Справа № 466/7480/24
Провадження № 1-кс/466/3169/24
05 листопада 2024 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна та повернення вилученого майна в межах кримінального провадження №12024142380000350 від 18.06.2024 року,-
29.10.2024 ОСОБА_5 звернулася до суду із клопотанням про скасування решту майна та повернення вилученого майна, а саме мобільного пристрою марки «IPhone 14 Pro Max» з IMEI: НОМЕР_1 , який належить гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова 23.09.2024 року було винесено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142380000350 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та накладено арешт на вилучене майно під час проведення тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали слідчого судді, а саме на: мобільний пристрій марки «IPhone 14 Pro Max» з IMEI: НОМЕР_1 , який належить громадянці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Деражна, Костопільського р-ну, Рівненської обл.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що мобільний телефон марки «IPhone 14 Pro Max» з IMEI: НОМЕР_1 , придбаний нею особисто, на власні збереження, необхідний їй для навчання Львівському національному медичному університеті ім. Д.Галицького, оскільки на ньому знаходиться багато методичних матеріалів, конспектів, навчальних проектів та презентацій, у зв'язку з чим змушена звернутись до суду з клопотання про скасування арешту майно та повернення вилученого майна.
В судове засідання ОСОБА_4 не з'явилася, розгляд клопотання просить проводити без її участі, клопотання підтримує та просить таке задоволити.
Прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 заперечила проти задоволення поданого клопотання, оскільки на даний час досудове розслідування ще не завершено, і вилучене майно, а саме: мобільний пристрій марки «IPhone 14 Pro Max» з IMEI: НОМЕР_1 , який належить громадянці ОСОБА_4 , визнаний речовим доказом за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142380000350 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Окрім того, 31.10.2024 в порядку вимог ст.ст..276-279 КПК України гр. ОСОБА_7 повідомлено про підозру за №12024142380000350 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання про скасування арешту майна та повернення вилученого майна, слідчий суддя вважає, що таке до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. А згідно ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 23.09.2024р. накладено арешт на майно, вилучене під час проведення тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали слідчого судді, а саме на: мобільний пристрій марки «IPhone 14 Pro Max» з IMEI: НОМЕР_1 , який належить громадянці ОСОБА_4 .
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.
У відповідності до ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати на забезпечення спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
У відповідності до положень статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно з приписами статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно чи скасування арешту, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Так, слідчим суддею встановлено, що вищевказані речі постановою слідчого від 20.09.2024 визнано речовими доказами за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142380000350 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Окрім того, 31.10.2024 в порядку вимог ст.ст. 276-279 КПК України гр. ОСОБА_7 повідомлено про підозру за №12024142380000350 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Судом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024142380000350 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України не завершено, приймаючи до уваги, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосовано відповідно до вимог КПК України, а вказані речі є речовими доказами, суд доходить висновку, що за таких обставин не можна вважати, що у застосуванні цього заходу наразі відпала потреба, а тому правові підстави для скасування арешту майна відсутні, оскільки доцільність арешту майна станом на цей час зберігається, ухвала слідчого судді та постанова слідчого продовжують діяти та не скасовані.
Відтак, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майно та повернення вилученого майна- відмовити.
Керуючись статтями 170, 174, 369, 371, 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна та повернення вилученого майна в межах кримінального провадження №12024142380000350 від 18.06.2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1