Справа № 274/8369/24
Провадження № 3/0274/2690/24
05.11.2024 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Мороко С.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
17.10.2024 о 10 год. 35 хв. в м. Бердичеві по вул. Лілії Карастоянової, 26, ОСОБА_1 керував транспортним засобом CITROEN BERLINGO, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, про що свідчать матеріали справи, про причину неявки суд не сповістив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" та інші)
Враховуючи викладене, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Як регламентовано п.п. (а) п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстр. у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, установлення стану алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується безпосередньо дослідженими та перевіреними суддею доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 152500 від 17.10.2024. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, від 17.10.2024;
- результатом тесту № 1267 від 17.10.2024, який проведений під відеозапис на місці зупинки транспортного засобу, цифровий показник якого становить 0,60‰. З результатом ОСОБА_1 погодився, про що поставив підпис;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд проведений за допомогою приладу Алкотест «Drager» у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Результат огляду на стан сп'яніння 0,60‰;
- направленням від 17.10.2024 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд не проводився;
- копією постанови від 17.10.2024 серії ББА № 741052 Бердичівського РВП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Вчинення вказаного правопорушення було підставою для зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ;
- відеозаписом з автомобільного відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння. Результат тесту 0,60‰.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суддя виснує, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні стягнення, суддя враховує суспільну небезпеку скоєного, особу винного, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважає, що доцільним буде накладення на винну особу стягнення у виді штрафу без додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами враховуючи нижчевикладене.
Відповідно до п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Як випливає зі змісту п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа взагалі його не мала.
Згідно з довідкою Бердичівського РВП відповідно до наявних облікових даних «Інформаційного порталу Національної поліції України» ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував. Тобто, таке право у нього не набуте. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП можливе позбавлення лише наданого права керування транспортними засобами.
Окрім того, суд враховує, що відповідно до ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Таким чином, накладення на особу, яка не отримувала посвідчення водія, стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, зробить неможливим виконання рішення суду в частині вказаного стягнення.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2024 році - 3 028 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 40-1, 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Реквізити для сплати штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/Житомирська область/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) : 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку IBAN: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету : 21081300
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - 101.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у добровільному порядку у зазначений вище строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна зі стягненням подвійного розміру штрафу.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.В. Мороко