Справа № 456/2292/24
Провадження № 2-о/456/152/2024
іменем України
03 жовтня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий цивільну справу №456/2292/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ради про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановити факт належності ОСОБА_1 диплому виданого Львівським ордена Леніна політехнічного інституту ім.. Ленінського комсомолу від 25.06.1991 року серії ЦВ №657050 на ім'я - ОСОБА_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , в якому зазначено моє дошлюбне прізвище ОСОБА_2 . 05.11.1988 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та змінила дошлюне прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 05.11.1988 року серії НОМЕР_2 . 25.06.1991 року заявник закінчила Національний університет «Львівська політехніка» (колишня назва 1978-1993 - Львівський ордена Леніна політехнічний інститут імені Ленінського комсомолу), що підтверджується копією диплому від 25.06.1991 року серії НОМЕР_3 .
При зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області їй було надано відмову від 22.04.2024 року №1300-5207-8/64404 у перерахунку пенсії, оскільки при розгляді поданих документів встановлено розбіжності у написанні прізвища, в дипломі вказано прізвище « ОСОБА_5 », а згідно паспортних даних « ОСОБА_5 ».
Встановлення факту належності диплому потрібно їй для перерахунку пенсії.
Заяви та клопотання учасників справи.
Заявник ОСОБА_1 , через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи по суті за її відсутності. Одночасно у такій заяві висловлено позицію про те, що заявник просить її заяву задовольнити з підстав, що у ній викладені.
Від представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ради надійшло пояснення, щодо заяви ОСОБА_1 , в якій представник зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області о/р №1350550014594 від 09.04.2024, ОСОБА_1 , відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю права. Оскільки, встановлення зазначеного в заяві, ОСОБА_1 , факту тягне за собою не тільки вирішення питання щодо встановлення факту належності їй правовстановлюючого документа, а й поширюється на інші правовідносини, пов'язані із призначенням пенсії, що свідчить про наявність спору про право у зазначеному питанні, у зв'язку з чим вирішення цього питання підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Тому вважають, що заявником обрано не вірний спосіб захисту порушеного чи оспорюваного права.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р.Т., від 02.05.2024 року вищевказану заяву, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження. Судове засідання щодо розгляду справи призначено у залі судових засідань приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області, на 12.08.2024 року.
Ухвалою суду від 12.08.2024 закрито підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі.
Судом також задоволено заяву про розгляд справи за їх відсутності та, виходячи з положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, а також враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд даної справи за відсутності її учасників на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового засідання.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд дійшов такого висновку.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (рішення Європейського Суду з прав людини від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70).
Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
В силу частин 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст правовідносин із оцінкою відповідних доказів.
Як вбачається з паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Сколівським РВУМВСУ у Львівській області 27.07.1999 року, прізвище, ім'я, по батькові заявниці - « ОСОБА_1 ». Аналогічне прізвище, ім'я, по батькові заявника значиться й у картці платника податків та свідоцтві про укладення шлюбу від 05.11.1988 серії НОМЕР_2 , виданого Н.Стинавською сільською радою Сколівського району.
Судом встановлено, що у заявника ОСОБА_1 , наявний диплом серії НОМЕР_3 , виданий 25.06.1991 року Львівським ордена Леніна політехнічного інституту ім.. Леніна Комсомолу (копія міститься у справі), у котрому, прізвище, ім'я, по батькові вказаного заявника зазначено « ОСОБА_1 ».
Судом встановлено й те, що заявник ОСОБА_1 , зверталась із завою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок їй пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та долучала архівну довідку про навчання, проте її прізвище у вищевказаному документі не співпадає з даними її паспорта громадянина України.
Норми права та роз'яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, та мотиви їх застосування.
Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для усіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на усій території України.
В силу пункту 5 ч. 2 ст. 293 та пункту 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема й факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Як роз'яснюється у пунктах 2, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду. При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені у документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або у паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення у таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться у документі, відповідно до чинного законодавства.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
За встановлених обставин справи суд вважає, що в дипломі ЦВ №657050, виданому 25.06.1991 року Львівським ордена Леніна політехнічного інституту ім.. Леніна комсомолу, неправильно записано прізвище заявника « ОСОБА_5 », що власне й зумовило необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності названого правовстановлюючого документа і таке звернення не свідчить про наявність спору про право.
Крім того суд переконаний, що названий правовстановлюючий документ, виданий на ім'я ОСОБА_1 , належать заявнику ОСОБА_1 , так як розбіжності в написанні по прізвища у названому документі є нічим іншим як граматичною помилкою, котра виникла при написанні цього прізвища після відмінювання.
Беручи до уваги те, що факти належності особі правовстановлюючих документів можуть бути встановленими у порядку окремого провадження, виходячи також з інтересів заявника ОСОБА_1 , щодо захисту її права на можливість звернення до компетентного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту належності заявнику ОСОБА_1 , диплома НОМЕР_3 , виданого 25.06.1991 року Львівським ордена Леніна політехнічного інституту ім.. Леніна комсомолу на ім'я ОСОБА_1 , у зв'язку з чим заява підлягає до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Судові витрати залишити за сторонами.
Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , диплома серії НОМЕР_3 , виданого 25.06.1991 року Львівським ордена Леніна політехнічного інституту ім.. Леніна комсомолу на ім'я ОСОБА_1 .
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області; місцезнаходження юридичної особи: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13814885.
Суддя Р. Т. Шрамко