Справа № 522/18796/14-ц
Провадження № 6/522/122/24
04 листопада 2024 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
за участю секретаря Міщенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про заміну сторони, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник: ОСОБА_1 , Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС»,-
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» із заявою про заміну сторони вибулого стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».
Вказана заява мотивована тим, що 05 березня 2015 року заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11131519000.
23.09.2023 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 11131519000.
23.09.2023 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 11131519000.
10.03.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11131519000.
16.05.2023 року між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (Заявником) було укладено Договір № 16-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11131519000.
У зв'язку з тим, що стягувач вибув, у заявника виникла необхідність звернутися до суду з даною заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, заяв або клопотань про відкладення слухання справи до суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Заявник просив в своїй заяві про розгляд справи без участі представника.
Враховуючи положення ч.3 ст.442 ЦПК України, якою передбачено можливість вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження у відсутності учасників справи та інших осіб, відсутність заяв або клопотань про відкладення розгляду заяви, суд вважає можливим провести її розгляд без участі заявника та заінтересованих осіб.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Отже, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини.
05 березня 2015 року заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». В рахунок виконання основного зобов'язання ОСОБА_1 щодо оплати заборгованості у розмірі 8 276 944,46 грн. з яких: сума заборгованості за кредитом - 4 342 578,64 грн.; сума заборгованості за відсотками - 3 934 365,81 грн. за Договором про надання споживчого кредиту, звернуто стягнення заборгованості за договором іпотеки № б/н від 22.03.2007 року шляхом передачі Іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем АТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: шестикімнатна квартира за номером АДРЕСА_1 , загальною площею 142,7 кв.м., житловою площею 92,2 кв.м., РПВН № 15740288; двохкімнатна квартира АДРЕСА_2 загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., РПВН № 16988143. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду.
22 вересня 2016 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 березня 2015 року по цивільний справі 522/18796/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без задоволення.
07 червня 2018 року ухвалою суду внесено виправлення в рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.03.2015 року по справі № 522/18796/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме зазначити в резолютивній частині рішення місце знаходження двокімнатної квартири АДРЕСА_3 . В решті частини рішення залишено без змін.
В подальшому, на підставі заяв позивача, було видано виконавчий лист.
23 вересня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 11131519000.
23 вересня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 11131519000.
10 березня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11131519000.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Попереднього кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»
16 травня 2023 року між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (Заявником) було укладено Договір № 16-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11131519000.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 16-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 16.05.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору № 16-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 16.05.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п'ята статті 15 Закону про виконавче провадження).
Наявність судового рішення (чи рішення іншого органу) про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Оскільки судом встановлено факт передачі/прийняття прав вимоги за кредитним договором №11131519000 щодо боржника ОСОБА_1 від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал», від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Кампсіс Фінанс», а потім від ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ТОВ «Дебт Форс», суд дійшов висновку, що ТОВ «Дебт Форс» має право замінити сторону ТОВ «Вердикт Капітал».
При цьому, суд звертає увагу на те, що здійснюючи відступлення права вимоги, кредитор передає свої права не за договором у цілому (оскільки договір може охоплювати багато зобов'язань), а у розрізі конкретного (их) зобов'язання (нь).
У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора (постанова Верховного Суду від 04.06.2020. у справі № 910/1755/19).
Сам же обсяг і зміст прав, що передаються, визначається первісним кредитором та новим кредитором за їх згодою. При цьому, первісний кредитор не зобов'язаний передавати повний обсяг своїх прав новому кредитору. За умови подільності зобов'язання, може мати місце часткова заміна кредитора.
В даному випадку, з наданих суду доказів вбачається, що за рішенням суду від 05.03.2015 року в рахунок виконання основного зобов'язання ОСОБА_1 щодо оплати заборгованості у розмірі 8 276 944,46 грн. з яких: сума заборгованості за кредитом - 4 342 578,64 грн.; сума заборгованості за відсотками - 3 934 365,81 грн. за Договором про надання споживчого кредиту, було звернуто стягнення заборгованості за договором іпотеки № б/н від 22.03.2007 року шляхом передачі Іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем АТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: шестикімнатна квартира за номером АДРЕСА_1 , загальною площею 142,7 кв.м., житловою площею 92,2 кв.м., РПВН № 15740288; двохкімнатна квартира АДРЕСА_2 загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., РПВН № 16988143.
Проте, виходячи з умов Договору № 2306/К, Договору № 10-03/23 та Договору № 16-05/23 ПАТ «Дельта Банк» відступило до ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, й ТОВ «Кампсіс Фінанс» прийняло, а потім ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило, а ТОВ «Дебт Форс» прийняло права вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 827655,39 USD (доларів США).
Отже, в даному випадку, право вимоги, яке передано за договорами № 2306/К, № 10-03/23 та № 16-05/23 відрізняється від визначеного рішенням суду від 05.03.2015 року, в тому числі й щодо суми боргу ОСОБА_1 перед кредитором, яка визначена, з незрозумілих суду підстав, в розмірі 827655,39 доларів США, замість зазначеного в рішенні розміру 8 276 944,46 гривень.
Законодавство вимагає від суду, під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, необхідності встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.
Крім того, зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», слідує, що заміна сторони виконавчого провадження, де стягувачем є фінансова установа, можлива з підстав відступлення права вимоги іншій особі. І в такому випадку до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні, в тому числі і права стягувача у виконавчому провадженні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Заявником суду надано договори про відступлення прав вимоги № 2306/К, № 10-03/23 та № 16-05/23, з яких вбачається передачу, зокрема, прав вимоги до ОСОБА_1 за договором №11131519000 укладеним на загальну суму боргу 827655,39 доларів США.
Однак, сума заборгованості за основним зобов'язанням ОСОБА_1 визначена заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.03.2015 року складає 8 276 944,46 грн. та в рахунок виконання якої було постановлено звернути стягнення заборгованості за договором іпотеки № б/н від 22.03.2007 року шляхом передачі Іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем АТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: шестикімнатна квартира за номером АДРЕСА_1 , загальною площею 142,7 кв.м., житловою площею 92,2 кв.м., РПВН № 15740288; двохкімнатна квартира АДРЕСА_3 .
Таким чином, судом з'ясовано, що передані права вимоги до боржника ОСОБА_1 не відповідають обсягу його зобов'язань перед кредитором.
Відтак, заміна сторони стягувача у виконавчому провадженні на ТОВ «Дебт Форс» не призведе до фактичного отримання останнім права вимоги до ОСОБА_1 у обсязі, який є значно більшим, аніж це передбачено кредитним договором, що є порушенням вимог ст. 514 ЦК України, фактичною зміною умов матеріального правонаступництва, та може призвести до подвійного стягнення, що є неприпустимим, а тому у заміні сторони виконавчого провадження має бути відмовлено.
Керуючись ст. ст. 260, 353, 442 ЦПК України, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник: ОСОБА_1 , Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя