вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" листопада 2024 р. Справа№ 910/2085/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
секретар судового засідання Місюк О.П.
за участю представників:
позивача - Мітічкина А.С.;
відповідача - Лазоренка І.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2024
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг"
про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024
у справі №910/2085/23 (суддя - Марченко О.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Централізовані закупівлі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнен Холдинг"
про стягнення заборгованості.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі його Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про стягнення 61934,40 грн пені від вартості непоставленої в строк продукції за договором поставки №53-129-01-21-02214 від 15.01.2021, 85008 грн штрафу за прострочення поставки продукції у строк понад 30 днів, 242880 грн штрафу за односторонню відмову відповідача від виконання договору, а всього 389822,40 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 у справі №910/2085/23, позов задоволено повністю.
02.09.2024 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.
11.09.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" надійшла заява про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/2085/23, у якій відповідач, крім іншого, просив:
- визнати наказ Господарського суду міста Києва від 02.09.2024, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/2085/23, таким, що не підлягає виконанню повністю;
- стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Централізовані закупівлі" безпідставно одержані грошові кошти в сумі 6926,83 грн.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Києва від 23.09.2024 (повний текст складений 26.09.2024) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 у справі №910/2085/23.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа (наказу) таким, що не підлягає виконанню.
Свої доводи скаржник мотивує тим, що місцевим господарським судом при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
На переконання Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", заява позивача від 06.08.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог не свідчить про вчинення односторонніх правовідносин відповідача провести відповідне зарахування в розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки містить лише ознаки попереднього наміру на їх вчинення.
Крім того, скаржник стверджує, що зарахування за виконавчими провадженнями №№74675397, 75124030, 74810137, 75123765, 75471233, 75584815 є неможливим, оскільки 07.08.2024 було зупинено проведення виконавчих дій, тобто зобов'язання Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з виконання цих виконавчих проваджень не настали. Зупинення виконавчих дій здійснено на підставі наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 №95 та повідомлення Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в порядку передбаченому ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
За наведеного заявник апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не враховано наявність заборони стягнення коштів з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", зокрема наявність підстав для зарахування та неправильно застосовано норми Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 апеляційну скаргу у справі №910/2085/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №910/2085/23, справу призначено до розгляду на 05.11.2024, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
28.10.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній заперечує проти доводів скарги, стверджуючи про те, що зобов'язання відповідача перед позивачем у даній справі в сумі 395669,74 грн, які виникли на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024, припинилися у повному обсязі 06.08.2024.
Також відповідач вказує безпідставність покликання скаржника на абз. 22 п. 10-2 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження», оскільки наведена норма стосується саме примусового виконання рішення державним виконавцем і жодним чином не забороняє проводити зарахування зустрічних однорідних вимог або виконання зобов'язань в добровільному порядку по підприємствах оборонно-промислового комплексу.
У судове засідання 05.11.2024 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржувану ухвалу.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 у справі №910/2085/23, позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Централізовані закупівлі" 61934,40 грн пені, 85008,00 грн штрафу за прострочення поставки продукції та 242880,00 грн штрафу за односторонню відмову від виконання договору поставки №53-129-01-21-02214 від 15.01.2021.
02.09.2024 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.
06.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" звернулося до Філії "Відокремлений підрозділ "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із заявою №29-7088-64 про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої повідомило позивача (стягувача) про зарахування зустрічних однорідних вимог по заборгованості відповідача (боржника) перед позивачем (стягувачем) за рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/2085/23 та по заборгованості позивача (стягувача) перед відповідачем (боржником) за виконавчими провадженнями №№74675397, 75124030, 74810137, 75123765, 75471233, 75584815 на суму 395669,74 грн, в тому числі включаючи відшкодування судового збору.
Вказана заява обґрунтована тим, що стягувач має грошове зобов'язання перед боржником за наведеними виконавчими провадженнями, у зв'язку з чим боржника просив здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України.
Факт отримання позивачем (стягувачем) заяви відповідача (боржника) не заперечується Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
В свою чергу 04.09.2024 Філія "Відокремлений підрозділ "Централізовані закупівлі" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулася до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/2085/23 на суму 395669,74 грн.
04.09.2024 відкрито виконавче провадження ВП №75966058 з виконання наказу №910/2085/23 виданого 02.09.2024.
В межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем було здійснено часткове виконання, а саме списано з рахунків товариства 6926,83 грн за платіжною інструкцією №395 від 04.09.2024.
11.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" подало до суду заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" зазначило, що 06.08.2024 ним здійснено зустрічне зарахування заборгованості, яку було присуджено до стягнення в межах розгляду даної справи, внаслідок чого обов'язок боржника за наказом, виданим на виконання рішення у даній справі є припиненим.
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (позивач) заперечувало проти задоволення заяви відповідача про визнання наказу такими, що не підлягає виконанню, посилаючись на відсутність підстав для зарахування однорідних вимог з огляду на зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями №№74675397, 75124030, 74810137, 75123765, 75471233, 75584815.
