАСК «Оранта» було виплачено позивачці 26095 грн. 20 коп.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин першої і другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
З урахуванням змісту ст.ст. 1166, 1167 , 1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди у повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу, при русі транспортного засобу), гака шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Статтею 1187 ЦК України передбачено об'єктивну (безвинну) цивільно-правову відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, яка завдана внаслідок його експлуатації третій особі.
Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свда рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдаваної шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Оскільки цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-Benz» д.н.3. НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно Договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.01.2023 року №AT 3775633 у Страховій компанії «ОРАНТА», саме на ПрАТ НАСК «Оранта» як на страховика завдавача шкоди, покладається обов'язок відшкодувати шкоду, завдану ОСОБА_1 .
Згідно із ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо- транспор тної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Положеннями статті29Закону передбачено,що узв'язку зпошкодженням транспортногозасобу відшкодовуютьсявитрати,пов'язані звідновлювальиим ремонтомтранспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Страхувальник в даному випадку може нести відповідальність лише в межах страхового ліміту та з урахуванням наведених вимог закону щодо урахування зносу, ПДВ тощо.
Відповідно до висновку експерта №103 за результатами проведення товарно-транспртного дослідження складеного судовим експертом Вербовим В.В. 19.06.2024, зокрема, вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI Kona, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на момент дослідження, становила : 44979,66 грн. ???Ринкова вартість автомобіля HYUNDAI Kona, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 19.11.2023 року (без врахування пошкоджень отриманих в і внаслідок ДТП 19.11.2023 року), становила : 992158,87 грн. Коефіцієнт фізичного зносу складових пошкодженого автомобіля HYUNDAI Kona, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на момент його пошкодження в ДТП 19.11.2023 року, становив - 0,00. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля HYUNDAI Kona, рестраційний номер НОМЕР_3 , з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, на момент дослідження становить : 44979,66 грн. ???Вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля HYUNDAI Kona, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження у ДТП 19.11.2023 року, на момент дослідження становить: 73500,96 грн. ( в т.ч. ВТВ - 28521,30 грн.)
ПрАТ НАСК «Ораната» виплатило потерпілій страхове відшкодування у розмірі 26095 грн. 20 коп.
При цьому, з 01 липня 2022 року страхові суми за внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 30.05.2022 №109 встановлені у розмірі: за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 320 000 грн. на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих; за шкоду, заподіяну майну потерпілих - 160 000 грн. на одного потерпілого, але не більше 800 000 грн. на одну страхову подію.
Відтак, сума невідшкодованого матеріального збитку, який зобов'язана відшкодувати страхова компанія, становить 18 884 грн. 46 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із частинами першою, п'ятою - сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Отже, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають понесені витрати у розмірі 4500 грн за проведення експертного транспртно-товарознавчого дослідження від 19.06.2024, що підтверджується копією платіжної інструкції від 07.06.2024.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено 1 211 грн. 20 коп. судового збору. У зв'язку із задоволенням позовних вимог за позовом ОСОБА_1 судовий збір підлягає стягненню у сумі 1 211 грн. 20 коп. з відповідача.
Керуючись статтями 141, 247, 258-259, 264-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 18884 грн. 46 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 19.06.2024 в сумі 4500 грн, та судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», місцезнаходження за адресою: 02081, Україна, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок, 7д, код ЄДРПОУ 00034186.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Мартьянова С.М.