308/16834/24
06.11.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Хамник М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 08.10.2018 року, виданий органом 2123, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи, посада: начальник складу ПрАТ «Єврокар»,
за адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №543185 03.09.2024 року гр. ОСОБА_1 інкримінується те, що він близько 18год. 00хв. надсилав у месенджері «Вайбер» на мобільний телефон гр. ОСОБА_2 повідомлення з погрозами щодо фізичної розправи та словами принизливого характеру, а 08.09.2024 із зображеннями інтимного характеру на яких зображена ОСОБА_3 , чим вчинив дрібне хуліганство, що принижує людську гідність, честь та мораль, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, заперечував надсилання будь-яких повідомлень на адресу ОСОБА_2 . Зазначив, що дійсно проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 до квітня 2024 року. З того часу не спілкувався ні з нею, а ні з її донькою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Диспозицією ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, що здійснили дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22 грудня 2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вищевказаного правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіон (п. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22 вересня 2005 року).
Також суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб. З огляду на вищенаведене, для встановлення істини по справі та належної оцінки дій ОСОБА_1 має значення мотив його поведінки, направленість умислу особи.
Досліджуючи матеріали справи, а також, виходячи з пояснень ОСОБА_1 та письмових пояснень заявниці ОСОБА_2 , можна зробити висновок, що між особою, яка притягується до адміністративно відповідальності та нею існують неприязні стосунки.
Разом з тим, свідків порушення громадського порядку з боку ОСОБА_1 , чи інших доказів до справи не надано, як і не вбачається умислу на порушення громадського порядку. Стосовно доданих до протоколу скрін-шотів повідомлень у соціальних мережах та месенджерах, то з таких не можливо встановити, що такі надсилались саме ОСОБА_1 . Також не доведено, що дії ОСОБА_1 обумовлені саме хуліганськими мотивами та прагненням порушити громадський порядок, самоствердитись шляхом ігнорування гідності інших осіб, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - дрібного хуліганства.
Згідно ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності
За даних обставин, доходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: відсутня суб'єктивна сторона, адже дії особи не мали хуліганського мотиву.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене, доходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, по терпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник