Справа № 522/18597/15-ц
Провадження № 6/522/313/24
04 листопада 2024 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючої судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Міщенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(01014, м. Київ, вул. Щорса, 36б) до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01014, м. Київ, вул. Щорса, 36б) до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, який задоволено заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2019 року.
До суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про заміну стягувача у виконавчому листі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом винесено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ «Дельта Банк».
15.11.2019 року ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» укладено договір відступлення прав вимоги, в тому числі за договором №1135014200 від 23 травня 2008 року та договорами забезпечення по кредиту. В зв'язку з набуттям статусу нового кредитора, заявник просить суд здійснити заміну стягувача.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 25.04.2024 року заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про заміну сторони виконавчого провадження надійшла до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Шенцевої О.П.
Сторони у судове засіданняне з'явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялись належним чином. Заявник звернувся до суду з клопотанням про розгляд заяви без участі заявника.
Згідно з ч.3 ст. 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23 травня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (нова назва - Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК») в особі начальника відділення № 66 АКІБ «УкрСиббанк» Самборського Олександра Миколайовича та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №1135014200, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти у сумі 40 500 (сорок тисяч п'ятсот) дол. США.
В забезпечення виконання умов кредитного договору між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , 23.05.2008р. був укладений Договір іпотеки (нерухомого майна) б/н, відповідно до умов п.1.1 якого Банком прийнято в іпотеку нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,5 кв.м., яка складається з однієї житлової кімнати.
08.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ «Дельта Банк» набув прав кредитора за вказаними договорами.
Позичальник умови Кредитного договору належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 05.10.2018 року утворилася заборгованість у сумі 97 793,60 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 2 755 340,06 грн. та 382 127,25грн., з яких:, з яких: сума заборгованості за простроченим кредитом (тіло)- 40 307,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 1 135 671,10 грн.; сума заборгованості за відсотками - 57 485,92 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає - 1 619 668,96 грн.; пеня - 382 127,25 грн.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2019 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(01014, м. Київ, вул. Щорса, 36б) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 1135014200, сума заборгованості за яким станом на 05.10.2018 року в гривневому еквіваленті становить 3 137467,31 грн., з яких:, з яких: сума заборгованості за простроченим кредитом (тіло) - 1 135 671,10 грн.; сума заборгованості за відсотками -1 619 668,96 грн.; пеня - 382 127,25 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки (нерухомого майна) б/н від 23.05.2008 р., а саме - на квартиру АДРЕСА_2 , 19,5 кв.м., що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах за початковою ціною визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України «Про виконавче провадження». Також стягнуто з ОСОБА_1 сплачений судовий збір на користь ПАТ «Дельта Банк» у сумі 1 8840,31 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2019 року ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону) уклали Договір купівлі-продажу прав вимоги №2083/К.
За умовами вказаного договору ПАТ «Дельта Банк» передало у власність ТОВ «Укрдебт Плюс» належні банку права вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), та поручителів, зазначених у додатку до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників за кредитними договорами, договорами поруки та договорами застави (іпотеки), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Отже, згідно вказаного договору, ТОВ «Укрдебт Плюс» набуло право вимоги, в тому числі за кредитним договором №1135014200 від 23 травня 2008 року та договорами забезпечення по кредиту.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
За змістом пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом частини першої статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (ст. 1077 ЦК України).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Положенням частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Аналогічний правовий висновок сформовано постановою Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі № 2-3897/10 (№ в ЄДРСР 87733066).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі №201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом частин першої та третьої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Згідно частини другої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно частини п'ятої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом частини першої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заява про заміну сторони її правонаступником є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43212924), у виконавчому провадженні за виконавчим документом виданим Приморським районним судом м. Одеси у справі № 522/18597/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(01014, м. Київ, вул. Щорса, 36б) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Суддя