За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданої відповідачем заяви, з такими висновками суду погоджується також колегія суддів зважаючи на наступне.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішення від 15.10.2009 року Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його корись, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено ст. 1 Першого протоколу.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
Існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
Згідно з приписами ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За змістом ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, вказаною статтею визначено підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, зокрема: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Згідно правової позиції, вкладеної в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, в т.ч. і розміру боргу боржника, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.
Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України щодо обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, норма ч. 2 ст. 328 ГПК України визначає можливість припинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, лише внаслідок наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення, втім не встановлює процесуального механізму вирішення судом спору про право на цій стадії господарського процесу.
Обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов'язань боржника, адже в іншому випадку між сторонами з цього приводу виникає спір про право, який не можливо вирішити лише шляхом застосування процесуальної норми.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Статтями 202, 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить ч. 1 ст. 601 ЦК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов'язань сторін у справі.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами (аналогічний висновок міститься у п. п. 28, 29 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19).
Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (ст. 601 ЦК України): бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); - строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
При цьому, у п. 51 постанови від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 Верховний Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.
Зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про зарахування зустрічних однорідних вимог слідує, що зобов'язання позивача по відношенню до відповідача та навпаки, виникли з наступного:
1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 зі справи №910/2085/23, стягнуто з товариства на користь компанії в особі його підрозділу: 61934,40 пені; 85008 грн штрафу за прострочення поставки продукції; 242880 грн штрафу за односторонню відмову від виконання договору поставки №53-129-01-21-02214 від 15.01.2021 та 5847,34 грн судового збору;
- 02.09.2024 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.
Станом на 05.08.2024 безспірна заборгованість товариства перед підрозділом складала 395669,74 грн;
2. Безспірна заборгованість підрозділу перед товариством складала 399263,19 грн та була підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справах №910/12489/23, №910/17254/23, №910/11504/23 та №910/17254/23;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі його Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" на користь товариства 4199040 грн заборгованості, 62985,60 грн судового збору;
- додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі його Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" на користь товариства 100000 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі №910/12489/23:
• рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 скасовано в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі його Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" на користь товариства 4199040 грн заборгованості та закрито провадження у цій частині;
• додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12489/23 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким вимоги товариства про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі його Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" на користь товариства 50000 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- 29.02.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/12489/23 видано наказ про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі його Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" на користь товариства 62985,60 грн судового збору та 50000 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- 09.04.2024 Шевченківським відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС) відкрито виконавче провадження №74675397 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/12489/23 про стягнення з компанії в особі її підрозділу на користь товариства 62985,60 грн судового збору, яке згідно з постановою від 09.04.2024 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №74403832;
- 27.05.2024 ВДВС було відкрито виконавче провадження №75124030 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/12489/23 про стягнення компанії в особі його підрозділу на користь товариства 50000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Станом на 06.08.2024 заборгованість у справі №910/12489/23 в рамках виконавчих проваджень №74675397 та №75124043 не була погашена компанією в особі її підрозділу перед товариством та складає 112985,60 грн;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі №910/11504/23, стягнуто з компанії в особі його підрозділу на користь товариства 2209034,57 грн заборгованості, з якої: 2170610,70 грн заборгованість за поставлений товар, 3730,12 грн втрат від інфляції, 2047,92 грн 1% річних та 32645,83 грн судового збору;
- 12.04.2024 на виконання вказаного рішення видано наказ у справі №910/11504/23;
- компанією в особі її підрозділу 26.12.2023 в добровільному порядку сплачено 2170610,70 грн заборгованість за поставлений товар відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі №910/11504/23. Товариство звернулося до ВДВС із заявою про примусове стягнення з боржника 38423,87 грн боргу за наказом Господарського суду міста Києва від 12.04.2024 у справі №910/11504/23;
- 22.04.2024 ВДВС було відкрито виконавче провадження №74810137 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.04.2024 у справі №910/11504/23 про стягнення з компанії в особі її підрозділу на користь товариства 38423,87 грн боргу;
- 12.04.2024 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 у справі №910/11504/23 Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з компанії в особі її підрозділу на користь товариства 10000 грн витрат правничої допомоги, понесених заявником при розгляді справи в суді апеляційної інстанції;
- 27.05.2024 ВДВС було відкрито виконавче провадження №75123765 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.04.2024 у справі №910/11504/23 про стягнення з компанії в особі її підрозділу на користь товариства 10000 грн витрат правничої допомоги, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції;
- на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі №910/11504/23 Господарським судом міста Києва 02.07.2024 було видано наказ про стягнення з компанії в особі її підрозділу 50000 грн витрат на правову допомогу;
- 16.07.2024 ВДВС було відкрито виконавче провадження №75471233 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі №910/11504/23 про стягнення з компанії в особі її підрозділу на користь товариства 50000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Станом на 06.08.2024 заборгованість у справі №910/11504/23 в рамках виконавчих проваджень №74810737, №75123765, №75471233 не була погашена компанією в особі її підрозділу перед товариством та складає 98423,87 грн;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі №910/17254/23, стягнуто з компанії в особі її підрозділу на користь товариства 142735,86 грн втрат від інфляції, 42341,70 грн 3% річних та 2776,16 грн судового збору;
- 11.07.2024 на виконання вказаного рішення видано наказ у справі №910/17254/23;
- 23.07.2024 ВДВС було відкрито виконавче провадження №75584815 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №910/17254/23 про стягнення з компанії в особі її підрозділу 142735,86 грн втрат від інфляції, 42341,70 грн 3% річних та 2776,16 грн судового збору.
