Справа № 302/1471/24
Провадження № 2/302/431/24
Номер рядка звіту 60
(в повному обсязі)
28 жовтня 2024 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Повідайчика О.І.
за участі:
секретаря судового засідання Сита Л.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Міжгір'я Хустського району Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим за нею відкрилась спадщина, зокрема, на земельну ділянку, зазначену у Держакті №025723, яку успадкувала позивачка як спадкоємець за заповітом у відповідності до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. За життя ОСОБА_2 склала 13.06.1996 заповіт, яким заповіла житловий будинок з надвірними будівлями і все майно, а саме присадибну ділянку 0,60 га, що належить їй на день її смерті, своїй внучці - ОСОБА_3 . 02 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М. у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки загальною площею 0,60244 га, що розташовані на території Присліпської сільської ради, оскільки на дане спадкове майно відсутні правоустановчі документи та відсутні інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна. У зв'язку з цим ОСОБА_4 просила визнати за нею право власності на зазначені об'єкти спадкового майна за заповітом в судовому порядку.
04 жовтня 2024 року ухвалою судді було відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання.
Позивачка в підготовче засідання не з'явилась.
Представник позивачки - адвокат Рішко СІ. подав суду заяву від 28 жовтня 2024 року, в якій просив розглянути справу без участі позивачки та його, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач - Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області явку представника в судове засідання не забезпечила, 14.10.2024 подала суду заяву в якій просила розглянути справу без участі представника відповідача. З поданої заяви слідує визнання позову Міжгірською селищною радою Хустського району Закарпатської області.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач визнав позов й таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи законних інтересів третіх осіб, з врахуванням характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу сторін і обставин справи, відповідно до наведених норм процесуального закону суд доходить висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.
За наявними доказами суд встановив такі фактичні обставини справи.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Присліп Хустського району Закарпатської області помер ОСОБА_5 , 1930 року народження, який доводився дідусем по материнській лінії позивачці. Зазначені обставини доводяться підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7), свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2 (а.с.11), свідоцтвом про народження матері позивачки серії НОМЕР_3 (а.с.16), свідоцтвом про розірвання шлюбу позивачки серії НОМЕР_4 (а.с. 12).
За життя, ОСОБА_5 належало на праві приватної власності нерухоме майно: земельні ділянки, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №025723, виданого 02.02.1996 Присліпською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №78, загальною площею 0,6024 га призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, які розташовані в урочищі «Біля хати» в с. Присліп Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, копія якого є матеріалах справи (а.с. 24).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до складу якої увійшли зазначені об'єкти нерухомого майна.
Згідно довідки старости Присліпського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 25.09.2023 №362, померлий 09.04.1996 року ОСОБА_5 був постійним мешканцем АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в зазначеному будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина померлого та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онук померлого (а.с.20).
На випадок смерті ОСОБА_5 заповітів не залишав, спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину - не видавалися, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 02.10.2024.2024 року №78589480 та №78589492.
Відтак ОСОБА_6 успадкувала, в порядку спадкування за законом як спадкоємець першої черги, право власності на земельні ділянки належні померлому ОСОБА_5 згідно Державного акту №025723.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Міжгір'я Міжгірського району Закарпатської області померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка доводилася позивачці бабусею по материнській лінії.
Як вбачається з матеріалів справи, при житті ОСОБА_6 склала заповіт, який посвідчений 13 червня 1996 року, ОСОБА_8 , секретарем виконкому Присліпської сільської ради, та зареєстрований в книзі за № 7, відповідно до якого ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і все майно, а саме присадибну ділянку 0,60 га, що належить їй на день її смерті, своїй внучці - ОСОБА_3 (а.с.29).
Даний заповіт не змінювався, не скасовувався та є чинним, про що свідчать відомості з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), сформованої Міжгірською державною нотаріальною конторою 20.09.2023 року за № 74030943 та з вказаних відомостей вбачається наявність заповіту, посвідченого 13.06.1996 року Присліпською сільською радою, та вказаний заповіт на теперішній час є чинним та був зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 7 (а.с.40).
Згідно довідки Міжгірської селищної ради від 11.08.2023 №2496 померла 13.04.2018 ОСОБА_6 була зареєстрована в АДРЕСА_1 , однак фактично проживала в АДРЕСА_2 і була постійною мешканкою смт Міжгір'я. Разом з нею на день її смерті в АДРЕСА_2 фактично проживали: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - донька; ОСОБА_1 , 1984 р.н. - онука; ОСОБА_10 , 2002 р.н. - правнук (а.с.43).
Згідно довідки старости Присліпського старостинського округу Міжгірської селищної ради від 07.09.2023 №344, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 була зареєстрована в АДРЕСА_1 , однак фактично проживала в АДРЕСА_2 . Станом на 13.04.2018 у в АДРЕСА_1 ніхто не проживав і, окрім померлої ОСОБА_6 , не був зареєстрований (а.с.42).
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.11.2023 у справі №302/1756/23, яке набрало законної сили 02.01.2024, було задоволено заяву ОСОБА_1 і встановлено факт її постійного проживання разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1223, 1233 та 1268 ЦК України позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом за померлою ОСОБА_6 , яка єдина вказана в заповіті, прийняла спадщину шляхом фактичного постійного проживання разом із спадкодавцем, та протягом шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відмовилася від прийняття спадщини.
ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, якому надала засвідчену копію державного акту. Останнім їй було відмовлено в учиненні відповідної нотаріальної дії на підставі підпункту 4.16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5) відповідно до якого видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна - документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об'єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв'язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. Приватний нотаріус постановив відмовити у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину позаяк остання не подала оригінали документів (на підтвердження права власності на майно) (а.с.48).
Враховуючи наведене суд встановив, що позивачка, як єдина спадкоємиця за заповітом за її померлою бабусею ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину шляхом постійного спільного проживання - набула право на спадкування за нею майна, котре увійшло до складу спадщини, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 2122485600:01:002:0022 площею 0,2500 га з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Присліп, ур. «Біля хати», та земельну ділянку з кадастровим номером 2122485600:01:002:0023 площею 0,3524 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Голятин, ур. «Біля хати».
Суд не встановив обставин, передбачених статтею 1244 ЦК України, які мали б наслідком усунення позивачки від спадкування за ОСОБА_6 .
Суд не встановив обставин, які б свідчили, що спадкування позивачкою за ОСОБА_6 порушує права чи законні інтереси третіх осіб.
Відтак суд встановив, що у позивачки виникло право на набуття у власність зазначеного об'єкта нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом. Водночас суд встановив наявність формальних перешкод для нотаріального оформлення переходу права власності від спадкодавця до спадкоємиці, які не впливають на зміст цього права.
Згідно з положеннями ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до приписів частин 1, 2 і 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України). Зміст права власності виявляється у праві: володіння, користування, розпорядження (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Суд враховує, як сталу практику правозастосування (елемент правової визначеності) зазначеної норми, позицію викладену в п. 3.1. листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до якої визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Враховуючи встановлені обставини та відповідно до вказаних вище норм законодавства суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав на набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та існування підстав для судового захисту такого права в установлений законом спосіб - визнання права.
Відтак суд уважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 3, 11, 16, 316-319, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, ст. 2-5, 10-13, 19, 76-81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485600:01:002:0022 площею 0,2500 га з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Присліп, ур. «Біля хати», в порядку спадкування за заповітом за померлою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485600:01:002:0023 площею 0,3524 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Голятин, ур. «Біля хати», в порядку спадкування за заповітом за померлою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 07.11.2024.
Повне найменування учасників:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04350910; місцезнаходження: вул. Шевченка, 77, селище Міжгір'я, Хустський район, Закарпатська область, 90000.
Головуючий суддя О.І. Повідайчик