Справа № 161/15357/24 Провадження №33/802/725/24 Головуючий у 1 інстанції:Івасюта Л. В.
Доповідач: Клок О. М.
06 листопада 2024 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Людви О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Людви О.В в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 жовтня 2024 року,
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 05.08.2024 близько 08 год. 30 хв. по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме чіплявся, кричав, вчиняв сварку, залякував свою матір ОСОБА_2 , чим завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції захисник в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Зазначає те, що конфлікти між ОСОБА_1 його матір'ю ОСОБА_2 , родичами: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникали раніш, однак перший намагається підтримувати нормальні сімейні відносини, хоча через вади здоров'я, інвалідність, конфліктам важко запобігти. Вказує, що неодноразово справи щодо ОСОБА_1 закривались судом за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Потерпіла не уточнила, яке насильство щодо неї було вчинено. Судом не досліджено запис подій, який підтверджує відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Просить скасувати постанову суду, а справу закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника та ОСОБА_1 , які, кожен зокрема, подану апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити, доходжу такого висновку.
За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КпАП України.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю.
Суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими та оціненими місцевим судом доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 966677 від 05.08.2024, копією ТЗПСК від 05.08.2024, письмовою заявою ОСОБА_2 від 05.08.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 від 05.08.2024.
Більш того, допитана у судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_1 та дочка потерпілої ОСОБА_2 , суду пояснила, що вона була неодноразово присутня при тому, як ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно матері. Він постійно ображає її, принижує, звинувачує у його проблемах зі здоров'ям, кричить та погрожує відправити у психлікарню.
Наданий до пояснень DVD диск не стосується, на думку суду, подій, які мали місце 05.08.2024, а відтак посилання апелянта на нього в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме - вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо матері, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього стягнення відповідає повністю вимогам ст.23, 33 КУпАП.
Таким чином, мотиви захисника, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів, яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
А тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді щодо ОСОБА_1 - без змін.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Людви О.В в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 жовтня 2024 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду О.М. Клок