465/5073/24
1-кп/465/1004/24
Іменем України
06.11.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42024142080000044 від 03.04.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України
за участю обвинуваченого ОСОБА_4
ОСОБА_4 16.02.2024 близько 13:30 год., перебуваючи у приміщенні відділення АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м.Львів, вул. Генерала Чупринки, 36, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, привласнив банківську картку «ПриватБанк» із № НОМЕР_1 , котра прив?язана до рахунку НОМЕР_2 , яка належить потерпілому ОСОБА_5 та видана на ім?я останнього, з метою її подальшого використання для викрадення грошових коштів.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, та просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви, яка міститься в матеріалах справи просив розглядати справу без його участі, а також зазначив, що шкоду завдану йому відшкодовано.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім судом було роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За викладених вище обставин суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, за обставин, встановлених судом.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документу вчинене з корисливих мотивів..
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, завдання потерпілому майнової шкоди, яка станом на день розгляду справи відшкодована, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває, до КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» не звертався, а також те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Обставини, які обтяжують покарання відсутні, а тому покарання слід обрати в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , попередження нових злочинів, та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого відсутній.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального провопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1