Станом на 06.08.2024 заборгованість у справі №910/17254/23 в рамках виконавчого провадження №75584815 не була погашена компанією в особі її підрозділу перед товариством та складає 187853,72 грн.
З урахуванням наведеного, місцевим господарським судом вірно встановлено, що вимоги позивача (стягувача) до відповідача (боржника) за рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/2085/23 та вимоги відповідача (боржника) до позивача (стягувача) за виконавчими провадженнями №№74675397, 75124030, 74810137, 75123765, 75471233, 75584815 на суму 395669,74 грн є безспірними, однорідними вимогами, строк виконання яких настав.
Отже, з огляду на положення ст. ст. 598, 601 ЦК України зобов'язання сторін припинено на суму 395669,74 грн з 06.08.2024, а обов'язок відповідача (боржника) по сплаті позивачу (стягувачу) грошових коштів за наказом Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/2085/23 станом на момент розгляду даної заяви відсутній.
Враховуючи вищенаведене та те, що обов'язок відповідача (боржника) по сплаті позивачу (стягувачу) заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/2085/23 відсутній, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заява відповідача (боржника) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у даній справі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про не вчинення відповідачем одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних вимог, з підстав того, що заява позивача від 06.08.2024 містить лише ознаки попереднього наміру на їх вчинення, оскільки заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов'язань повністю або частково (відповідні правові висновки наведені в постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №761/3362/18).
Крім того ст. 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання позивачем одностороннього правочину відповідача (заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.08.2024) недійсним матеріали справи не місять.
Щодо тверджень скаржника про неможливість зарахування за виконавчими провадженнями №№74675397, 75124030, 74810137, 75123765, 75471233, 75584815, у зв'язку із зупиненням 07.08.2024 проведення виконавчих дій на підставі наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 №95, слід відмітити наступне.
Відповідно до абз. 22 п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 №95 «Про включення Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" внесено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.
Враховуючи, що Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" належить до державного сектору економіки діяльність якого спрямована, зокрема, на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України, а також забезпечує безпечну експлуатацію ядерних установок та виконує в умовах воєнного стану спеціальні обов'язки на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу, зупинення вчинення виконавчих дій на час воєнного стану є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу.
Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що наведена норма стосується саме примусового виконання рішень, однак жодним чином не забороняє проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, або виконання зобов'язань в добровільному порядку по підприємствам оборонно-промислового комплексу, позаяк зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином направленим на припинення взаємних грошових зобов'язань сторін у справі, тоді як заборона стягнення коштів з позивача стосується саме вчинення відповідних дій в межах виконавчого провадження. Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог (заява від 06.08.2024) це волевиявлення відповідача, яке відбулося поза межами виконавчого провадження ВП №75966058, що вказує на безпідставність наведених доводів скаржника.
Також є помилковими твердження скаржника, що строк виконання за виконавчими провадженнями №№74675397, 75124030, 74810137, 75123765, 75471233, 75584815 не настав з підстав їх зупинення 07.08.2024, оскільки під час розгляду заяви відповідача (боржника) встановлено, що судовими рішеннями були зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носить ясний та безспірний характер, а з моменту набрання такими судовими рішеннями законної сили, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 та ч.1 ст. 129-1 Конституції України, такі судові рішення підлягають обов'язковому виконанню, тобто, відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов'язання з такої сплати.
Відповідно до ч. 4 ст. 328 ГПК України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що в межах виконавчого провадження ВП №75966058 виконавцем було здійснено часткове виконання, а саме примусово списано з рахунків товариства 6926,83 грн за платіжною інструкцією №395 від 04.09.2024, суд першої інстанції правомірно стягнув з компанії в особі її підрозділу на користь товариства 6926,83 грн.
З огляду на викладене, наведені аргументи позивача не спростовують обставин щодо правомірного застосування судом першої інстанції приписів процесуального та матеріального законодавства, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що не підтверджені жодними доказами.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №910/2085/23 прийнята у відповідності до норм права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - без задоволення.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №910/2085/23 залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено 07.11.2024.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко